Ваш результат
...

...

Завдання №1 з 61

На перший склад падає наголос у слові


А.
ожеледь
Б.
деінде
В.
перекис
Г.
експерт
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №2 з 61

Літеру е треба писати на місці обох пропусків у рядку


А.
в..сняне мар..во
Б.
вир..нає сон..чко
В.
в..личезний п..ріг
Г.
кр..шталеве дж..рело
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №3 з 61

Спільнокореневим до слова роса є


А.
зростати
Б.
зрошувати
В.
зросійщений
Г.
обрости
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №4 з 61

Помилково вжито слово в рядку


А.
брати участь
Б.
здавати іспит
В.
додати води
Г.
завдати шкоди
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №5 з 61

Не відмінюються всі слова в рядку


А.
бюро, журі, шитво
Б.
кенгуру, турне, ательє
В.
графіті, вапно, жалюзі
Г.
тире, інтерв’ю, вікно
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №6 з 61

Неповним є речення


А.
Згаяного часу і конем не доженеш.
Б.
По блакитному степу вороний вітер.
В.
Пахло колосом, стернями і волошками.
Г.
На прощання, милий брате. що сказать тобі?
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №7 з 61

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Ще над/вечір землю оповив холодний туман. (2) Значить, чекай на ніч морозну. (3) І ранній завчасний морозенко таки добре [...] протягом ночі: настелив трави, побілив памороззю засохлі дерева. (4) У/ранці листя без/упину опадало на землю, лягало покорченими долоньками до/гори наче все ще просило хоч краплиночку тепла. (5) Не було ні вітру, ні жодного поруху. (6) А листя падало й падало, зривалося з верховіття. (7) Здавалося, що проливається чорно-зелений сумний водограй.

Замість пропуску в третьому реченні може бути кожне з наведених слів, ОКРІМ


А.
похазяйнував
Б.
потрудився
В.
попорався
Г.
полаявся
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №8 з 61

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Ще над/вечір землю оповив холодний туман. (2) Значить, чекай на ніч морозну. (3) І ранній завчасний морозенко таки добре [...] протягом ночі: настелив трави, побілив памороззю засохлі дерева. (4) У/ранці листя без/упину опадало на землю, лягало покорченими долоньками до/гори наче все ще просило хоч краплиночку тепла. (5) Не було ні вітру, ні жодного поруху. (6) А листя падало й падало, зривалося з верховіття. (7) Здавалося, що проливається чорно-зелений сумний водограй.

Окремо в тексті треба писати сполуку слів


А.
над/вечір
Б.
у/ранці
В.
без/упину
Г.
до/гори
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №9 з 61

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Ще над/вечір землю оповив холодний туман. (2) Значить, чекай на ніч морозну. (3) І ранній завчасний морозенко таки добре [...] протягом ночі: настелив трави, побілив памороззю засохлі дерева. (4) У/ранці листя без/упину опадало на землю, лягало покорченими долоньками до/гори наче все ще просило хоч краплиночку тепла. (5) Не було ні вітру, ні жодного поруху. (6) А листя падало й падало, зривалося з верховіття. (7) Здавалося, що проливається чорно-зелений сумний водограй.

Вставне слово є в реченні


А.
другому
Б.
четвертому
В.
п’ятому
Г.
сьомому
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №10 з 61

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Ще над/вечір землю оповив холодний туман. (2) Значить, чекай на ніч морозну. (3) І ранній завчасний морозенко таки добре [...] протягом ночі: настелив трави, побілив памороззю засохлі дерева. (4) У/ранці листя без/упину опадало на землю, лягало покорченими долоньками до/гори наче все ще просило хоч краплиночку тепла. (5) Не було ні вітру, ні жодного поруху. (6) А листя падало й падало, зривалося з верховіття. (7) Здавалося, що проливається чорно-зелений сумний водограй.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні


А.
четвертому
Б.
п’ятому
В.
шостому
Г.
сьомому
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №11 з 61

Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка


А.
надзьобувати, юшечка, щасливець
Б.
бджолосім’я, розмаїтість, обличчя
В.
єднання, сором’язливість, щирість
Г.
джерельце, льодовий, щільний
Д.
зшивати, рум’янець, дзеркальце
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №12 з 61

Лексично правильне словосполучення утворить прикметник повчальний з іменником


А.
заклад
Б.
план
В.
ефект
Г.
досвід
Д.
метод
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №13 з 61

Прочитайте уривок.

І радісн(1)о, що Київ наш осін(2)ій,
Хоч довгу путь у світі перейшов.
Весь у труді, в натхнен(3)і, у горін(4)і.
Весь на риштован(5)ях нових будов.

Подвоєні літери треба писати на місці всіх цифр, ОКРІМ


А.
1
Б.
2
В.
3
Г.
4
Д.
5
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №14 з 61

Разом з не треба писати слово у варіанті


А.
не/високо, а низько
Б.
відповіді не/надано
В.
не/відчув підтримки
Г.
не/сказавши й слова
Д.
не/вже ми зустрілися
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №15 з 61

Через дефіс треба писати кожен прислівник у рядку


А.
по/нашому, в/нічию, ледве/ледве, сяк/так
Б.
з/рештою, врешті/решт, хтозна/куди, вряди/годи
В.
мало/помалу, віч/на/віч, по/третє, по/латині
Г.
десь/то, як/раз, по/сучасному, будь/коли
Д.
по/двоє, по/друге, десь/інколи, як/небудь
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №16 з 61

Суфікс -ев- має прикметник, утворений від слова


А.
край
Б.
груша
В.
кущ
Г.
кварц
Д.
вечір
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №17 з 61

Відмінкову форму числівника вжито правильно в реченні


А.
Певніші й докладніші відомості про козаків ми знаходимо коло року тисяча п’ятисот п’ятидесятого.
Б.
Якось у тисячу шістсот сорок сьомому році Чаплинський напав зі своїми гайдуками на Суботів.
В.
Найперші відомості про козаків записані в хроніках і літописах уже в тисяча чотирьохсот дев’яносто другому році.
Г.
Г. Богун виявив талант полководця під час Берестецької битви в червні тисяча шістсот п’ятдесят першого року.
Д.
Запорозька Січ до останніх днів свого існування, тобто до тисячу семисот сімдесят п’ятого року, залишалася острівцем волі.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №18 з 61

Граматичну помилку допущено в рядку


А.
найвідоміші скульптури
Б.
більш цікавіший сюжет
В.
тонший від паперу
Г.
найменш привабливі ціни
Д.
зрозуміліше пояснення
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №19 з 61

У формі наказового способу вжито всі наведені дієслова, ОКРІМ


А.
вези
Б.
пішли
В.
кажи
Г.
бери
Д.
кричи
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №20 з 61

Прочитайте речення.

Фігуристка, [...] хворобу, блискуче виконала складний стрибок.

Замість пропуску можуть стояти всі слова, ОКРІМ


А.
незважаючи на
Б.
не дивлячись на
В.
забувши про
Г.
подолавши
Д.
попри
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №21 з 61

Пунктуаційну помилку допущено в реченні


А.
Тут усе: і повітря, і тиша, і дерева - сповнене якоїсь загадкової сили.
Б.
Учитель - це три світи: теперішній, минулий і майбутній.
В.
Море й озеро, синій берег і широкий степ - усе залите гарячим маревом.
Г.
На все осінь щедра: на кавуни, і на дощі, і на холодні роси.
Д.
У наших ріках водяться різні породи риб: а саме шука, лин, лящ, сом.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №22 з 61

Відокремленою обставиною можна замінити підрядне речення в рядку


А.
Де б хор не виступав, скрізь його радо вітали.
Б.
Коли приїхали з лісу додому, було вже зовсім темно.
В.
Як купуєте товар, вимагайте від продавця чек.
Г.
Відколи знаю Оксану, вона дивує мене своєю терплячістю.
Д.
Якщо виходите з кімнати, світло автоматично вимикається.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №23 з 61

Складнопідрядне речення з підрядним часу утвориться, якщо до частини «Я буду згадувати свої шкільні роки...» додати


А.
бо були вони щасливими.
Б.
щоб ненадовго повернутися назад.
В.
хоч і швидко вони промайнули.
Г.
доки буду топтати ряст.
Д.
дарма що вони були дуже давно.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №24 з 61

Замініть фразеологізм одним словом


1.
скреготати зубами
2.
уривати терпець
3.
тягти жили
4.
задирати носа
А.
визискувати
Б.
дратувати
В.
бундючитися
Г.
гніватися
Д.
бити
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №25 з 61

Визначте синтаксичну роль виділеного дієслова в реченнях


1.
підмет
2.
компонент складеного дієслівного присудка
3.
обставина
4.
додаток
А.
Звичай робити писанки виник в Україні ще з дохристиянських часів.
Б.
Поет не міг написати рядка без вогненного перевтілення в образи.
В.
Він мені казав вивчити напам’ять про Каїна та Авеля.
Г.
На колишній Гетьманщині на Водохреще парубоцтво сходилося на лід помірятися силами.
Д.
Співати - це обов’язково, як дихати.
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №26 з 61

Доберіть приклад до кожного виду речення.


1.
означено-особове
2.
неозначено-особове
3.
узагальнено-особове
4.
безособове
А.
Місто робітників, славне, величне, молоде душею...
Б.
Любіть Україну, як сонце любіть...
В.
Брехнею далеко не заїдеш.
Г.
Для мене без тебе і життя нема.
Д.
Задзвонили в усі дзвони по всій Україні.
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №27 з 61

Доберіть приклад до кожного випадку вживання тире.


1.
перед узагальнювальним словом
2.
між підметом і присудком
3.
при відокремленій прикладці
4.
у безсполучниковому реченні
А.
Дмухнув вітрець - і мрії ті пропали.
Б.
Мемуари, щоденники, листи - усе це джерела для вивчення історії.
В.
Соловей співає - серце завмирає.
Г.
У будь-якій ситуації залишатися Людиною - ось єдина умова життя.
Д.
Часом над горами встає веселка - різнобарвний стовп світла.
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №28 з 61

Визначте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).Місяць (1)усе (2)більше заворожує ліси, і вони, як (3)принишкле море стоять під тихим світлом, (4)чекаючи весни.


1.
усе
2.
більше
3.
принишкле
4.
чекаючи
А.
прикметник
Б.
дієприкметник (форма дієслова)
В.
дієприслівник (форма дієслова)
Г.
прислівник
Д.
частка
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №29 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання
Олена Теліга

(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.

(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
Шовгенева, і народилася Олена 1907 року. Потужні хвилі визвольних змагань,
що охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину
Шовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії.
Під час більшовицького наступу 1919 року Центральна Рада змушена була
залишити Київ. Разом із нею виїхали й Шовгеневи. Згодом оселилися в Чехії,
де батько працював ректором Української господарської академії.

(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».

(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.

(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.

(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.

(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.

(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.

(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.

За Ю. Ковалевим (605 слів)

Розповідаючи про Олену Телігу, автор уживає слово одіссея (рядок 6), підкреслюючи, що


А.
все своє життя вона подорожувала світом у пошуках нових вражень
Б.
формування її світогляду супроводжувалося постійними шуканнями
В.
вона мала неабияку схильність до авантюризму й ніколи не пасла задніх
Г.
вона з дитинства готувала себе до письменницької діяльності, багато читала
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №30 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання
Олена Теліга

(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.

(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
Шовгенева, і народилася Олена 1907 року. Потужні хвилі визвольних змагань,
що охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину
Шовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії.
Під час більшовицького наступу 1919 року Центральна Рада змушена була
залишити Київ. Разом із нею виїхали й Шовгеневи. Згодом оселилися в Чехії,
де батько працював ректором Української господарської академії.

(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».

(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.

(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.

(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.

(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.

(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.

(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.

За Ю. Ковалевим (605 слів)

За стильовими ознаками текст є


А.
науково-популярним
Б.
офіційно-діловим
В.
художнім
Г.
розмовним
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №31 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання
Олена Теліга

(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.

(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
Шовгенева, і народилася Олена 1907 року. Потужні хвилі визвольних змагань,
що охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину
Шовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії.
Під час більшовицького наступу 1919 року Центральна Рада змушена була
залишити Київ. Разом із нею виїхали й Шовгеневи. Згодом оселилися в Чехії,
де батько працював ректором Української господарської академії.

(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».

(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.

(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.

(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.

(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.

(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.

(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.

За Ю. Ковалевим (605 слів)

Слово перебирає (рядок 48) у тексті означає


А.
бере до рук одне за одним
Б.
виявляє нерішучість, діє обережно
В.
послідовно обдумує, зважує
Г.
бере на себе відповідальність
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №32 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання
Олена Теліга

(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.

(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
Шовгенева, і народилася Олена 1907 року. Потужні хвилі визвольних змагань,
що охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину
Шовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії.
Під час більшовицького наступу 1919 року Центральна Рада змушена була
залишити Київ. Разом із нею виїхали й Шовгеневи. Згодом оселилися в Чехії,
де батько працював ректором Української господарської академії.

(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».

(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.

(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.

(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.

(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.

(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.

(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.

За Ю. Ковалевим (605 слів)

Називаючи О. Телігу моральним максималістом автор уважає, що вона


А.
не здатна на компроміси із совістю
Б.
віддана національній ідеї
В.
прагне бути прикладом для інших
Г.
не вміє пристосовуватися до інших
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №33 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання
Олена Теліга

(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.

(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
Шовгенева, і народилася Олена 1907 року. Потужні хвилі визвольних змагань,
що охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину
Шовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії.
Під час більшовицького наступу 1919 року Центральна Рада змушена була
залишити Київ. Разом із нею виїхали й Шовгеневи. Згодом оселилися в Чехії,
де батько працював ректором Української господарської академії.

(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».

(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.

(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.

(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.

(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.

(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.

(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.

За Ю. Ковалевим (605 слів)

Основну думку тексту виражає речення


А.
У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій» (рядки 18-20).
Б.
Героїзм як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу (рядки 24-26).
В.
Головна мета, що її ставила поетеса в запальних публіцистичних виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість (рядки 40-41).
Г.
За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася (рядки 61-62).
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №34 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання
Олена Теліга

(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.

(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
Шовгенева, і народилася Олена 1907 року. Потужні хвилі визвольних змагань,
що охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину
Шовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії.
Під час більшовицького наступу 1919 року Центральна Рада змушена була
залишити Київ. Разом із нею виїхали й Шовгеневи. Згодом оселилися в Чехії,
де батько працював ректором Української господарської академії.

(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».

(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.

(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.

(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.

(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.

(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.

(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.

За Ю. Ковалевим (605 слів)

У переносному значенні вжито слово, виділене в реченні


А.
Потужні хвилі визвольних змагань, що охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину Шовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії (рядки 8-10).
Б.
Під час більшовицького наступу 1919 року Центральна Рада змушена була залишити Київ (рядки 10-11).
В.
Це не квола істота, не рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової, внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба (рядки 29-31).
Г.
Тут друкувалися талановиті твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів (рядки 50-51).
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №35 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання
Олена Теліга

(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.

(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
Шовгенева, і народилася Олена 1907 року. Потужні хвилі визвольних змагань,
що охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину
Шовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії.
Під час більшовицького наступу 1919 року Центральна Рада змушена була
залишити Київ. Разом із нею виїхали й Шовгеневи. Згодом оселилися в Чехії,
де батько працював ректором Української господарської академії.

(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».

(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.

(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.

(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.

(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.

(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.

(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.

За Ю. Ковалевим (605 слів)

Засобом міжфразового зв’язку першого та другого речень тексту (рядки 1-5) є


А.
лексичний повтор
Б.
займенник
В.
вставне слово
Г.
прислівник
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №36 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання
Олена Теліга

(1-5) У її елегантно-карбованих віршах, названих критикою «приватними листами світові»,
вимальовується яскравий образ людини, відданої ідеям національного відродження,
морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. У цьому й полягав
сенс життя поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в
Бабиному Яру.

(6-13) Світогляд Олени Теліга формувався поступово. То була довга «одіссея»,
що починалася в Петербурзі. Тут, у сім’ї інженера-гідротехніка професора Івана
Шовгенева, і народилася Олена 1907 року. Потужні хвилі визвольних змагань,
що охопили Україну після Лютневої революції 1917 року, повернули родину
Шовгеневих до Києва, де дочка міністра УНР Олена навчалася в гімназії.
Під час більшовицького наступу 1919 року Центральна Рада змушена була
залишити Київ. Разом із нею виїхали й Шовгеневи. Згодом оселилися в Чехії,
де батько працював ректором Української господарської академії.

(14-20) У ті часи відбувся різкий злам у психіці майбутньої поетеси.
Усвідомивши себе українкою та непримиренним ворогом великодержавництва,
майбутня поетеса вступає до Українського педагогічного інституту в Празі.
Вона товаришує з Євгеном Маланюком, Олегом Ольжичем та іншими
письменниками «празької школи». У ліриці поетеси панує вічний бунт, протест
проти безбарвної «нудоти життя», її погляд знаходить «у тьмі глибокій блискавок
фанатичні очі, а не місяця мрійний спокій».

(21-26) Власне, ідеться про неоромантизм, що об’єднує «празьку школу»,
проявляючись у доробку кожного поета неповторними гранями: коли для
Юрія Клена це був певний нюанс, то для Маланюка, Ольжича, а ще більше
для Теліги - рідна стихія, поривання «кресати вогонь із кремнів». Героїзм
як найвища чеснота, як взірець людської гідності - то визначальний орієнтир
її життя і творчості, тісно пов’язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.

(27-31) Олена Теліга розвивала кращі традиції української літератури, передовсім Лесі
Українки. Як прихильник суворих ритмів, вона ніколи не втрачала жіночих інтонацій.
Роль жінки в житті нації - одна з головних тем лірики Теліги. Це не квола істота, не
рабиня, це дружина й помічник чоловіка-воїна, це новий тип особистості - вольової,
внутрішньо дисциплінованої натури, невтоленного життєлюба.

(32-41) Цей тип постав з особливостей національного духу української еміграції, яка
почала активно готуватися до відновлення історичної справедливості в рідному краї,
охопленому більшовицькими репресіями, розчленованому сусідніми країнами.
Це прискорило об’єднання розпорошених угруповань в ОУН. Обмежуватися
лише естетичними питаннями видавалось би за таких обставин неприпустимою
розкішшю. Водночас поети-емігранти, прихильники високої духовності, не дозволяли
собі перетворювати мистецтво на агітку. Про це, зокрема, писала Теліга в статті
«Прапори духа», пафос якої спрямовувався проти зловживання плакатністю, що не
має нічого спільного з лірикою. Головна мета, що її ставила поетеса в запальних
публіцистичний виступах, як і в ліриці, - будити національну свідомість.

(42-51) Розкол ОУН, що стався 1940 року внаслідок тактичних і персональних
розходжень, тяжко дався взнаки під час світової війни, послабив організовану
боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. Це відчула на собі й
Олена Теліга, яка разом з Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон між
Польщею та Галичиною. А 22 жовтня - вона вже в омріяному напівзруйнованому
Києві, де засновано Українську національну раду. Теліга як член референтури
культурної комісії створила «Спілку письменників». Водночас вона перебирає
редагування додатка «Література і мистецтво» при газеті - «Українське слово»
і готує його під свіжою, бойовою назвою «Литаври». Тут друкувалися талановиті
твори українських письменників, знищених сталінізмом, і письменників-емігрантів.

(52-60) Сіючи зерна національної самосвідомості в окупованому Києві, Теліга не
опублікувала жодного панегірика гітлерівцям, із презирством ставилася до одописців:
«Це, мабуть, ті ж самі писаки, що й Сталінові так щедрували». Певна річ, це не могло
не викликати підозри фашистів, які після невдалих спроб приборкання «Литаврів» на
початку 1942 року іх закрили. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста,
але вона категорично відмовлялася: «Я з Києва вдруге не поїду».
Знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку
в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове зібрання, де й була
заарештована.

(61-62) За свої 35 років поетеса не встигла видати жодної власної книжки, усі
вони вийшли посмертно; більша частина її віршів загубилася.

За Ю. Ковалевим (605 слів)

Судячи зі змісту тексту, авторський задум полягає в тому, щоб


А.
розповісти про основні віхи життєвого та творчого шляху О. Теліги
Б.
дати розгорнутий аналіз поетичної творчості О. Теліги
В.
проаналізувати причини, які спонукали О. Телігу до еміграції
Г.
розкрити передумови формування поетичного таланту О. Теліги
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №37 з 61

Рядки

Сонце низенько, вечір близенько,
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди, та не барися,
Моє серденько, розвеселися

узято з


А.
родинно-побутової пісні
Б.
календарно-обрядової пісні
В.
історичної пісні
Г.
балади
Д.
думи
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №38 з 61

«Билися день, билися другий: третього дня під полудень упали стяги» героя «Слова про похід Ігорів»


А.
Всеволода
Б.
Святослава
В.
Кончака
Г.
Ігоря
Д.
Ярослава
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №39 з 61

«Все для тебе стерплю, все для тебе зроблю, і коли мені Бог поможе осушити твої сльози, то я найщасливіша буду на світі», - говорить матері


А.
Маруся Дрот
Б.
Леся Черевань
В.
Наталка Полтавка
Г.
Катря Тримач
Д.
Галя Ґудзь
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №40 з 61

У рядках

Розумненький був чоловік,
Нехай не вадить, як не чує,
Та в давній дуже жив він вік,
Не так тепер і в пеклі стало,
Як в старину колись бувало
І як покійник написав

ідеться про


А.
Гомера
Б.
Вергілія
В.
Овідія
Г.
Софокла
Д.
Горація
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №41 з 61

«А такий був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода - головою ляже, а вирятує: нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро. Коли жив, то, може, й досі пам’ятає, які нагайки-дротянки плелися в пана...»


А.
Наума Дрота
Б.
Мартина Борулі
В.
Максима Гримача
Г.
Омелька Кайдаша
Д.
Івана Дідуха
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №42 з 61

Слова «Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. До неї прилипла якась облесливість в розмові й повага до панів. Вона любила цілувати їх у руки, кланятись, підсолоджували свою розмову з ними» характеризують


А.
Марійку Федорчук
Б.
Меланію Черевань
В.
Настю Дрот
Г.
Явдоху Ґудзь
Д.
Марусю Кайдашиху
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №43 з 61

«Я ж вам гармати слів повиставляв!
Я ж ніс за вас камінного хреста,
Аж захлиналась у сльозах земля!»
- писав Іван Драч про


А.
Михайла Коцюбинського
Б.
Панаса Мирного
В.
Василя Стефаника
Г.
Івана Нечуя-Левицького
Д.
Пантелеймона Куліша
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №44 з 61

«Повість начебто умовно поділена навпіл. З одного боку (перша чистина) - жива природа, жива Марічка. З другого (друга частина) - чорний ліс, Марічка-нявка. У центрі Іван - Світове дерево», - сказано про твір


А.
«Лісова пісня»
Б.
«Земля»
В.
«Кайдашева сім’я»
Г.
«Камінний хрест»
Д.
«Тіні забутих предків»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №45 з 61

На плакаті часів Другої світової війни є цитата з твору


А.
«До Основ’яненка»
Б.
«Катерина»
В.
«Гайдамаки»
Г.
«Заповіт»
Д.
«Мені однаково»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №46 з 61

Образи Мойсея і Єгови наявні у творі


А.
Івана Франка
Б.
Євгена Маланюка
В.
Павла Тичини
Г.
Лесі Українки
Д.
Тараса Шевченка
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №47 з 61

Поезія «Ви знаєте, як липа шелестить...» перегукується з віршем


А.
«Лебеді материнства»
Б.
«Чари ночі»
В.
«Пісня про рушник»
Г.
«Українське альфреско»
Д.
«Молюсь і вірю...»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №48 з 61

«Не можна любити народів других, / Коли ти не любиш Вкраїну!...» - переконаний


А.
Володимир Сосюра
Б.
Василь Симоненко
В.
Андрій Малишко
Г.
Василь Стус
Д.
Павло Тичина
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №49 з 61

У рядках

Моя любов чолом сягала неба,
А Гриць ходив ногами по землі

провідним художнім засобом є


А.
антитеза
Б.
епіфора
В.
анафора
Г.
тавтологія
Д.
епітет
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №50 з 61

Я сам для своїх речей вигадав назву - «усмішки», і це, слово я люблю куди більше, ніж слово «фейлетон», - писав


А.
Олександр Кандиба
Б.
Іван Лозов’ягін
В.
Микола Фітільов
Г.
Павло Губенко
Д.
Іван Тобілевич
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №51 з 61

На тлі жовто-блакитного, чорного та червоного прапорів розгортаються події твору


А.
«Україна в огні»
Б.
«Я (Романтика)»
В.
«Тигролови»
Г.
«Маруся Чурай»
Д.
«Подвійне коло»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №52 з 61

Розв’язкою твору «Мина Мазайло» є


А.
приїзд до Харкова тьоті Моті
Б.
звільнення Мини Мазайла з роботи
В.
зміна прізвищ Миною Мазайлом
Г.
примирення Мини Мазайла з Мокіем
Д.
промова дядька Тараса
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №53 з 61

Під враженням пісні «Летіла зозуля через мою хату...» написано твір


А.
Ліни Костенко
Б.
Андрія Малишка
В.
Олександра Довженка
Г.
Григора Тютюнника
Д.
Олеся Гончара
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №54 з 61

«Як добре те, що смерті не боюсь я», - ліричний герой поезії


А.
Євгена Маланюка
Б.
Василя Стуса
В.
Івана Драча
Г.
Павла Тичини
Д.
Максима Рильського
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №55 з 61

Образ-символ вогнедишного дракона з’являється на початку твору


А.
Ліни Костенко
Б.
Олеся Гончара
В.
Олександра Довженка
Г.
Миколи Куліша
Д.
Івана Багряного
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №56 з 61

Літературу українського постмодернізму представляє


А.
Іван Драч
Б.
Олесь Гончар
В.
Юрій Андрухович
Г.
Василь Стус
Д.
Євген Маланюк
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №57 з 61

Установіть відповідність між назвою твору та вислюванням про нього.


1.
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
2.
«Земля»
3.
«Чорна рада»
4.
«Енеїда»
А.
«Це люди, здатні голими руками взяти розпечене ядро, вони з презирством ставляться до фізичиного болю, умруть, але не стануть рабами...»
Б.
«Головні герої історичного екскурсу в романі - Мирон Ґудзь та його онук Максим. Їхні біографії - втілення боротьби козацького світогляду з селянським світом...»
В.
«Персонажі твору окреслені чітко, змальовуючи події, письменниця не виходить за вузькі межі одного села, щоб дати широку картину культурного рівня буковинського народу...»
Г.
«З серії кумедних подій виростає реальна і трагічна за своєю суттю картина життя селянства, яке потрапило з кріпосницького ярма у безвихідь нових пореформених відносин...»
Д.
«Це була досить на той час смілива думка - дати українською мовою історичний роман, а надто після гоголівського "Тараса Бульби"...»
АБВГД
1
2
3
4
5

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №58 з 61

Установіть відповідність між назвою твору та літературним напрямом.


1.
«Камінний хрест»
2.
«Мартин Боруля »
3.
«Маруся»
4.
«Максим Гримач»
А.
романтизм
Б.
експресіонізм
В.
імпресіонізм
Г.
сентименталізм
Д.
реалізм
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №59 з 61

Установіть відповідність між персонажами того самого твору.


1.
Іван Брюховецький
2.
Дідона
3.
Мартин Пушкар
4.
Килина
А.
Турн
Б.
Петро Шраменко
В.
Мина Мазайло
Г.
Гриць Бобренко
Д.
Лукаш
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №60 з 61

Установіть відповідність між назвою твору та цитатою з нього.


1.
«Різдво»
2.
«Українське альфреско»
3.
«Лебеді материнства»
4.
«Балада про соняшник»
А.
«Він бігав на випередки з вітром...»
Б.
«Остання в світі казка сидить під образами...»
В.
«Темряву тривожили криками півні...»
Г.
«У долоні у Марії місяць - золотий горіх...»
Д.
«І рушник вишиваний на щастя дала...»
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №61 з 61

Частина 3

Власне висловлення

Прочитайте наведений текст.

На життєвому шляху ми набуваємо і друзів і ворогів.
Часто можна почути: «Удаваний друг гірший за підступного ворога».
Як маємо чинити, щоб, зустрічаючись у житті, з різними людьми, безпомилково визначати, хто твій справжній друг, а хто лише зветься таким, а насправді байдужий до твоєї долі, а то й приховує свою ворожість?

Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, які найкраще підтвердять Ваші міркування. Проілюструйте Ваші думки прикладами з художньої літератури (зазначте назву твору, укажіть проблему, порушену письменником, художній образ, за допомогою якого проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.



Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю

Вибрати іншу сесію
Fatline
Fatline Fatline