Ваш результат
...

...

Завдання №1 з 61

На другий склад падає наголос у слові


А.
черговий
Б.
псевдонім
В.
ознака
Г.
осока
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №2 з 61

Букву і треба писати на місці обох пропусків у рядку


А.
невідомий інду..зм, переможний ф..ніш
Б.
великий еліпсо..д, беззаперечний тр..умф
В.
надміцний т..тан, радіоактивний цез..й
Г.
неповторна грац..я, визнаний пр..оритет
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №3 з 61

Чергування приголосних НЕ відбуватиметься в прикметнику, утвореному за допомогою суфікса -ськ- від слова


А.
викладач
Б.
козак
В.
товариш
Г.
депутат
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №4 з 61

У фразеологізмах «у вогонь і …», «і кінці в …», «як у … дивитися» замість пропусків має бути слово


А.
полум’я
Б.
прірву
В.
воду
Г.
безодню
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №5 з 61

Неправильно утворено форму слова у варіанті


А.
познімали пальта
Б.
у чистім полі
В.
найбільш новіший
Г.
стежачи за дітьми
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №6 з 61

Неправильно побудовано речення


А.
Завжди будуть питання, на які людство, вочевидь, відповіді не знайде ніколи.
Б.
Першим розповів європейцям про Єгипет мандрівник та історик Геродот.
В.
За дорученням Київської археографічної комісії Шевченко робив замальовки пам’яток.
Г.
Письменник розповідає про внутрішній світ Івана Дідуха й чому він емігрує.
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №7 з 61

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Прилинули не/зліченні теплі молдавські вітри, насунуло з півдня велике жовте одноманіття. (2) Наставали дедалі кращі й леткі наче мильні бульбашки дні, і кожний видавався так до краю шляхетним, що всяка хвиля тривання була чудом надмірним і ще не/звіданим. (3) У тиші глибоких і гарних днів змінювалась не/помітно тканина листків. (4) Аж певного дня дерева постали в солом’яному вогні цілком здематеріалізованого листя, у красі легкій, як відцвілі пелюстки, як прекрасні пави й фенікси, котрі мусять лишень схитнутись і затріпотіти, щоб струсити те злиняле та не/потрібне пір’я.

Стиль тексту –


А.
розмовний
Б.
науковий
В.
публіцистичний
Г.
художній
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №8 з 61

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Прилинули не/зліченні теплі молдавські вітри, насунуло з півдня велике жовте одноманіття. (2) Наставали дедалі кращі й леткі наче мильні бульбашки дні, і кожний видавався так до краю шляхетним, що всяка хвиля тривання була чудом надмірним і ще не/звіданим. (3) У тиші глибоких і гарних днів змінювалась не/помітно тканина листків. (4) Аж певного дня дерева постали в солом’яному вогні цілком здематеріалізованого листя, у красі легкій, як відцвілі пелюстки, як прекрасні пави й фенікси, котрі мусять лишень схитнутись і затріпотіти, щоб струсити те злиняле та не/потрібне пір’я.

Окремо в тексті треба писати сполуку


А.
не/зліченні
Б.
не/звіданим
В.
не/помітно
Г.
не/потрібне
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №9 з 61

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Прилинули не/зліченні теплі молдавські вітри, насунуло з півдня велике жовте одноманіття. (2) Наставали дедалі кращі й леткі наче мильні бульбашки дні, і кожний видавався так до краю шляхетним, що всяка хвиля тривання була чудом надмірним і ще не/звіданим. (3) У тиші глибоких і гарних днів змінювалась не/помітно тканина листків. (4) Аж певного дня дерева постали в солом’яному вогні цілком здематеріалізованого листя, у красі легкій, як відцвілі пелюстки, як прекрасні пави й фенікси, котрі мусять лишень схитнутись і затріпотіти, щоб струсити те злиняле та не/потрібне пір’я.

Роль підмета виконують слова, виділені в усіх рядках, ОКРІМ


А.
молдавські вітри
Б.
кожний видавався
В.
хвиля тривання
Г.
не/потрібне пір’я
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №10 з 61

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Прилинули не/зліченні теплі молдавські вітри, насунуло з півдня велике жовте одноманіття. (2) Наставали дедалі кращі й леткі наче мильні бульбашки дні, і кожний видавався так до краю шляхетним, що всяка хвиля тривання була чудом надмірним і ще не/звіданим. (3) У тиші глибоких і гарних днів змінювалась не/помітно тканина листків. (4) Аж певного дня дерева постали в солом’яному вогні цілком здематеріалізованого листя, у красі легкій, як відцвілі пелюстки, як прекрасні пави й фенікси, котрі мусять лишень схитнутись і затріпотіти, щоб струсити те злиняле та не/потрібне пір’я.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні


А.
першому
Б.
другому
В.
третьому
Г.
четвертому
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №11 з 61

Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка


А.
прислів’я, мавпячий, Київщина
Б.
сьогодні, балтієць, дзижчати
В.
тюбетейка, віджити, щипати
Г.
водяний, м’якенький, щиглик
Д.
тріщить, сум’яття, дев’ять
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №12 з 61

Помилково вжито слово в рядку


А.
знаний у столиці
Б.
бувший у користуванні
В.
охочий відвідати виставку
Г.
необхідне для кожного
Д.
прикрі помилки
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №13 з 61

РАЗОМ треба писати всі складні іменники в рядку


А.
екс/чемпіон, зірви/голова, напів/провідник
Б.
орг/відділ, учитель/словесник, живо/пис
В.
праце/люб, метео/служба, сімдесяти/річчя
Г.
проф/спілка, відео/телефон, 40/метрівка
Д.
авто/стоп, багато/тиражка, віце/прем’єр
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №14 з 61

Прочитайте фрагмент тексту.

Уперше ступаючи на стародавню бруківку (1)В/вічного міста навесні 1837 року, Гоголь стає обожнювачем (2)Р/рима, його чудовим знавцем. Працюючи над (3)«М/мертвими душами», він часто полишає перо на своєму вузенькому пюпітрі й відвідує пам’ятки минувшини, розкішні (4)Р/римські палаци, а до улюбленого друга й порадника (5)К/колізею йде з мольбертом і фарбами.

З малої букви треба писати слово після цифри


А.
1
Б.
2
В.
3
Г.
4
Д.
5
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №15 з 61

Літеру с на місці пропуску потрібно писати в усіх словах рядка


А.
..терти, ..чепитися, ..кинути
Б.
..творити, ..класти, ..хибити
В.
..казати, ..цідити, ..хитрувати
Г.
..пекти, ..шити, ..формувати
Д.
..клеїти, ..простити, ..цілити
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №16 з 61

Подвоєння приголосних відбувається у формі Ор. в. однини всіх слів рядка


А.
верф, паралель, подорож, мазь
Б.
пам’ять, сіль, велич, лазур
В.
вуаль, буденність, суміш, папороть
Г.
кров, заметіль, емаль, світлотінь
Д.
магістраль, ціль, мігрень, пастель
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №17 з 61

Правильно поєднано іменник з числівником у рядку


А.
обидва хлопця
Б.
чотири поверха
В.
три десятих метри
Г.
два випускники
Д.
сто два клена
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №18 з 61

Граматичну помилку допущено в рядку


А.
обрати нелегкий шлях
Б.
запобігати руйнування
В.
захворіти на бронхіт
Г.
ігнорувати зауваження
Д.
відправити листа
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №19 з 61

Граматичну помилку допущено в реченні


А.
Коли ми проходили повз вежу, годинник пробив шосту.
Б.
На годиннику була шоста, коли ми проходили повз вежу.
В.
Проходячи повз вежу, ми почули бій годинника.
Г.
Годинник пробив шосту, а ми тільки проходили повз вежу.
Д.
Проходячи повз вежу, годинник пробив шосту годину.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №20 з 61

Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні


А.
Як/би дівчата не любили гомоніти, а мовчать.
Б.
Як/би не було важко, іди до своєї мети.
В.
Як/би знав я чари, що спиняють хмари.
Г.
Як/би там не було, ми мали це перевірити.
Д.
Як/би хотілося мені щастя знайти у світі.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №21 з 61

Розділові знаки для передачі чужої мови правильно вжито в реченні


А.
«Добрий вечір вам»: заспівав позаду тоненький дівочий голос.
Б.
«Ні, — сказав сам собі Василько — щуки я не піймаю, бо вона прудка».
В.
«Життя мені всміхалося, — говорив Франко, — а діти були промінням».
Г.
«Коли я сита, то така я добра», ковтнувши жертву, просичала Кобра.
Д.
Мама сказала: як же ж мені сумно, хочу побачити рідненьку сестру.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №22 з 61

Усі розділові знаки правильно вжито в реченні


А.
Багато струмків народжується тут, високо на горах, де росами опадають тумани, й де хмари часто сіють дощі.
Б.
Де знаходить природа такі розмаїті барви, що їх не відтворити точно жодною фарбою, жодним пензлем?
В.
Дерева у цвіту такі казково білі й легкі вночі, зараз обважніли, посірішали й ніби танули, розтікалися сірим туманом по низині.
Г.
Здоровенний дуб розлігся розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним.
Д.
Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №23 з 61

Складнопідрядним з підрядним причини є речення


А.
Коли ідеш ранковим полем, то грають бризки від роси.
Б.
Ніч була довга, думалося, що ніколи вже сонце не зійде.
В.
Люблю людей землі своєї, бо й я землі своєї вірний син.
Г.
День такий, що жалітися грішно на невдачі, нестачі, біду.
Д.
Здалося, що якийсь чарівник, як у казці, позолотив дерева.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №24 з 61

Утворіть граматично правильні словосполучення.


1.
згідно
2.
відповідно
3.
керуючись
4.
усупереч
А.
наказам
Б.
наказами
В.
наказів
Г.
до наказів
Д.
з наказами
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №25 з 61

Доберіть приклад до кожної з груп вставних слів за значенням.


Група вставних слів за значенням
1.
вказівка на джерело повідомлення
2.
зв’язок з попередньою думкою
3.
невпевненість, припущення
4.
емоційне ставлення до змісту висловленого
Приклад
А.
Весна, на диво, була рання.
Б.
Навпаки, у рухах спортсмена почувається впевненість.
В.
Тихі води, кажуть, найглибші.
Г.
Погодьтесь, вам зробили слушне зауваження.
Д.
Здається, сама ця тиша ночі повинна врівноважувати душу.
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №26 з 61

Доберіть приклад до кожного виду речення.


Вид речення
1.
називне
2.
означено-особове
3.
неозначено-особове
4.
безособове
Приклад
А.
Яку ще хочем собі славу?
Б.
Солодке тяжіння земної орбіти.
В.
В моїй сльозі є сіль землі.
Г.
Небо затягло сизими хмарками.
Д.
Тут уміють цінувати працю хлібороба.
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №27 з 61

З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

Щасливий (1)той, хто знайшов мудрість, хто розум придбав, (2)бо таке (3)придбання ліпше від придбання срібла, і (4)понад золото такий прибуток.


1.
той
2.
бо
3.
придбання
4.
понад
А.
іменник
Б.
прикметник
В.
займенник
Г.
прийменник
Д.
сполучник
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №28 з 61

Доберіть приклад до кожного випадку вживання тире.


Випадок уживання тире
1.
тире при відокремленому означенні
2.
тире в складносурядному реченні
3.
тире при одноріднихчленах речення
4.
тире між підметом і присудком
Приклад
А.
Я усміхнусь — і все навкруг сміється.
Б.
Печаль пече — гаряча і нестримна.
В.
Для гордої і владної душі життя і воля — на горі високій.
Г.
Непереможна безборонність — твій меч єдиний і єдиний щит.
Д.
На річці, у лісі, на полі — усюди німа тиша.
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №29 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання

Філософський інструмент Данила Демуцького

(1–6) На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.

(7–12) У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.

(13–19) Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без
машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію
у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-
ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра
Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.

(20–31) Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.

(32–39) Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.

(40–48) Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.

(49–54) У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.

(55–58) Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.

(59–62) Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.

За В. Скуратівським, 640 слів

Філософськими інструментами названо в тексті всі перераховані далі предмети, ОКРІМ


А.
мікроскопа
Б.
фотоапарата
В.
кінокамери
Г.
компаса
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №30 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання

Філософський інструмент Данила Демуцького

(1–6) На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.

(7–12) У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.

(13–19) Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без
машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію
у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-
ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра
Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.

(20–31) Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.

(32–39) Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.

(40–48) Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.

(49–54) У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.

(55–58) Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.

(59–62) Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.

За В. Скуратівським, 640 слів

У тексті немає мікротеми, названої в рядку


А.
культурницька діяльність Порфирія Демуцького
Б.
революційні події в об’єктиві Данила Демуцького
В.
нагороди Данила Демуцького за операторську роботу
Г.
шевченківська тема у творчості Данила Демуцького
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №31 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання

Філософський інструмент Данила Демуцького

(1–6) На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.

(7–12) У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.

(13–19) Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без
машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію
у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-
ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра
Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.

(20–31) Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.

(32–39) Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.

(40–48) Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.

(49–54) У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.

(55–58) Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.

(59–62) Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.

За В. Скуратівським, 640 слів

Антитезі «високе мистецтво / радянський пафос» відповідає в тексті протиставлення фільмів


А.
«Арсенал» — «Вася-реформатор»
Б.
«Пригоди Насреддіна» — «Ягідка кохання»
В.
«Земля» — «Подвиг розвідника»
Г.
«Тарас Шевченко» — «Іван»
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №32 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання

Філософський інструмент Данила Демуцького

(1–6) На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.

(7–12) У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.

(13–19) Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без
машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію
у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-
ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра
Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.

(20–31) Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.

(32–39) Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.

(40–48) Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.

(49–54) У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.

(55–58) Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.

(59–62) Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.

За В. Скуратівським, 640 слів

Автор звертає увагу на художні особливості фільму «Пригоди Насреддіна» (рядки 40–48), щоб


А.
продемонструвати «наднаціональність» хисту оператора, прагнення Демуцького відійти від власне української тематики
Б.
наголосити на універсальності операторського таланту, завдяки чому Демуцькому вдалося проявити себе й у східному стилі
В.
відзначити інтернаціоналізм радянських кінематографістів, що дало можливість Демуцькому долучитися до узбецького кіно
Г.
показати, що Демуцький мав фільмувати картини, ідейно-тематичне спрямування яких не відповідало його вподобанням
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №33 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання

Філософський інструмент Данила Демуцького

(1–6) На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.

(7–12) У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.

(13–19) Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без
машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію
у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-
ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра
Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.

(20–31) Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.

(32–39) Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.

(40–48) Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.

(49–54) У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.

(55–58) Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.

(59–62) Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.

За В. Скуратівським, 640 слів

Змістові тексту НЕ відповідає твердження


А.
Данило Демуцький був палким прибічником індустріальних і соціальних перетворень радянського часу
Б.
роботам Данила Демуцького властиве поєднання витонченої операторської техніки й поетичного чуття
В.
фільми, відзняті Данилом Демуцьким, були високо оцінені майстрами світового кінематографа
Г.
життєвий шлях Данила Демуцького є прикладом трагічної долі митця в часи сталінського лихоліття
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №34 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання

Філософський інструмент Данила Демуцького

(1–6) На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.

(7–12) У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.

(13–19) Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без
машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію
у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-
ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра
Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.

(20–31) Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.

(32–39) Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.

(40–48) Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.

(49–54) У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.

(55–58) Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.

(59–62) Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.

За В. Скуратівським, 640 слів

Засобом міжфразового зв’язку між передостаннім та останнім реченнями тексту (рядки 61–62) є


А.
сполучник
Б.
синонім
В.
прислівник
Г.
займенник
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №35 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання

Філософський інструмент Данила Демуцького

(1–6) На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.

(7–12) У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.

(13–19) Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без
машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію
у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-
ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра
Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.

(20–31) Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.

(32–39) Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.

(40–48) Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.

(49–54) У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.

(55–58) Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.

(59–62) Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.

За В. Скуратівським, 640 слів

З тексту можна зробити висновок, що майстри українського кіно (Сергій Параджанов, Юрій і Михайло Іллєнки та інші) багато чого навчилися в Данила Демуцького, тому що


А.
починали знімати свої фільми під його безпосереднім керівництвом
Б.
надихалися операторською майстерністю відзнятих ним фільмів
В.
намагалися спочатку копіювати його знахідки у своїх фільмах
Г.
використовували його технологію особливого «поетичного» окуляра
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №36 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання

Філософський інструмент Данила Демуцького

(1–6) На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему прила-
дів, починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали філо-
софськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на сто-
лицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією з’явився
кінематограф і відбулося формування київської операторської школи, одним з пред-
ставників якої був Данило Демуцький.

(7–12) У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не
тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному пла-
ні. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського руху,
шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив сіль-
ський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через народ-
ницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою кінематографа.

(13–19) Демуцький працював з Олександром Довженком над першими лаборатор-
ними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання». Згодом, 1929 року,
з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди. Наприклад, мчить поїзд без
машиніста із солдатами Першої світової, які від великих свобод втратили орієнтацію
у світі. А закінчується це цілковитою катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівуд-
ському «Поїзді-втікачеві» цей епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра
Куросава та режисер Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.

(20–31) Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут ге-
ніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а зусилля
оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія ве-
ликого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні кадри з героїнею, яка
у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній красі. Цей епізод є зусиллям
не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого філософського інструмента – каме-
ри – Данило створив тут технологію особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби
проходить крізь поетичний сон, як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї ди-
вовижної експозиції не можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кі-
нематографічну громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський
фільм Вуді Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом ба-
чимо афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.

(32–39) Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він втяг-
нув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали знімати
фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У ньому май-
стерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з ліричним полот-
ном головної річкової артерії України. Режисер Сергій Ейзенштейн уважав ці зйомки
найкращою пейзажною роботою світового кіно. Після закінчення стрічки режисера
й оператора вирішили фактично знищити. Довженкові вдалося «втекти» до Москви,
а Демуцький не схотів покидати Україну, яка була джерелом його творчості.

(40–48) Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за надума-
ним наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські допити, а потім
тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня. Розчавлений після відбування
покарання, Демуцький повернувся до України, та почалася війна, і його знову відпра-
вили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило багато зробив для становлення узбецького
кіно. Найкраща його робота тих часів – «Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором
і в точно орієнтальному дусі він зняв фільм про походеньки відомого східного персо-
нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої тиранії. Ця
стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.

(49–54) У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський
«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,
і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді серйозна ро-
бота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка. Майстерне подан-
ня краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної солдатчини. Це можна
вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом самого Демуцького-в’язня.

(55–58) Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954
року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа
від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для Парад-
жанова він був операторським Богом.

(59–62) Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.
Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з камерою
в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького. Присутність його
в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх працювати щосили.

За В. Скуратівським, 640 слів

За типом мовлення текст є


А.
розповіддю з елементами роздуму
Б.
описом з елементами розповіді
В.
роздумом з елементами опису
Г.
описом з елементами роздуму
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №37 з 61

Славетну перемогу козацького війська біля Жовтих Вод («Жовтого» чи «Золотого» Броду) оспівано у творі


А.
«Засвіт встали козаченьки…»
Б.
«Чи не той то Хміль…»
В.
«Ой Морозе, Морозенку…»
Г.
«Віють вітри…»
Д.
«Бондарівна»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №38 з 61

Персонажів цього пам’ятника згадано в


А.
«Повісті минулих літ» (уривок про заснування Києва)
Б.
«Повісті минулих літ» (уривок про напад хозарів)
В.
«Повісті минулих літ» (уривок про помсту княгині Ольги)
Г.
«Думі про Марусю Богуславку»
Д.
«Слові про похід Ігорів»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №39 з 61

«Спіши, милий, спаси мене од лютой напасті! / За нелюбом коли буду, то мушу пропасти», — звертається до коханого головна героїня твору


А.
Тараса Шевченка
Б.
Лесі Українки
В.
Ліни Костенко
Г.
Івана Франка
Д.
Івана Котляревського
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №40 з 61

«Як треба рятовати Україну, байдуже мені i лiта, й рани. Обновиться, яко орля, юность моя. На коня, на коня! Нiчого гаятись!» — заявляє герой твору


А.
«Україна в огні»
Б.
«Чорна рада»
В.
«Максим Гримач»
Г.
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Д.
«Кайдашева сім’я»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №41 з 61

Панас Мирний — це псевдонім


А.
П. Рудченка
Б.
П. Губенка
В.
М. Фітільова
Г.
І. Лозов’ягіна
Д.
І. Тобілевича
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №42 з 61

Баладний сюжет має твір


А.
«Камінний хрест»
Б.
«Мартин Боруля»
В.
«Максим Гримач»
Г.
«Intermezzo»
Д.
«Енеїда»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №43 з 61

Життя родини Мазурів із села Семигори лягло в основу твору


А.
Панаса Мирного
Б.
Ольги Кобилянської
В.
Івана Нечуя-Левицького
Г.
Григорія Квітки-Основ’яненка
Д.
Івана Карпенка-Карого
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №44 з 61

У творі «Intermezzo» слова «Ми таки стрілись на ниві і мовчки стояли хвилину — я і людина. То був звичайний мужик» є


А.
експозицією
Б.
зав’язкою
В.
розвитком дії
Г.
кульмінацією
Д.
розв’язкою
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №45 з 61

«Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра», — докоряє землякам


А.
Тарас Шевченко
Б.
Пантелеймон Куліш
В.
Іван Котляревський
Г.
Марко Вовчок
Д.
Іван Нечуй-Левицький
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №46 з 61

Уривок із листа «От і знов берусь здіймати «сізіфовий камінь» догори!... Чи підійметься? Навряд — не такий то камінь!» перегукується з óбразами та мотивами вірша


А.
«О слово рідне! Орле скутий!..»
Б.
«Мені однаково»
В.
«Стилет чи стилос?»
Г.
«Молюсь і вірю...»
Д.
«Contra spem spero!»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №47 з 61

«Переломаним» земляки прозвали


А.
Омелька Кайдаша
Б.
Івана Дідуха
В.
Максима Гримача
Г.
Мартина Борулю
Д.
Степана Радченка
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №48 з 61

«Клянусь тобі, веселий світе,
Клянусь тобі, моє дитя,
Що буду жити, поки жити
Мені дозволить дух життя»
, –
заявляє ліричний герой вірша


А.
«Молюсь і вірю…»
Б.
«О панно Інно»
В.
«Страшні слова, коли вони мовчать»
Г.
«О земле втрачена, явися!..»
Д.
«Стилет чи стилос?»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №49 з 61

Ризикуючи життям, рятує артільну шаланду


А.
Лаврін Запорожець
Б.
Карпо Ярковий
В.
Денис Сірко
Г.
Івоніка Федорчук
Д.
Мусій Половець
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №50 з 61

Щезник, мольфар, Чугайстир є персонажами твору


А.
«Повість минулих літ»
Б.
«Камінний хрест»
В.
«Тіні забутих предків»
Г.
«Лісова пісня»
Д.
«Тигролови»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №51 з 61

Словами: «З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія» починається твір


А.
«Зачарована Десна»
Б.
«Україна в огні»
В.
«Тіні забутих предків»
Г.
«Я (Романтика)»
Д.
«Три зозулі з поклоном»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №52 з 61

«Тобі дано і вірити й кохати.
А що мені? Які такі куші?!
Нелегко, кажуть, жити на дві хати.
А ще нелегше — жить на дві душі»
, — зізнається герой твору


А.
Лесі Українки
Б.
Тараса Шевченка
В.
Ліни Костенко
Г.
Василя Симоненка
Д.
Максима Рильського
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №53 з 61

Остап Вишня започаткував жанр


А.
роману в новелах
Б.
роману у віршах
В.
памфлету
Г.
усмішки
Д.
фейлетону
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №54 з 61

Зворушливий образ матері, яка проводжала сина в далеку дорогу «і рушник вишиваний на щастя дала», створив


А.
Володимир Сосюра
Б.
Василь Симоненко
В.
Богдан-Ігор Антонич
Г.
Андрій Малишко
Д.
Василь Стус
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №55 з 61

«В пралісах Сіхоте-Аліня» відбуваються події твору


А.
Ліни Костенко
Б.
Олеся Гончара
В.
Олександра Довженка
Г.
Миколи Куліша
Д.
Івана Багряного
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №56 з 61

На початку 1990-х років виникло літературне угруповання


А.
«Молодняк»
Б.
«Нова дегенерація»
В.
«Ланка»
Г.
«Молода Муза»
Д.
«МАРС»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №57 з 61

Установіть відповідність між назвами творів одного автора.


Назва твору
1.
«De libertate»
2.
«Маруся Чурай»
3.
«Сон» («У всякого своя доля»)
4.
«Чари ночі»
Назва твору
А.
«Українське альфреско»
Б.
«Маруся»
В.
«Бджола та Шершень»
Г.
«Кавказ»
Д.
«О слово рідне! Орле скутий!..»
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №58 з 61

Установіть відповідність між жанром і персонажем твору.


Жанр твору
1.
роман
2.
повість
3.
поема
4.
комедія
Персонаж твору
А.
Бондарівна
Б.
Кирило Тур
В.
Марічка Гутенюк
Г.
Уля Розсоха
Д.
Дідона
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №59 з 61

Установіть відповідність між персонажами того самого твору.


Персонаж
1.
Анхіз
2.
Мойсей
3.
Галя Ґудзь
4.
Мартин Пушкар
Персонаж
А.
Азазель
Б.
Венера
В.
Чіпка Вареник
Г.
Ярема Галайда
Д.
Гриць Бобренко
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №60 з 61

Установіть відповідність між письменником і його висловлюванням.


Письменник
1.
Олександр Довженко
2.
Іван Багряний
3.
Валер’ян Підмогильний
4.
Остап Вишня
Висловлювання
А.
«Охотське море. Тайга. Тундра. Звіроловство. Були там поселення давно осілих наших людей з України. Все це, сказати щиро, було мені навіть цікаво. Але згодом мене охопила страшна туга за Україною. Непереможна. Отож сів я на поїзд і рушив на захід. У Томську мене перехопила залізнична агентура НКВС»
Б.
«І думка така: поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється від неї, як од скверни. Поет — це людина. Насамперед. А людина — це насамперед добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав…»
В.
«У моєму сміхові завжди бачив народ: хорошого чоловіка, привітну жінку, дівчину веселооку, дитину, бабу з дідом… І так мені хотілося, щоб усміхнулися вони, щоб веселі вони були, радісні, хороші…»
Г.
«Я написав «Україну в огні» з огненним болем у серці і палким стражданням за Україну, що перебувала в німецьких лапах, з болючим жалем і страхом за її долю…»
Д.
«І коли мені частина критики закидає «хуторянську ворожість» до міста, то я собі можу закинути тільки невдячність проти села. Але занадто вже довго жили ми під стріхами, щоб лишатися романтиками їх»
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №61 з 61

Частина 3

Власне висловлення

Прочитайте наведений текст.

Понад століття тому Іван Франко писав:

«Книги – морська глибина,

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить».

Багато хто переконаний, що книги відіграють важливу роль у формуванні особистості, її духовному становленні. Інші ж твердять, що сьогодні можна легко обійтися взагалі без книжок.

Чи збереглося значення книги в нашому інформаційному суспільстві?

Викладіть Ваш погляд на цю проблему.

Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, що найкраще підтвердять Вашу думку. Проілюструйте Ваші міркування посиланнями на приклади з художньої літератури чи інших видів мистецтва (зазначте автора й назву твору, укажіть проблему, порушену митцем, художний образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.



Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю

Вибрати іншу сесію
Fatline
Fatline Fatline