Ваш результат
...

...

Завдання №1 з 61

На другий склад падає наголос у слові


А.
листопад
Б.
новина
В.
столяр
Г.
літопис
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №2 з 61

М’який знак треба писати на місці обох пропусків у словах


А.
пробиваєт..ся промін..чик
Б.
заход..те до книгозбір..ні
В.
гуцул..ське різ..блення
Г.
чотир..ох велет..нів
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №3 з 61

Лексичну помилку допущено в рядку


А.
автобус на замовлення
Б.
бувший директор
В.
вимкнути електрику
Г.
образив мимоволі
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №4 з 61

Неправильно утворено форму слова у варіанті


А.
морських узбережжів
Б.
на твоєму моніторі
В.
хочуть навчатися
Г.
згідно з постановою
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №5 з 61

Неправильно утворено слово


А.
стимулювати
Б.
вислуховувати
В.
дискутирувати
Г.
лідирувати
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №6 з 61

Неправильно побудовано речення


А.
Пам’ятайте: відвідувати стоматолога треба не рідше ніж двічі на рік.
Б.
Я звертаюся до всіх, хто виявили бажання піти в похід на Говерлу.
В.
Поступ від недосконалих до довершених технологій забирає не одне десятиріччя.
Г.
Видавці звернули увагу на те, що історії про Поттера цікавлять не тільки дітей.
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №7 з 61

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Минали дні, а дощів, так довго очікуваних, не/було. (2) Не/лише сонце, але й усе небо палало, дихало спекою. (3) Степи поступово втрачали свої яскраві барви, свою весняну […] свіжість. (4) Повітря було наскрізь сухе, не/випадала навіть роса на світанку. (5) Із-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної, синьої хмари, що не/забаром уже закрив собою величезний сектор неба.

На місці пропуску в третьому реченні має бути слово


А.
моложаву
Б.
змарнілу
В.
спекотну
Г.
сонливу
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №8 з 61

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Минали дні, а дощів, так довго очікуваних, не/було. (2) Не/лише сонце, але й усе небо палало, дихало спекою. (3) Степи поступово втрачали свої яскраві барви, свою весняну […] свіжість. (4) Повітря було наскрізь сухе, не/випадала навіть роса на світанку. (5) Із-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної, синьої хмари, що не/забаром уже закрив собою величезний сектор неба.

У знахідному відмінку в тексті вжито іменник


А.
дні
Б.
степи
В.
барви
Г.
хмари
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №9 з 61

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Минали дні, а дощів, так довго очікуваних, не/було. (2) Не/лише сонце, але й усе небо палало, дихало спекою. (3) Степи поступово втрачали свої яскраві барви, свою весняну […] свіжість. (4) Повітря було наскрізь сухе, не/випадала навіть роса на світанку. (5) Із-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної, синьої хмари, що не/забаром уже закрив собою величезний сектор неба.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні


А.
першому
Б.
другому
В.
четвертому
Г.
п’ятому
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №10 з 61

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Минали дні, а дощів, так довго очікуваних, не/було. (2) Не/лише сонце, але й усе небо палало, дихало спекою. (3) Степи поступово втрачали свої яскраві барви, свою весняну […] свіжість. (4) Повітря було наскрізь сухе, не/випадала навіть роса на світанку. (5) Із-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної, синьої хмари, що не/забаром уже закрив собою величезний сектор неба.

Зміст третього речення НЕ є наслідком


А.
першого речення
Б.
другого речення
В.
четвертого речення
Г.
п’ятого речення
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №11 з 61

Літеру е на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка


А.
р..тельно, горл..чко, мар..во
Б.
зуп..нися, кл..котіли, стеж..чка
В.
п..ріг, справ..дливий, ст..блина
Г.
з..рнина, зад..вився, л..вада
Д.
заб..рати, оп..рація, оч..рет
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №12 з 61

Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка


А.
бе..захисний, с..авці, написан..ий
Б.
сприян..я, шален..ий, розрі..ся
В.
баштан..ик, проніс..я, ніжніст..ю
Г.
бов..аніти, віділ..ється, цілин..ий
Д.
міськ..ом, під..аний, передміст..я
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №13 з 61

Прочитайте уривок.

У молочно(1)білому світлі пів(2)місяця різно(3)барв’ям виблискує річка, по(4)тихеньку несучи свої хвильки до темних крає(5)видів.

Дефіс треба ставити на місці цифри


А.
1
Б.
2
В.
3
Г.
4
Д.
5
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №14 з 61

Граматичних помилок немає в реченні


А.
За молоденьким гаєм ріс більш старезний ліс.
Б.
Шлях через поле видався їм найбільш коротшим.
В.
Для гостей чемпіонату приготували найкращі місця.
Г.
Цього разу відпочинок здався більш гарнішим.
Д.
Наступного року очікують холоднуватішого літа.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №15 з 61

Правил уживання великої літери дотримано в рядку


А.
острів Нова Гвінея, Івано-франківська область
Б.
сузір’я Великого Пса, Балканський півострів
В.
Друга Світова Війна, Європейський Союз
Г.
Іван Нечуй-Левицький, Російська федерація
Д.
Конституція України, балет «Лісова Пісня»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №16 з 61

Правильно поєднано іменник із числівником у рядку


А.
півтори центнера
Б.
два з половиною року
В.
одна десята кілометрів
Г.
кількадесят учасників
Д.
двадцять чотири відсотка
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №17 з 61

Неправильно вжито тире в реченні


А.
Писати просто — це найбільша майстерність і якість справжнього таланту.
Б.
Привчав мене батько трудитись до поту, а мати — любити пісні.
В.
У будь-яку погоду: у дощ, у туман, у шторм — виходять рибалки на промисел.
Г.
Збагачуйте життя своєю щедрістю — тоді добрим словом вас згадуватимуть люди.
Д.
Ясна річ — пісні Марусі Чурай співали не тільки дівчата, а й козаки.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №18 з 61

Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка


А.
проїжджають, щебінь, вибоїна
Б.
юрмитись, ляскати, баластний
В.
зброєносець, ліщина, ялинник
Г.
вибілюють, яблунька, затишшя
Д.
щоденний, ялівець, дієздатність
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №19 з 61

Правильно написано всі прислівники рядка


А.
спідлоба, вдвічі, аніскільки
Б.
уранці, день у день, в п’яте
В.
поза торік, як-не-як, на жаль
Г.
будь ласка, що ночі, по-перше
Д.
з ліва, раз у раз, ледве-ледве
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №20 з 61

Граматично правильне закінчення речення «Приїхавши до Криму,..»


А.
мене відразу захопив п’янкий аромат олеандрів.
Б.
перед вами раптово розпросториться лазурове море.
В.
дітлахи швидко засмагли під лагідним сонцем.
Г.
згадуються неперевершені поезії Адама Міцкевича.
Д.
усіх відпочивальників гостинно зустрічає Сімферополь.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №21 з 61

Дієслово у формі наказового способу вжито в рядку


А.
говорімо правильно
Б.
швидше переходимо
В.
понесли до майстерні
Г.
усім стояти струнко
Д.
подякуємо господарям
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №22 з 61

Поширеним є речення


А.
Ранок був свіжим.
Б.
Тиша ніби скло.
В.
Запахло медом.
Г.
Став накрапати дощ.
Д.
Три тополі обнялися.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №23 з 61

Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Уранці землю притрусив легкий сніжок…» обрати


А.
лишивши на землі неприкриті плями.
Б.
дарма що була середина жовтня.
В.
а вечір видався дивовижно теплим.
Г.
так що вийти на футбольне поле ми не змогли.
Д.
і перетворив галявину на строкатий візерунок.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №24 з 61

Визначте вид наведених простих речень.


Вид речення
1.
означено-особове
2.
неозначено-особове
3.
узагальнено-особове
4.
безособове
Речення
А.
Як важко перші кроки йти!
Б.
Мною аж надто піклуються.
В.
Від своєї совісті не втечеш.
Г.
Разом ходімо в майбутнє.
Д.
А ось ліси, покриті димом.
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №25 з 61

Установіть, якими однорідними членами ускладнено кожне речення.


Однорідні члени речення
1.
підмети
2.
присудки
3.
додатки
4.
означення
Приклад
А.
Звичністю, буденністю позначено тут життя.
Б.
Пливуть переді мною сині води, білі піски.
В.
Світ здається чарівною казкою, нерозгаданим плетивом мрій.
Г.
Тихо опадає цвіт яблунь і груш.
Д.
Під моїм вікном густо, медово пахне акація.
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №26 з 61

З’ясуйте, який вид підрядного відповідає кожному фрагментові складного речення.


Фрагмент речення
1.
Я переконався, що …
2.
... то б не перемогли.
3.
... та він не погодився.
4.
Настала та хвилина, коли ...
Вид підрядного речення
А.
означальне
Б.
з’ясувальне
В.
місця
Г.
умови
Д.
допустове
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №27 з 61

Доберіть антоніми до поданих фразеологізмів.


Фразеологізм
1.
гріти чуба
2.
водити за ніс
3.
витикати носа
4.
виводити з рівноваги
Антонім
А.
не показувати очей
Б.
бити байдики
В.
стояти біля керма
Г.
давати спокій
Д.
розкривати карти
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №28 з 61

З’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

Мені (1)наче сниться: (2)хтось хитає мене у колисці, а місяць сміється (3)наді мною (4)тихесенько.


1.
наче
2.
хтось
3.
наді
4.
тихесенько
А.
прислівник
Б.
частка
В.
займенник
Г.
сполучник
Д.
прийменник
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №29 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Наші обереги

(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.

(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.

(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
себе цілу систему оберегів. Що ж таке оберіг?

(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»

(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.

(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.

(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII
столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.
Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року
побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,
завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.
Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять
голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні
виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».

(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).

(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.

(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.

(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.

(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.

За Лідією Вудвуд, 851 слово

Трискладовість, відповідно до тексту, є характерною для всіх наведених нижче понять, ОКРІМ


А.
навколишнього світу
Б.
людського житла
В.
Дерева життя
Г.
родинних зв'язків
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №30 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Наші обереги

(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.

(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.

(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
себе цілу систему оберегів. Що ж таке оберіг?

(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»

(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.

(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.

(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII
столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.
Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року
побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,
завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.
Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять
голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні
виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».

(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).

(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.

(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.

(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.

(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.

За Лідією Вудвуд, 851 слово

Слово, виділене в реченні «Маючи такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, нашу історію й родовідну пам’ять…» (рядки 12–14), ужито зі значенням


А.
який має привабливий вигляд, милує око
Б.
який має надзвичайно позитивні риси, моральні якості
В.
надзвичайно вдалий, влучний
Г.
сповнений високого значення, глибокого змісту
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №31 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Наші обереги

(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.

(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.

(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
себе цілу систему оберегів. Що ж таке оберіг?

(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»

(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.

(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.

(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII
столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.
Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року
побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,
завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.
Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять
голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні
виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».

(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).

(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.

(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.

(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.

(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.

За Лідією Вудвуд, 851 слово

Родючість в орнаменті символізують зображення


А.
ромбів
Б.
розеток
В.
«круторогів»
Г.
гілочок верби
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №32 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Наші обереги

(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.

(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.

(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
себе цілу систему оберегів. Що ж таке оберіг?

(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»

(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.

(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.

(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII
столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.
Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року
побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,
завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.
Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять
голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні
виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».

(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).

(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.

(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.

(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.

(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.

За Лідією Вудвуд, 851 слово

Аргументами до тези «…саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його частина мала символічне значення» (рядки 21–22) є всі наведені нижче висловлення, ОКРІМ


А.
За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: з небесної, земної та підземної.
Б.
Вікна — це очі хати, через які людина підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами.
В.
На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його у трьох вимірах.
Г.
Щоб захистити житло від зла, над вхідними дверима вирізували знаки-обереги.
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №33 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Наші обереги

(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.

(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.

(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
себе цілу систему оберегів. Що ж таке оберіг?

(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»

(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.

(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.

(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII
столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.
Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року
побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,
завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.
Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять
голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні
виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».

(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).

(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.

(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.

(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.

(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.

За Лідією Вудвуд, 851 слово

Речення «Що ж таке оберіг?» (рядок 10) використано


А.
для відображення емоційного стану автора тексту
Б.
як засіб зв’язку між абзацами
В.
для вираження головної думки тексту
Г.
як запитання, що не потребує відповіді
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №34 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Наші обереги

(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.

(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.

(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
себе цілу систему оберегів. Що ж таке оберіг?

(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»

(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.

(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.

(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII
столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.
Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року
побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,
завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.
Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять
голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні
виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».

(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).

(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.

(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.

(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.

(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.

За Лідією Вудвуд, 851 слово

Загальним щодо інших є зміст висловлення


А.
Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, — це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки).
Б.
Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову орнаментів.
В.
Під мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи меандр, який символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Г.
Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках зображалися зірки, що символізували зоряне небо.
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №35 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Наші обереги

(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.

(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.

(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
себе цілу систему оберегів. Що ж таке оберіг?

(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»

(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.

(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.

(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII
столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.
Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року
побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,
завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.
Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять
голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні
виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».

(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).

(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.

(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.

(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.

(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.

За Лідією Вудвуд, 851 слово

У тексті НЕ розглядається символічне значення


А.
рушника
Б.
сорочки
В.
хати
Г.
писанки
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №36 з 61

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Наші обереги

(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося
до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими
охоронцями в повсякденному житті.

(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина
підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на
землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та
шукала захисту в ній.

(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений
добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для
себе цілу систему оберегів. Що ж таке оберіг?

(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги —
наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи
такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, наш
історію й родовідну пам’ять…»

(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна
частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна —
з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та
лихом і душами померлих родичів.

(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох
вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня,
яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його
частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина
підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між
зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був
священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин
також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали
наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над
вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця,
хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.

(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком
оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим
зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи
той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних
прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково
французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII
столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества.
Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року
побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних,
завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе.
Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять
голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні
виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».

(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні
знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову
орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках
і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це
небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії
та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках
зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався
від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді
(квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де
перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під
мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи
меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність
цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад,
викликати дощ).

(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники,
що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири
фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в
геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.

(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці,
а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших
пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана
з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження
всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, —
це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках
виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі
(Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне
сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки»,
поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.

(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки —
трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка.
Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали
наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після
запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби,
маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні
знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали
життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.

(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в
гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина
була захищена від духовної руйнації.

За Лідією Вудвуд, 851 слово

Рядки 63–80 об’єднані мікротемою


А.
символи воскресіння природи
Б.
писанкові орнаменти
В.
культ небесного змія
Г.
солярні знаки
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №37 з 61

Рядки

Наїхала старшина
До вдовиного двора,
Стала думать і гадать,
Кого в рекрути віддать

узяті з


А.
суспільно-побутової пісні
Б.
календарно-обрядової пісні
В.
історичної пісні
Г.
балади
Д.
думи
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №38 з 61

«…Тут кривавого вина недостало; тут пир докінчили хоробрі русичі…», — так у «Слові про похід Ігорів» зображено


А.
бенкет у князя Святослава
Б.
весілля князя Ігоря та Ярославни
В.
епізод князівських міжусобиць
Г.
поразку Ігоря в бою з половцями
Д.
святкування повернення Ігоря з половецького полону
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №39 з 61

«Де згода в сімействі, де мир і тишина, / Щасливі там люди, блаженна сторона», — заявляють герої твору


А.
«Наталка Полтавка»
Б.
«Земля»
В.
«Кайдашева сім’я»
Г.
«Лісова пісня»
Д.
«Катерина»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №40 з 61

Іван Котляревський увів до тексту «Наталки Полтавки» пісню Марусі Чурай


А.
«Видно шляхи полтавськії…»
Б.
«Сонце низенько, вечір близенько…»
В.
«Ой під вишнею, під черешнею…»
Г.
«Всякому місту звичай і права...»
Д.
«Віють вітри, віють буйні…»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №41 з 61

«А такий був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода — головою ляже, а вирятує; нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро», — так схарактеризовано героя твору


А.
Пантелеймона Куліша
Б.
Панаса Мирного
В.
Марка Вовчка
Г.
Івана Багряного
Д.
Олександра Довженка
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №42 з 61

Протягом понад століття відбуваються події твору


А.
«Кайдашева сім’я»
Б.
«Тіні забутих предків»
В.
«Земля»
Г.
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Д.
«Чорна рада»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №43 з 61

Упевненість у тому, що

Сила родиться й завзяття
Не ридать, а добувати,
Хоч синам, як не собі,
Кращу долю в боротьбі

висловлене у творі


А.
«De libertate»
Б.
«Стилет чи стилос?»
В.
«Страшні слова, коли вони мовчать»
Г.
«Як добре те, що смерті не боюсь я»
Д.
«Гімн»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №44 з 61

«Їм не до сміху, оскільки вони — учасники великої родинно-побутової війни, якій не видно кінця», — сказано про персонажів твору


А.
«Кайдашева сім’я»
Б.
«Гайдамаки»
В.
«Енеїда»
Г.
«Чорна рада»
Д.
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №45 з 61

«Жити хочу! Геть, думи сумні!» — такою є провідна думка твору


А.
Івана Франка
Б.
Лесі Українки
В.
Тараса Шевченка
Г.
Григорія Сковороди
Д.
Миколи Вороного
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №46 з 61

Твір «Арфами, арфами…» перегукується з віршем


А.
«Чого являєшся мені у сні»
Б.
«Блакитна Панна»
В.
«О земле втрачена, явися!..»
Г.
«О слово рідне! Орле скутий!..»
Д.
«Молюсь і вірю…»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №47 з 61

«Переломаним кликали в селі» головного героя твору


А.
«Максим Гримач»
Б.
«Момент»
В.
«Тіні забутих предків»
Г.
«Камінний хрест»
Д.
«Земля»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №48 з 61

«Лемки у крисанях», які «принесли місяць круглий», є героями твору


А.
Миколи Вороного
Б.
Максима Рильського
В.
Олександра Олеся
Г.
Богдана-Ігоря Антонича
Д.
Павла Тичини
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №49 з 61

Батьківщину, як і рідну матір, не обирають — це провідна думка вірша


А.
Василя Симоненка
Б.
Ліни Костенко
В.
Володимира Сосюри
Г.
Василя Стуса
Д.
Івана Драча
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №50 з 61

В уривку «її пісні — як перло многоцінне, / як дивен скарб серед земних марнот» йдеться про головну героїню твору


А.
Павла Тичини
Б.
Максима Рильського
В.
Ліни Костенко
Г.
Івана Драча
Д.
Андрія Малишка
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №51 з 61

«Як добре те, що смерті не боюсь я», — заявляє ліричний герой поезії


А.
Євгена Маланюка
Б.
Василя Стуса
В.
Івана Драча
Г.
Павла Тичини
Д.
Максима Рильського
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №52 з 61

«За постановою комісії в справах українізації, що перевірила апарат Донвугілля, звільнено з посади за систематичний і зловмисний опір українізації службовця…»


А.
Мартина Борулю
Б.
Олександра Діденка
В.
Максима Гримача
Г.
Степана Радченка
Д.
Мину Мазайла
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №53 з 61

Людина із села, яка прийшла «завоювати» місто, а разом з тим принесла до міста всі свої страхи, комплекси і застереження — таким є головний герой твору


А.
Олеся Гончара
Б.
Григора Тютюнника
В.
Ольги Кобилянської
Г.
Володимира Винниченка
Д.
Валер’яна Підмогильного
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №54 з 61

«Маруся чи Галя — ось його цілком реальний вибір. І, зрештою, «земне» тяжіння бере гору, — перед нами постає драма людини, яка не відбулася», — сказано про


А.
Григорія Многогрішного
Б.
Сашка Діденка
В.
Грицька Бобренка
Г.
Василя Кравчину
Д.
Мокія Мазайла
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №55 з 61

Із гетьманом Дем’яном Многогрішним пов'язаний образ головного героя твору


А.
«Маруся Чурай»
Б.
«За мить щастя»
В.
«Україна в огні»
Г.
«Тигролови»
Д.
«Мина Мазайло»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №56 з 61

Літературу постмодернізму представляє


А.
Іван Драч
Б.
Іван Багряний
В.
Юрій Андрухович
Г.
Василь Стус
Д.
Євген Маланюк
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №57 з 61

Установіть відповідність між цитатами з художніх творів та їхніми назвами.


Цитата з твору
1.
«Я на гору круту крем'яную / Буду камінь тяжкий підіймать ...»
2.
«Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути!..»
3.
«Народився бог на санях / В лемківськім містечку Дуклі...»
4.
«І поверни у дні забуті, / Росою згадок окропи, / Ввіддай усеблагій покуті / І тихо вимов: лихо, спи!..»
Назва твору
А.
«Слово про похід Ігорів»
Б.
«Contra spem spero!»
В.
«О земле втрачена, явися!..»
Г.
«Молюсь і вірю»
Д.
«Різдво»
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №58 з 61

Установіть відповідність між персонажами і жанром твору.


Персонажі твору
1.
дядько Тарас, Мокій
2.
Григорій Многогрішний, Медвин
3.
Шершень, Бджола
4.
Палагна, Юра
Жанр твору
А.
повість
Б.
байка
В.
роман
Г.
сонет
Д.
комедія
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №59 з 61

Установіть відповідність між назвою твору та цитатою з нього.


Назва твору
1.
«Ви знаєте, як липа шелестить…»
2.
«Лебеді материнства»
3.
«Пісня про рушник»
4.
«Чари ночі»
Цитата з твору
А.
«Заглядає в шибку казка сивими очима...»
Б.
«Кохана спить, піди збуди, цілуй їй очі...»
В.
«Сміються, плачуть солов’ї...»
Г.
«Засмучені очі хороші, блакитні твої...»
Д.
«Хай прийдуть в гості Леся Українка, Франко, Шевченко і Сковорода...»
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №60 з 61

Установіть відповідність між присвятою та назвою художнього твору.


Присвята твору
1.
«Василю Жуковському»
2.
«Присвячую Кононівським полям»
3.
«Любові всевишній присвячується»
4.
«Цвітові яблуні»
Назва твору
А.
«Intermezzo»
Б.
«Три зозулі з поклоном»
В.
«Катерина»
Г.
«Зачарована Десна»
Д.
«Я (Романтика)»
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №61 з 61

Частина 3

Власне висловлення

Прочитайте наведений текст.

Усі ми прагнемо бути успішними людьми, але життя не завжди сприяє нашій самореалізації.

До кого ж приходить успіх у житті?

Викладіть Ваш погляд на цю проблему.

Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, які найкраще підтвердять Ваші міркування. Проілюструйте Ваші думки посиланнями на приклади з художньої літератури чи інших видів мистецтва (зазначте автора й назву твору, укажіть проблему, порушену митцем, художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.



Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю

Вибрати іншу сесію
Fatline