Ваш результат
...

...

Завдання №1 з 61

Синоніми наведено в рядку


А.
зустрічати гостя – проводжати гостя
Б.
жвавий хлопчина – прудкий хлопчина
В.
привозити подарунки – привезені подарунки
Г.
будівельний кран – водопровідний кран
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №2 з 61

Фразеологічний зворот ужито в рядку


А.
А мелодія лине, як дніпрова вода.
Б.
Людська заздрість – гірша, як слабість.
В.
Ішов би робити, а не байдики бити!
Г.
За Борисполем житом виспілим хоч які замилуються очі.
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №3 з 61

Складним є речення


А.
Верби, схилившись над тихим Дінцем, розчісують коси зелені.
Б.
На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч.
В.
Липневий день мандрує пішки, казки нашіптує малечі.
Г.
Пішла дорога то маленькими сосновими лісками, то болотами, то полями.
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №4 з 61

Не відмінюються всі слова рядка


А.
бюро, журі, вікно
Б.
кенгуру, турне, ательє
В.
тире, вапно, жалюзі
Г.
графіті, інтерв’ю, колесо
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №5 з 61

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1)Постукала весна в прозорий кришталь вікон, торкнулася серця лоскітливим подихом травня й невтримно поманила в замріянний гай. (2)А в гаю синіми вогниками коливаються на тонких стебельцях проліски. (3)Схожі вони на бірюзові намистинки розгублені чиєюсь невинною рукою між вузеньких листочків боязкої травиці. (4)Може, то безжурний жайвір бризнув на галявину іскри невичерпного натхнення чи соромлива синичка розсипала зерна свого пестливого співу?

Орфографічну помилку допущено в слові


А.
замріянний
Б.
безжурний
В.
невичерпного
Г.
пестливого
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №6 з 61

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1)Постукала весна в прозорий кришталь вікон, торкнулася серця лоскітливим подихом травня й невтримно поманила в замріянний гай. (2)А в гаю синіми вогниками коливаються на тонких стебельцях проліски. (3)Схожі вони на бірюзові намистинки розгублені чиєюсь невинною рукою між вузеньких листочків боязкої травиці. (4)Може, то безжурний жайвір бризнув на галявину іскри невичерпного натхнення чи соромлива синичка розсипала зерна свого пестливого співу?

Пунктуаційну помилку допущено в реченні


А.
першому
Б.
другому
В.
третьому
Г.
четвертому
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №7 з 61

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1)Постукала весна в прозорий кришталь вікон, торкнулася серця лоскітливим подихом травня й невтримно поманила в замріянний гай. (2)А в гаю синіми вогниками коливаються на тонких стебельцях проліски. (3)Схожі вони на бірюзові намистинки розгублені чиєюсь невинною рукою між вузеньких листочків боязкої травиці. (4)Може, то безжурний жайвір бризнув на галявину іскри невичерпного натхнення чи соромлива синичка розсипала зерна свого пестливого співу?

Вставне слово є в реченні


А.
першому
Б.
другому
В.
третьому
Г.
четвертому
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №8 з 61

Літеру е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка


А.
б..регти, восьм..ро, шел..ст, п..ріжок
Б.
з..леніти, виш..нька, к..шеньковий, ч..рнетка
В.
мавп..ня, книж..чка, вел..тень, тр..вожний
Г.
шерш..нь, визволит..ль, м..гдаль, в..селощі
Д.
ріднес..нький, жод..н, кис..нь, с..зонний
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №9 з 61

Усі слова написані правильно в рядку


А.
викладацький, молотьба, вохкість
Б.
карпатський, дорожчати, робітництво
В.
криворізький, об’їжджати, французський
Г.
інтелігентський, сонячний, надхнення
Д.
тюркський, свідотство, соняшник
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №10 з 61

Апостроф пишеться в усіх словах рядка


А.
пів..яблука, марнослів..я, скип..ятити, без..ініціативний
Б.
львів..янин, підрум..янений, з..являтися, ф..юзеляж
В.
подвір..я, пан..європейський, р..яжанка, трав..янистий
Г.
торф..яний, між..ярусний, кон..юнктура, дев..яносто
Д.
Лук..яненко, Св..ятослав, Мар..яна, Карп..юк
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №11 з 61

Подвоєння літер відбувається в усіх словах рядка


А.
і..раціональний, груп..а, Гол..андія
Б.
ас..иміляція, і..новація, священ..ий
В.
Пікас..о, примадон..а, рот..ердамець
Г.
годин..ик, інтел..ект, га..льський
Д.
дік..енсівський, буд..ист, ал..ея
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №12 з 61

Форми ступенів порівняння прикметників правильно утворено в рядку


А.
багатший, більш вірогідний, щонайрозвинутіший, найбільш цивілізований
Б.
менш відомий, пресильніший, найохайніший, найменш визначний
В.
дешевший, сліпіший, найнижчий, найбільш самостійний
Г.
повніший, більш прозорий, самий тонкий, найменш потужний
Д.
кращий, менш цікавий, якнайшвидший, більш видатніший
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №13 з 61

Граматично правильне продовження речення «Обираючи стиль одягу,..» подано в рядку


А.
витрачається багато часу.
Б.
зважайте на певні норми.
В.
підкреслюється індивідуальність.
Г.
велике значення має колір.
Д.
ваш гардероб має залежати від погоди.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №14 з 61

Граматично правильно утворено словосполучення


А.
програміст по професії
Б.
відправити по пошті
В.
виплатити по сто гривень
Г.
дбайливий по відношенню до майна
Д.
подорожувати по європейським країнам
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №15 з 61

Правильно узгоджений числівник з іменником у реченні


А.
Квартет утворюють чотири виконавці.
Б.
До редакції надійшло два сценарія.
В.
Концерт тривав майже півтора години.
Г.
Для вистави слід використати чотирьох прожекторів.
Д.
Батальні сцени фільму знімали два з половиною місяців.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №16 з 61

Сполучник умови вжито в реченні


А.
Принеси води, бо дуже хочу пити.
Б.
З’явились хмари, так що буде дощ.
В.
Коли бажання добре, то й дорога легка.
Г.
На те коня кують, щоб не спотикався.
Д.
Хоч була пізня осінь, день стояв погожий.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №17 з 61

Правильно утворено всі імена по батькові в рядку


А.
Юрійович, Петрівна, Валерієвич
Б.
В’ячеславівна, Євгенович, Кузьмич
В.
Святославович, Матвійович, Ігоревна
Г.
Іванівна, Іллінічна, Геннадійович
Д.
Арсенівна, Яківович, Романівна
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №18 з 61

Кома НЕ СТАВИТЬСЯ в реченні (розділові знаки пропущені)


А.
На подвір’ї голосно сміються діти і пурхають горобці.
Б.
І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.
В.
День був сонячним і небо здавалося ще більшим.
Г.
Жайворонок заспівав для своєї жіночки і їй теж захотілося злетіти в небо.
Д.
Мені потрібне слово а не слава.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №19 з 61

Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка


А.
юридичний, заощадження, більярд
Б.
дзюдоїст, мультиплікація, шампіньйон
В.
шлягер, Бессарабія, узбережжя
Г.
щитоносець, Макіївка, дюжина
Д.
б’ють, від’єднання, барельєф
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №20 з 61

Граматично правильно побудовано речення


А.
Проаналізуймо зроблені висновки попередніми дослідниками.
Б.
Науковці вони ретельно досліджують найвіддаленіші куточки планети.
В.
Секретарка надрукувала звіт директора, що був готовий для публікації.
Г.
Зібравшись у головній залі, почалося підсумкове засідання експертної комісії.
Д.
Доповідач наголосив на важливих моментах і узагальнив роботу семінару.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №21 з 61

Правильно утворені дієслівні форми в рядку


А.
лікувати – лічу, лікуєш, лікуйте
Б.
очолити – очолю, очолиш, очоліть
В.
пролити – проллю, проллєш, пролийте
Г.
полоскати – полощу, полоскаєш, полощіть
Д.
провести – проводжу, проводиш, проводьте
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №22 з 61

Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Зранку ми почали непокоїтися…» обрати


А.
так що настрій зіпсувався на цілий день.
Б.
бо кожен з нас почувався досить невпевнено.
В.
проте погода посприяла нам і цього разу.
Г.
й обговорювати можливі перешкоди.
Д.
передчуваючи серйозні ускладнення.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №23 з 61

Підкреслена буква позначає той самий звук в усіх словах рядка


А.
фужер, левкой, марафон, симфонія
Б.
пишеться, тюлень, стіл, тьмяний
В.
хибний, хвалько, схопити, мох
Г.
просьба, сім’я, прихильність, сяйво
Д.
колесо, мокрий, вокзал, скупість
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №24 з 61

Доберіть до фразеологізмів антоніми


Фразеологізм
1.
як на долоні
2.
як камінь під гору котити
3.
як бджіл у вулику
4.
як дві краплі води
Антонім
А.
як свиня на коня
Б.
як у тумані
В.
як на пожежу
Г.
як у кота сліз
Д.
як Сірку муху з’їсти
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №25 з 61

З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

На сонячному пагорбі, (1)неподалік уже (2)давним-давно запустілого старовинного маєтку, стоїть школа, (3)мурована з червоної (4)вогнетривкої цегли.


1.
неподалік
2.
давним-давно
3.
мурована
4.
вогнетривкої
А.
прикметник
Б.
дієприкметник (форма дієслова)
В.
прислівник
Г.
прийменник
Д.
частка
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №26 з 61

Утворіть граматично правильні словосполучення, поєднавши слова, позначені цифрами, та форми слова, позначені буквами


1.
згідно
2.
наполягати
3.
навчати
4.
зраджувати
А.
принципи
Б.
принципам
В.
на принципах
Г.
принципів
Д.
з принципами
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №27 з 61

З’ясуйте, яким членом речення є виділені слова


1.
підмет
2.
присудок
3.
означення
4.
обставина
А.
Молодість здатна творити несподіване й неймовірне.
Б.
Як розбещує людину сама можливість принижувати інших!
В.
Не дивиться їм грізно в очі «завтра».
Г.
А він стоїть наперекір усім
Д.
Народ шукає в геніях себе.
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №28 з 61

З’ясуйте вид підрядних речень у наведених прикладах


1.
означальне
2.
з’ясувальне
3.
обставинне часу
4.
обставинне умови
А.
Твій дух не став приниженим і плюсклим, хоч слала доля чорні килими.
Б.
Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?
В.
Бачу за морями золоті дороги, де припав до неба синьоокий степ.
Г.
Коли прибудеш влітку до столиці, немов на конях вилетять каштани, угору підіймаючи правиці.
Д.
Коли слова на порох стерті, сповідатись зорям зайво.
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №29 з 61

Читання й аналіз тексту

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Квітка на асфальті

(1-4) Далеко не всім у нас відома Квітка Цісик — американка українського походження,
майже містична співачка. Ця аудіомісіонерка зробила для пропаганди української душі
у світі, мабуть, більше, ніж президенти. Її неповторне виконання — просвітлена
приреченість, а її доля — фатальний відхід майже на зльоті.

(5-9) Ті, хто чув її композиції (а це відомі пісні, у тому числі «Два кольори», «Я піду в
далекі гори», «Чуєш, брате мій»), не можуть звільнитися від їхнього енергетичного
впливу. Перший диск записаний 1980-го, другий — через дев’ять років. Кожен з
«утаємничених» у її творчість може розповісти, як уперше почув і здивувався:
«А звідки тут янголи?».

(10-13) Виявилося, янгол поселився у старій касеті. Хіба вгадаєш, у якій подобі
Творець відправляє на землю своїх гінців, і хіба завбачиш, якої миті він покличе
їх назад? От тільки ті 1990-ті були не янгольські. І ніщо не віщувало появи цього
голосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді.

(14-16) Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі. Творець
навіть розгубився... Але ж душа все одно лишалася байдужою до підступів.
Тріскотіть, співайте, вийте! А ми, можливо, й дочекаємося свого — янгола?

(17-19) …І тут доведеться згадати добрим словом свідомих українських піратів.
Спасибі, друзі, за те, що з далекого берега доставляли в тривожний час не тільки
товари народного вжитку, а й перлини у вигляді касет — цю саму Квітку.

(20-28) Після того, як її записи стали проникати в місцеві програвачі й у деякі серця,
з’явилися легенди. Адже багато хто чув, але ніхто не бачив, а голос хвилював.
Казали, ніби її предки — із аристократичного музичного роду, наче в Америці вона
вмирає від хвороби. І співає на паперті українських пісень, бо «не має на що жити!».
І то правда: у деяких її піснях проривалося щось зрошене сльозою розлуки, благанням
про милість. Ніби стоїть ця гарна дівчина посеред Брукліна, коханим покинута, долею
скривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно.
І я навіть уявляв собі її самозаглиблений погляд і відсторонену байдужість до світу.
Оскільки і світ байдужий до неї, бо в ньому місце не квіткам, а будякам.

(29-33) Згодом усе виявилося не таким драматичним. У дівчини справді було
романтичне минуле. Її родина ніколи не забувала про рідну землю, на якій тільки
у мріях і ростуть виняткові квіти. І долю доньки, названої вигадливо, як для
техногенної Америки, — Квіткою, її батьки бачили виключно в музичному
орнаменті.

(34-38) Квітка вступила до нью-йоркської консерваторії. Та розчарую
шанувальників американської мрії. Оперне майбутнє не склалося, а її
мериканською «дійсністю» стає... рекламний конвеєр, і ось вона —
цей янгол — співає дивним тембром сто мільйонів разів якісь «трелі»-заставки
для кока-коли.

(39-43) Було в її кар’єрі й залучення до «великого» кіно. Але це так – мимохідь –
так і не розквітла для «Оскара». Але родичі чітко усвідомили: призначення цього
херувима не кока-кола, а щось неземне. Те, що залишається тільки у творчості.
Тому і сподобилися допомогти їй у «сімейній вигадці» — записі українських пісень,
які вона ввібрала з материнським молоком.

(44-49) Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає
в «український проект». У сімейні альбоми. Ніби «не для продажу». Українська —
не найдосконаліша в її розмовній мові (м’яко кажучи). Але вимову контролює мама.
У результаті народжується щось ніким не очікуване... Наче «відкриваючи» для
себе українську мову, Квітка «з чистого аркуша» розповідає відомі пісенні сюжети.
А ми сприймаємо їх — «як уперше».

(50-54) Виконує хрестоматійні «Два кольори». Мільярд разів чуті. Але небесний
тембр — мимохіть — ніби вириває зі строфи одне слово: «Червоне — то любов,
а чорне — то-о-о-о… журба». І в «то-о-о» — горе знання і небажання зустріти
«журбу». Вона немовби відтягує цю зустріч і хоче залишитися на іншому кінці
«кольору» — тільки в любові.

(55-57) «Чуєш, брате мій...» — про смерть на чужині. Співає, як поминальну
молитву. Голос злегка тремтить. У кожній інтонації — прощання. І це, скажете,
не передчуття янгола, якому невдовзі доведеться... «повернутися»?

(58-59) 1998-го вона й розтанула свічкою на «рідній чужині» — від невиліковної
хвороби.

(60-67) ...Ще вона фантастично записала за дев’ять років до смерті «Я піду в
далекі гори». І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове
й емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше». Магнетичний
тембр летить над Карпатами, а там — загублений Іван із «Тіней забутих
предків» усе шукає і шукає свою Марічку. Вслухайтеся — пригадаєте фільм...
До речі, хто знав, що вже інший янгол зовсім в інший час пролетить над
Карпатами і торкнеться крилом тоді ще маловідомого режисера, і в результаті
народиться «кіномелодія» на всі часи. І ніхто ніколи переспівати її не зможе.

(68-71) Саму Квітку дехто намагався «переспівати». Тільки без усіляких реклам
поціновувач якщо шукає, то знаходить не удаваних, а справжню. Ніякі продюсери
не «прорахували» б подібну Квітку, яка співає. Співає за океаном, а українську
душу відчуває глибше, ніж ті, що з нашого «асфальту».

(72-73) Як і раніше, вона існує не «всупереч», а просто окремо. Хто почує — той
молодець. У її голосі — туга за надіями марними, гарними, такими — як у «раю».

За О. Вергелісом, газета «Дзеркало тижня» (764 сл.)

Перша частина використаного в тексті авторського неологізму «аудіомісіонерка» (рядок 2) стосується звукозапису, а друга –


А.
популяризації
Б.
благословення
В.
започаткування
Г.
звеличення
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №30 з 61

Читання й аналіз тексту

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Квітка на асфальті

(1-4) Далеко не всім у нас відома Квітка Цісик — американка українського походження,
майже містична співачка. Ця аудіомісіонерка зробила для пропаганди української душі
у світі, мабуть, більше, ніж президенти. Її неповторне виконання — просвітлена
приреченість, а її доля — фатальний відхід майже на зльоті.

(5-9) Ті, хто чув її композиції (а це відомі пісні, у тому числі «Два кольори», «Я піду в
далекі гори», «Чуєш, брате мій»), не можуть звільнитися від їхнього енергетичного
впливу. Перший диск записаний 1980-го, другий — через дев’ять років. Кожен з
«утаємничених» у її творчість може розповісти, як уперше почув і здивувався:
«А звідки тут янголи?».

(10-13) Виявилося, янгол поселився у старій касеті. Хіба вгадаєш, у якій подобі
Творець відправляє на землю своїх гінців, і хіба завбачиш, якої миті він покличе
їх назад? От тільки ті 1990-ті були не янгольські. І ніщо не віщувало появи цього
голосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді.

(14-16) Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі. Творець
навіть розгубився... Але ж душа все одно лишалася байдужою до підступів.
Тріскотіть, співайте, вийте! А ми, можливо, й дочекаємося свого — янгола?

(17-19) …І тут доведеться згадати добрим словом свідомих українських піратів.
Спасибі, друзі, за те, що з далекого берега доставляли в тривожний час не тільки
товари народного вжитку, а й перлини у вигляді касет — цю саму Квітку.

(20-28) Після того, як її записи стали проникати в місцеві програвачі й у деякі серця,
з’явилися легенди. Адже багато хто чув, але ніхто не бачив, а голос хвилював.
Казали, ніби її предки — із аристократичного музичного роду, наче в Америці вона
вмирає від хвороби. І співає на паперті українських пісень, бо «не має на що жити!».
І то правда: у деяких її піснях проривалося щось зрошене сльозою розлуки, благанням
про милість. Ніби стоїть ця гарна дівчина посеред Брукліна, коханим покинута, долею
скривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно.
І я навіть уявляв собі її самозаглиблений погляд і відсторонену байдужість до світу.
Оскільки і світ байдужий до неї, бо в ньому місце не квіткам, а будякам.

(29-33) Згодом усе виявилося не таким драматичним. У дівчини справді було
романтичне минуле. Її родина ніколи не забувала про рідну землю, на якій тільки
у мріях і ростуть виняткові квіти. І долю доньки, названої вигадливо, як для
техногенної Америки, — Квіткою, її батьки бачили виключно в музичному
орнаменті.

(34-38) Квітка вступила до нью-йоркської консерваторії. Та розчарую
шанувальників американської мрії. Оперне майбутнє не склалося, а її
мериканською «дійсністю» стає... рекламний конвеєр, і ось вона —
цей янгол — співає дивним тембром сто мільйонів разів якісь «трелі»-заставки
для кока-коли.

(39-43) Було в її кар’єрі й залучення до «великого» кіно. Але це так – мимохідь –
так і не розквітла для «Оскара». Але родичі чітко усвідомили: призначення цього
херувима не кока-кола, а щось неземне. Те, що залишається тільки у творчості.
Тому і сподобилися допомогти їй у «сімейній вигадці» — записі українських пісень,
які вона ввібрала з материнським молоком.

(44-49) Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає
в «український проект». У сімейні альбоми. Ніби «не для продажу». Українська —
не найдосконаліша в її розмовній мові (м’яко кажучи). Але вимову контролює мама.
У результаті народжується щось ніким не очікуване... Наче «відкриваючи» для
себе українську мову, Квітка «з чистого аркуша» розповідає відомі пісенні сюжети.
А ми сприймаємо їх — «як уперше».

(50-54) Виконує хрестоматійні «Два кольори». Мільярд разів чуті. Але небесний
тембр — мимохіть — ніби вириває зі строфи одне слово: «Червоне — то любов,
а чорне — то-о-о-о… журба». І в «то-о-о» — горе знання і небажання зустріти
«журбу». Вона немовби відтягує цю зустріч і хоче залишитися на іншому кінці
«кольору» — тільки в любові.

(55-57) «Чуєш, брате мій...» — про смерть на чужині. Співає, як поминальну
молитву. Голос злегка тремтить. У кожній інтонації — прощання. І це, скажете,
не передчуття янгола, якому невдовзі доведеться... «повернутися»?

(58-59) 1998-го вона й розтанула свічкою на «рідній чужині» — від невиліковної
хвороби.

(60-67) ...Ще вона фантастично записала за дев’ять років до смерті «Я піду в
далекі гори». І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове
й емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше». Магнетичний
тембр летить над Карпатами, а там — загублений Іван із «Тіней забутих
предків» усе шукає і шукає свою Марічку. Вслухайтеся — пригадаєте фільм...
До речі, хто знав, що вже інший янгол зовсім в інший час пролетить над
Карпатами і торкнеться крилом тоді ще маловідомого режисера, і в результаті
народиться «кіномелодія» на всі часи. І ніхто ніколи переспівати її не зможе.

(68-71) Саму Квітку дехто намагався «переспівати». Тільки без усіляких реклам
поціновувач якщо шукає, то знаходить не удаваних, а справжню. Ніякі продюсери
не «прорахували» б подібну Квітку, яка співає. Співає за океаном, а українську
душу відчуває глибше, ніж ті, що з нашого «асфальту».

(72-73) Як і раніше, вона існує не «всупереч», а просто окремо. Хто почує — той
молодець. У її голосі — туга за надіями марними, гарними, такими — як у «раю».

За О. Вергелісом, газета «Дзеркало тижня» (764 сл.)

Слова, мимохідь і мимохіть, ужиті в тексті (рядки 39, 51)


А.
різні за значенням
Б.
однакові за значенням
В.
близькі за значенням
Г.
протилежні за значенням
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №31 з 61

Читання й аналіз тексту

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Квітка на асфальті

(1-4) Далеко не всім у нас відома Квітка Цісик — американка українського походження,
майже містична співачка. Ця аудіомісіонерка зробила для пропаганди української душі
у світі, мабуть, більше, ніж президенти. Її неповторне виконання — просвітлена
приреченість, а її доля — фатальний відхід майже на зльоті.

(5-9) Ті, хто чув її композиції (а це відомі пісні, у тому числі «Два кольори», «Я піду в
далекі гори», «Чуєш, брате мій»), не можуть звільнитися від їхнього енергетичного
впливу. Перший диск записаний 1980-го, другий — через дев’ять років. Кожен з
«утаємничених» у її творчість може розповісти, як уперше почув і здивувався:
«А звідки тут янголи?».

(10-13) Виявилося, янгол поселився у старій касеті. Хіба вгадаєш, у якій подобі
Творець відправляє на землю своїх гінців, і хіба завбачиш, якої миті він покличе
їх назад? От тільки ті 1990-ті були не янгольські. І ніщо не віщувало появи цього
голосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді.

(14-16) Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі. Творець
навіть розгубився... Але ж душа все одно лишалася байдужою до підступів.
Тріскотіть, співайте, вийте! А ми, можливо, й дочекаємося свого — янгола?

(17-19) …І тут доведеться згадати добрим словом свідомих українських піратів.
Спасибі, друзі, за те, що з далекого берега доставляли в тривожний час не тільки
товари народного вжитку, а й перлини у вигляді касет — цю саму Квітку.

(20-28) Після того, як її записи стали проникати в місцеві програвачі й у деякі серця,
з’явилися легенди. Адже багато хто чув, але ніхто не бачив, а голос хвилював.
Казали, ніби її предки — із аристократичного музичного роду, наче в Америці вона
вмирає від хвороби. І співає на паперті українських пісень, бо «не має на що жити!».
І то правда: у деяких її піснях проривалося щось зрошене сльозою розлуки, благанням
про милість. Ніби стоїть ця гарна дівчина посеред Брукліна, коханим покинута, долею
скривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно.
І я навіть уявляв собі її самозаглиблений погляд і відсторонену байдужість до світу.
Оскільки і світ байдужий до неї, бо в ньому місце не квіткам, а будякам.

(29-33) Згодом усе виявилося не таким драматичним. У дівчини справді було
романтичне минуле. Її родина ніколи не забувала про рідну землю, на якій тільки
у мріях і ростуть виняткові квіти. І долю доньки, названої вигадливо, як для
техногенної Америки, — Квіткою, її батьки бачили виключно в музичному
орнаменті.

(34-38) Квітка вступила до нью-йоркської консерваторії. Та розчарую
шанувальників американської мрії. Оперне майбутнє не склалося, а її
мериканською «дійсністю» стає... рекламний конвеєр, і ось вона —
цей янгол — співає дивним тембром сто мільйонів разів якісь «трелі»-заставки
для кока-коли.

(39-43) Було в її кар’єрі й залучення до «великого» кіно. Але це так – мимохідь –
так і не розквітла для «Оскара». Але родичі чітко усвідомили: призначення цього
херувима не кока-кола, а щось неземне. Те, що залишається тільки у творчості.
Тому і сподобилися допомогти їй у «сімейній вигадці» — записі українських пісень,
які вона ввібрала з материнським молоком.

(44-49) Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає
в «український проект». У сімейні альбоми. Ніби «не для продажу». Українська —
не найдосконаліша в її розмовній мові (м’яко кажучи). Але вимову контролює мама.
У результаті народжується щось ніким не очікуване... Наче «відкриваючи» для
себе українську мову, Квітка «з чистого аркуша» розповідає відомі пісенні сюжети.
А ми сприймаємо їх — «як уперше».

(50-54) Виконує хрестоматійні «Два кольори». Мільярд разів чуті. Але небесний
тембр — мимохіть — ніби вириває зі строфи одне слово: «Червоне — то любов,
а чорне — то-о-о-о… журба». І в «то-о-о» — горе знання і небажання зустріти
«журбу». Вона немовби відтягує цю зустріч і хоче залишитися на іншому кінці
«кольору» — тільки в любові.

(55-57) «Чуєш, брате мій...» — про смерть на чужині. Співає, як поминальну
молитву. Голос злегка тремтить. У кожній інтонації — прощання. І це, скажете,
не передчуття янгола, якому невдовзі доведеться... «повернутися»?

(58-59) 1998-го вона й розтанула свічкою на «рідній чужині» — від невиліковної
хвороби.

(60-67) ...Ще вона фантастично записала за дев’ять років до смерті «Я піду в
далекі гори». І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове
й емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше». Магнетичний
тембр летить над Карпатами, а там — загублений Іван із «Тіней забутих
предків» усе шукає і шукає свою Марічку. Вслухайтеся — пригадаєте фільм...
До речі, хто знав, що вже інший янгол зовсім в інший час пролетить над
Карпатами і торкнеться крилом тоді ще маловідомого режисера, і в результаті
народиться «кіномелодія» на всі часи. І ніхто ніколи переспівати її не зможе.

(68-71) Саму Квітку дехто намагався «переспівати». Тільки без усіляких реклам
поціновувач якщо шукає, то знаходить не удаваних, а справжню. Ніякі продюсери
не «прорахували» б подібну Квітку, яка співає. Співає за океаном, а українську
душу відчуває глибше, ніж ті, що з нашого «асфальту».

(72-73) Як і раніше, вона існує не «всупереч», а просто окремо. Хто почує — той
молодець. У її голосі — туга за надіями марними, гарними, такими — як у «раю».

За О. Вергелісом, газета «Дзеркало тижня» (764 сл.)

Згадуючи «свідомих українських піратів» (рядки 17-18), автор передусім


А.
романтизує незалежних підприємців, які випробовували долю, вирушаючи за кордон
Б.
схвалює поширення української музики в обхід авторських прав
В.
наголошує, що вони сприяли знайомству з мистецтвом української діаспори
Г.
говорить про спроби наслідування стилю Квітки Цісик на українській естраді
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №32 з 61

Читання й аналіз тексту

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Квітка на асфальті

(1-4) Далеко не всім у нас відома Квітка Цісик — американка українського походження,
майже містична співачка. Ця аудіомісіонерка зробила для пропаганди української душі
у світі, мабуть, більше, ніж президенти. Її неповторне виконання — просвітлена
приреченість, а її доля — фатальний відхід майже на зльоті.

(5-9) Ті, хто чув її композиції (а це відомі пісні, у тому числі «Два кольори», «Я піду в
далекі гори», «Чуєш, брате мій»), не можуть звільнитися від їхнього енергетичного
впливу. Перший диск записаний 1980-го, другий — через дев’ять років. Кожен з
«утаємничених» у її творчість може розповісти, як уперше почув і здивувався:
«А звідки тут янголи?».

(10-13) Виявилося, янгол поселився у старій касеті. Хіба вгадаєш, у якій подобі
Творець відправляє на землю своїх гінців, і хіба завбачиш, якої миті він покличе
їх назад? От тільки ті 1990-ті були не янгольські. І ніщо не віщувало появи цього
голосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді.

(14-16) Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі. Творець
навіть розгубився... Але ж душа все одно лишалася байдужою до підступів.
Тріскотіть, співайте, вийте! А ми, можливо, й дочекаємося свого — янгола?

(17-19) …І тут доведеться згадати добрим словом свідомих українських піратів.
Спасибі, друзі, за те, що з далекого берега доставляли в тривожний час не тільки
товари народного вжитку, а й перлини у вигляді касет — цю саму Квітку.

(20-28) Після того, як її записи стали проникати в місцеві програвачі й у деякі серця,
з’явилися легенди. Адже багато хто чув, але ніхто не бачив, а голос хвилював.
Казали, ніби її предки — із аристократичного музичного роду, наче в Америці вона
вмирає від хвороби. І співає на паперті українських пісень, бо «не має на що жити!».
І то правда: у деяких її піснях проривалося щось зрошене сльозою розлуки, благанням
про милість. Ніби стоїть ця гарна дівчина посеред Брукліна, коханим покинута, долею
скривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно.
І я навіть уявляв собі її самозаглиблений погляд і відсторонену байдужість до світу.
Оскільки і світ байдужий до неї, бо в ньому місце не квіткам, а будякам.

(29-33) Згодом усе виявилося не таким драматичним. У дівчини справді було
романтичне минуле. Її родина ніколи не забувала про рідну землю, на якій тільки
у мріях і ростуть виняткові квіти. І долю доньки, названої вигадливо, як для
техногенної Америки, — Квіткою, її батьки бачили виключно в музичному
орнаменті.

(34-38) Квітка вступила до нью-йоркської консерваторії. Та розчарую
шанувальників американської мрії. Оперне майбутнє не склалося, а її
мериканською «дійсністю» стає... рекламний конвеєр, і ось вона —
цей янгол — співає дивним тембром сто мільйонів разів якісь «трелі»-заставки
для кока-коли.

(39-43) Було в її кар’єрі й залучення до «великого» кіно. Але це так – мимохідь –
так і не розквітла для «Оскара». Але родичі чітко усвідомили: призначення цього
херувима не кока-кола, а щось неземне. Те, що залишається тільки у творчості.
Тому і сподобилися допомогти їй у «сімейній вигадці» — записі українських пісень,
які вона ввібрала з материнським молоком.

(44-49) Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає
в «український проект». У сімейні альбоми. Ніби «не для продажу». Українська —
не найдосконаліша в її розмовній мові (м’яко кажучи). Але вимову контролює мама.
У результаті народжується щось ніким не очікуване... Наче «відкриваючи» для
себе українську мову, Квітка «з чистого аркуша» розповідає відомі пісенні сюжети.
А ми сприймаємо їх — «як уперше».

(50-54) Виконує хрестоматійні «Два кольори». Мільярд разів чуті. Але небесний
тембр — мимохіть — ніби вириває зі строфи одне слово: «Червоне — то любов,
а чорне — то-о-о-о… журба». І в «то-о-о» — горе знання і небажання зустріти
«журбу». Вона немовби відтягує цю зустріч і хоче залишитися на іншому кінці
«кольору» — тільки в любові.

(55-57) «Чуєш, брате мій...» — про смерть на чужині. Співає, як поминальну
молитву. Голос злегка тремтить. У кожній інтонації — прощання. І це, скажете,
не передчуття янгола, якому невдовзі доведеться... «повернутися»?

(58-59) 1998-го вона й розтанула свічкою на «рідній чужині» — від невиліковної
хвороби.

(60-67) ...Ще вона фантастично записала за дев’ять років до смерті «Я піду в
далекі гори». І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове
й емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше». Магнетичний
тембр летить над Карпатами, а там — загублений Іван із «Тіней забутих
предків» усе шукає і шукає свою Марічку. Вслухайтеся — пригадаєте фільм...
До речі, хто знав, що вже інший янгол зовсім в інший час пролетить над
Карпатами і торкнеться крилом тоді ще маловідомого режисера, і в результаті
народиться «кіномелодія» на всі часи. І ніхто ніколи переспівати її не зможе.

(68-71) Саму Квітку дехто намагався «переспівати». Тільки без усіляких реклам
поціновувач якщо шукає, то знаходить не удаваних, а справжню. Ніякі продюсери
не «прорахували» б подібну Квітку, яка співає. Співає за океаном, а українську
душу відчуває глибше, ніж ті, що з нашого «асфальту».

(72-73) Як і раніше, вона існує не «всупереч», а просто окремо. Хто почує — той
молодець. У її голосі — туга за надіями марними, гарними, такими — як у «раю».

За О. Вергелісом, газета «Дзеркало тижня» (764 сл.)

Пишучи, що Квітка Цісик стоїть «посеред Брукліна, коханим покинута, долею скривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно» (рядки 25-26), автор прагне


А.
викликати в читача співчуття до дівчини
Б.
наголосити на впливі матеріальної скрути на творчість співачки
В.
підкреслити щирість і майстерність виконання героїні
Г.
ствердити, що талант співачки не був поцінований слухачами
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №33 з 61

Читання й аналіз тексту

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Квітка на асфальті

(1-4) Далеко не всім у нас відома Квітка Цісик — американка українського походження,
майже містична співачка. Ця аудіомісіонерка зробила для пропаганди української душі
у світі, мабуть, більше, ніж президенти. Її неповторне виконання — просвітлена
приреченість, а її доля — фатальний відхід майже на зльоті.

(5-9) Ті, хто чув її композиції (а це відомі пісні, у тому числі «Два кольори», «Я піду в
далекі гори», «Чуєш, брате мій»), не можуть звільнитися від їхнього енергетичного
впливу. Перший диск записаний 1980-го, другий — через дев’ять років. Кожен з
«утаємничених» у її творчість може розповісти, як уперше почув і здивувався:
«А звідки тут янголи?».

(10-13) Виявилося, янгол поселився у старій касеті. Хіба вгадаєш, у якій подобі
Творець відправляє на землю своїх гінців, і хіба завбачиш, якої миті він покличе
їх назад? От тільки ті 1990-ті були не янгольські. І ніщо не віщувало появи цього
голосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді.

(14-16) Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі. Творець
навіть розгубився... Але ж душа все одно лишалася байдужою до підступів.
Тріскотіть, співайте, вийте! А ми, можливо, й дочекаємося свого — янгола?

(17-19) …І тут доведеться згадати добрим словом свідомих українських піратів.
Спасибі, друзі, за те, що з далекого берега доставляли в тривожний час не тільки
товари народного вжитку, а й перлини у вигляді касет — цю саму Квітку.

(20-28) Після того, як її записи стали проникати в місцеві програвачі й у деякі серця,
з’явилися легенди. Адже багато хто чув, але ніхто не бачив, а голос хвилював.
Казали, ніби її предки — із аристократичного музичного роду, наче в Америці вона
вмирає від хвороби. І співає на паперті українських пісень, бо «не має на що жити!».
І то правда: у деяких її піснях проривалося щось зрошене сльозою розлуки, благанням
про милість. Ніби стоїть ця гарна дівчина посеред Брукліна, коханим покинута, долею
скривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно.
І я навіть уявляв собі її самозаглиблений погляд і відсторонену байдужість до світу.
Оскільки і світ байдужий до неї, бо в ньому місце не квіткам, а будякам.

(29-33) Згодом усе виявилося не таким драматичним. У дівчини справді було
романтичне минуле. Її родина ніколи не забувала про рідну землю, на якій тільки
у мріях і ростуть виняткові квіти. І долю доньки, названої вигадливо, як для
техногенної Америки, — Квіткою, її батьки бачили виключно в музичному
орнаменті.

(34-38) Квітка вступила до нью-йоркської консерваторії. Та розчарую
шанувальників американської мрії. Оперне майбутнє не склалося, а її
мериканською «дійсністю» стає... рекламний конвеєр, і ось вона —
цей янгол — співає дивним тембром сто мільйонів разів якісь «трелі»-заставки
для кока-коли.

(39-43) Було в її кар’єрі й залучення до «великого» кіно. Але це так – мимохідь –
так і не розквітла для «Оскара». Але родичі чітко усвідомили: призначення цього
херувима не кока-кола, а щось неземне. Те, що залишається тільки у творчості.
Тому і сподобилися допомогти їй у «сімейній вигадці» — записі українських пісень,
які вона ввібрала з материнським молоком.

(44-49) Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає
в «український проект». У сімейні альбоми. Ніби «не для продажу». Українська —
не найдосконаліша в її розмовній мові (м’яко кажучи). Але вимову контролює мама.
У результаті народжується щось ніким не очікуване... Наче «відкриваючи» для
себе українську мову, Квітка «з чистого аркуша» розповідає відомі пісенні сюжети.
А ми сприймаємо їх — «як уперше».

(50-54) Виконує хрестоматійні «Два кольори». Мільярд разів чуті. Але небесний
тембр — мимохіть — ніби вириває зі строфи одне слово: «Червоне — то любов,
а чорне — то-о-о-о… журба». І в «то-о-о» — горе знання і небажання зустріти
«журбу». Вона немовби відтягує цю зустріч і хоче залишитися на іншому кінці
«кольору» — тільки в любові.

(55-57) «Чуєш, брате мій...» — про смерть на чужині. Співає, як поминальну
молитву. Голос злегка тремтить. У кожній інтонації — прощання. І це, скажете,
не передчуття янгола, якому невдовзі доведеться... «повернутися»?

(58-59) 1998-го вона й розтанула свічкою на «рідній чужині» — від невиліковної
хвороби.

(60-67) ...Ще вона фантастично записала за дев’ять років до смерті «Я піду в
далекі гори». І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове
й емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше». Магнетичний
тембр летить над Карпатами, а там — загублений Іван із «Тіней забутих
предків» усе шукає і шукає свою Марічку. Вслухайтеся — пригадаєте фільм...
До речі, хто знав, що вже інший янгол зовсім в інший час пролетить над
Карпатами і торкнеться крилом тоді ще маловідомого режисера, і в результаті
народиться «кіномелодія» на всі часи. І ніхто ніколи переспівати її не зможе.

(68-71) Саму Квітку дехто намагався «переспівати». Тільки без усіляких реклам
поціновувач якщо шукає, то знаходить не удаваних, а справжню. Ніякі продюсери
не «прорахували» б подібну Квітку, яка співає. Співає за океаном, а українську
душу відчуває глибше, ніж ті, що з нашого «асфальту».

(72-73) Як і раніше, вона існує не «всупереч», а просто окремо. Хто почує — той
молодець. У її голосі — туга за надіями марними, гарними, такими — як у «раю».

За О. Вергелісом, газета «Дзеркало тижня» (764 сл.)

Згадка про те, що Квітка Цісик мала в репертуарі дуже відомі пісні, співвідносна з реченням (реченнями)


А.
І ніщо не віщувало появи цього голосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді (рядки 12-13).
Б.
Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі (рядок 14).
В.
Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає в «український проект» (рядки 44-45).
Г.
І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове й емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше» (рядки 61-62).
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №34 з 61

Читання й аналіз тексту

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Квітка на асфальті

(1-4) Далеко не всім у нас відома Квітка Цісик — американка українського походження,
майже містична співачка. Ця аудіомісіонерка зробила для пропаганди української душі
у світі, мабуть, більше, ніж президенти. Її неповторне виконання — просвітлена
приреченість, а її доля — фатальний відхід майже на зльоті.

(5-9) Ті, хто чув її композиції (а це відомі пісні, у тому числі «Два кольори», «Я піду в
далекі гори», «Чуєш, брате мій»), не можуть звільнитися від їхнього енергетичного
впливу. Перший диск записаний 1980-го, другий — через дев’ять років. Кожен з
«утаємничених» у її творчість може розповісти, як уперше почув і здивувався:
«А звідки тут янголи?».

(10-13) Виявилося, янгол поселився у старій касеті. Хіба вгадаєш, у якій подобі
Творець відправляє на землю своїх гінців, і хіба завбачиш, якої миті він покличе
їх назад? От тільки ті 1990-ті були не янгольські. І ніщо не віщувало появи цього
голосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді.

(14-16) Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі. Творець
навіть розгубився... Але ж душа все одно лишалася байдужою до підступів.
Тріскотіть, співайте, вийте! А ми, можливо, й дочекаємося свого — янгола?

(17-19) …І тут доведеться згадати добрим словом свідомих українських піратів.
Спасибі, друзі, за те, що з далекого берега доставляли в тривожний час не тільки
товари народного вжитку, а й перлини у вигляді касет — цю саму Квітку.

(20-28) Після того, як її записи стали проникати в місцеві програвачі й у деякі серця,
з’явилися легенди. Адже багато хто чув, але ніхто не бачив, а голос хвилював.
Казали, ніби її предки — із аристократичного музичного роду, наче в Америці вона
вмирає від хвороби. І співає на паперті українських пісень, бо «не має на що жити!».
І то правда: у деяких її піснях проривалося щось зрошене сльозою розлуки, благанням
про милість. Ніби стоїть ця гарна дівчина посеред Брукліна, коханим покинута, долею
скривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно.
І я навіть уявляв собі її самозаглиблений погляд і відсторонену байдужість до світу.
Оскільки і світ байдужий до неї, бо в ньому місце не квіткам, а будякам.

(29-33) Згодом усе виявилося не таким драматичним. У дівчини справді було
романтичне минуле. Її родина ніколи не забувала про рідну землю, на якій тільки
у мріях і ростуть виняткові квіти. І долю доньки, названої вигадливо, як для
техногенної Америки, — Квіткою, її батьки бачили виключно в музичному
орнаменті.

(34-38) Квітка вступила до нью-йоркської консерваторії. Та розчарую
шанувальників американської мрії. Оперне майбутнє не склалося, а її
мериканською «дійсністю» стає... рекламний конвеєр, і ось вона —
цей янгол — співає дивним тембром сто мільйонів разів якісь «трелі»-заставки
для кока-коли.

(39-43) Було в її кар’єрі й залучення до «великого» кіно. Але це так – мимохідь –
так і не розквітла для «Оскара». Але родичі чітко усвідомили: призначення цього
херувима не кока-кола, а щось неземне. Те, що залишається тільки у творчості.
Тому і сподобилися допомогти їй у «сімейній вигадці» — записі українських пісень,
які вона ввібрала з материнським молоком.

(44-49) Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає
в «український проект». У сімейні альбоми. Ніби «не для продажу». Українська —
не найдосконаліша в її розмовній мові (м’яко кажучи). Але вимову контролює мама.
У результаті народжується щось ніким не очікуване... Наче «відкриваючи» для
себе українську мову, Квітка «з чистого аркуша» розповідає відомі пісенні сюжети.
А ми сприймаємо їх — «як уперше».

(50-54) Виконує хрестоматійні «Два кольори». Мільярд разів чуті. Але небесний
тембр — мимохіть — ніби вириває зі строфи одне слово: «Червоне — то любов,
а чорне — то-о-о-о… журба». І в «то-о-о» — горе знання і небажання зустріти
«журбу». Вона немовби відтягує цю зустріч і хоче залишитися на іншому кінці
«кольору» — тільки в любові.

(55-57) «Чуєш, брате мій...» — про смерть на чужині. Співає, як поминальну
молитву. Голос злегка тремтить. У кожній інтонації — прощання. І це, скажете,
не передчуття янгола, якому невдовзі доведеться... «повернутися»?

(58-59) 1998-го вона й розтанула свічкою на «рідній чужині» — від невиліковної
хвороби.

(60-67) ...Ще вона фантастично записала за дев’ять років до смерті «Я піду в
далекі гори». І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове
й емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше». Магнетичний
тембр летить над Карпатами, а там — загублений Іван із «Тіней забутих
предків» усе шукає і шукає свою Марічку. Вслухайтеся — пригадаєте фільм...
До речі, хто знав, що вже інший янгол зовсім в інший час пролетить над
Карпатами і торкнеться крилом тоді ще маловідомого режисера, і в результаті
народиться «кіномелодія» на всі часи. І ніхто ніколи переспівати її не зможе.

(68-71) Саму Квітку дехто намагався «переспівати». Тільки без усіляких реклам
поціновувач якщо шукає, то знаходить не удаваних, а справжню. Ніякі продюсери
не «прорахували» б подібну Квітку, яка співає. Співає за океаном, а українську
душу відчуває глибше, ніж ті, що з нашого «асфальту».

(72-73) Як і раніше, вона існує не «всупереч», а просто окремо. Хто почує — той
молодець. У її голосі — туга за надіями марними, гарними, такими — як у «раю».

За О. Вергелісом, газета «Дзеркало тижня» (764 сл.)

Виходячи з тексту, долю Квітки Цісик НЕ МОЖНА вважати здійсненням американської мрії, бо


А.
це поняття означає високий життєвий стандарт і славу, а співачка їх не досягла
Б.
вона завжди лишалася українкою, байдужою до американських цінностей
В.
американська мрія передбачає самостійну працю, а Квітка мала підтримку родичів
Г.
метою її життя стала творчість, а не соціальний статус і матеріальні статки
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №35 з 61

Читання й аналіз тексту

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Квітка на асфальті

(1-4) Далеко не всім у нас відома Квітка Цісик — американка українського походження,
майже містична співачка. Ця аудіомісіонерка зробила для пропаганди української душі
у світі, мабуть, більше, ніж президенти. Її неповторне виконання — просвітлена
приреченість, а її доля — фатальний відхід майже на зльоті.

(5-9) Ті, хто чув її композиції (а це відомі пісні, у тому числі «Два кольори», «Я піду в
далекі гори», «Чуєш, брате мій»), не можуть звільнитися від їхнього енергетичного
впливу. Перший диск записаний 1980-го, другий — через дев’ять років. Кожен з
«утаємничених» у її творчість може розповісти, як уперше почув і здивувався:
«А звідки тут янголи?».

(10-13) Виявилося, янгол поселився у старій касеті. Хіба вгадаєш, у якій подобі
Творець відправляє на землю своїх гінців, і хіба завбачиш, якої миті він покличе
їх назад? От тільки ті 1990-ті були не янгольські. І ніщо не віщувало появи цього
голосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді.

(14-16) Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі. Творець
навіть розгубився... Але ж душа все одно лишалася байдужою до підступів.
Тріскотіть, співайте, вийте! А ми, можливо, й дочекаємося свого — янгола?

(17-19) …І тут доведеться згадати добрим словом свідомих українських піратів.
Спасибі, друзі, за те, що з далекого берега доставляли в тривожний час не тільки
товари народного вжитку, а й перлини у вигляді касет — цю саму Квітку.

(20-28) Після того, як її записи стали проникати в місцеві програвачі й у деякі серця,
з’явилися легенди. Адже багато хто чув, але ніхто не бачив, а голос хвилював.
Казали, ніби її предки — із аристократичного музичного роду, наче в Америці вона
вмирає від хвороби. І співає на паперті українських пісень, бо «не має на що жити!».
І то правда: у деяких її піснях проривалося щось зрошене сльозою розлуки, благанням
про милість. Ніби стоїть ця гарна дівчина посеред Брукліна, коханим покинута, долею
скривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно.
І я навіть уявляв собі її самозаглиблений погляд і відсторонену байдужість до світу.
Оскільки і світ байдужий до неї, бо в ньому місце не квіткам, а будякам.

(29-33) Згодом усе виявилося не таким драматичним. У дівчини справді було
романтичне минуле. Її родина ніколи не забувала про рідну землю, на якій тільки
у мріях і ростуть виняткові квіти. І долю доньки, названої вигадливо, як для
техногенної Америки, — Квіткою, її батьки бачили виключно в музичному
орнаменті.

(34-38) Квітка вступила до нью-йоркської консерваторії. Та розчарую
шанувальників американської мрії. Оперне майбутнє не склалося, а її
мериканською «дійсністю» стає... рекламний конвеєр, і ось вона —
цей янгол — співає дивним тембром сто мільйонів разів якісь «трелі»-заставки
для кока-коли.

(39-43) Було в її кар’єрі й залучення до «великого» кіно. Але це так – мимохідь –
так і не розквітла для «Оскара». Але родичі чітко усвідомили: призначення цього
херувима не кока-кола, а щось неземне. Те, що залишається тільки у творчості.
Тому і сподобилися допомогти їй у «сімейній вигадці» — записі українських пісень,
які вона ввібрала з материнським молоком.

(44-49) Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає
в «український проект». У сімейні альбоми. Ніби «не для продажу». Українська —
не найдосконаліша в її розмовній мові (м’яко кажучи). Але вимову контролює мама.
У результаті народжується щось ніким не очікуване... Наче «відкриваючи» для
себе українську мову, Квітка «з чистого аркуша» розповідає відомі пісенні сюжети.
А ми сприймаємо їх — «як уперше».

(50-54) Виконує хрестоматійні «Два кольори». Мільярд разів чуті. Але небесний
тембр — мимохіть — ніби вириває зі строфи одне слово: «Червоне — то любов,
а чорне — то-о-о-о… журба». І в «то-о-о» — горе знання і небажання зустріти
«журбу». Вона немовби відтягує цю зустріч і хоче залишитися на іншому кінці
«кольору» — тільки в любові.

(55-57) «Чуєш, брате мій...» — про смерть на чужині. Співає, як поминальну
молитву. Голос злегка тремтить. У кожній інтонації — прощання. І це, скажете,
не передчуття янгола, якому невдовзі доведеться... «повернутися»?

(58-59) 1998-го вона й розтанула свічкою на «рідній чужині» — від невиліковної
хвороби.

(60-67) ...Ще вона фантастично записала за дев’ять років до смерті «Я піду в
далекі гори». І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове
й емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше». Магнетичний
тембр летить над Карпатами, а там — загублений Іван із «Тіней забутих
предків» усе шукає і шукає свою Марічку. Вслухайтеся — пригадаєте фільм...
До речі, хто знав, що вже інший янгол зовсім в інший час пролетить над
Карпатами і торкнеться крилом тоді ще маловідомого режисера, і в результаті
народиться «кіномелодія» на всі часи. І ніхто ніколи переспівати її не зможе.

(68-71) Саму Квітку дехто намагався «переспівати». Тільки без усіляких реклам
поціновувач якщо шукає, то знаходить не удаваних, а справжню. Ніякі продюсери
не «прорахували» б подібну Квітку, яка співає. Співає за океаном, а українську
душу відчуває глибше, ніж ті, що з нашого «асфальту».

(72-73) Як і раніше, вона існує не «всупереч», а просто окремо. Хто почує — той
молодець. У її голосі — туга за надіями марними, гарними, такими — як у «раю».

За О. Вергелісом, газета «Дзеркало тижня» (764 сл.)

Співачка Квітка Цісик і кінорежисер Сергій Параджанов порівняні в тексті (рядки 62-69), тому що вони


А.
геніальні своєю неповторністю
Б.
були відірвані від батьківщини
В.
постраждали за любов до України
Г.
створили свої шедеври незадовго до смерті
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №36 з 61

Читання й аналіз тексту

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Квітка на асфальті

(1-4) Далеко не всім у нас відома Квітка Цісик — американка українського походження,
майже містична співачка. Ця аудіомісіонерка зробила для пропаганди української душі
у світі, мабуть, більше, ніж президенти. Її неповторне виконання — просвітлена
приреченість, а її доля — фатальний відхід майже на зльоті.

(5-9) Ті, хто чув її композиції (а це відомі пісні, у тому числі «Два кольори», «Я піду в
далекі гори», «Чуєш, брате мій»), не можуть звільнитися від їхнього енергетичного
впливу. Перший диск записаний 1980-го, другий — через дев’ять років. Кожен з
«утаємничених» у її творчість може розповісти, як уперше почув і здивувався:
«А звідки тут янголи?».

(10-13) Виявилося, янгол поселився у старій касеті. Хіба вгадаєш, у якій подобі
Творець відправляє на землю своїх гінців, і хіба завбачиш, якої миті він покличе
їх назад? От тільки ті 1990-ті були не янгольські. І ніщо не віщувало появи цього
голосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді.

(14-16) Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі. Творець
навіть розгубився... Але ж душа все одно лишалася байдужою до підступів.
Тріскотіть, співайте, вийте! А ми, можливо, й дочекаємося свого — янгола?

(17-19) …І тут доведеться згадати добрим словом свідомих українських піратів.
Спасибі, друзі, за те, що з далекого берега доставляли в тривожний час не тільки
товари народного вжитку, а й перлини у вигляді касет — цю саму Квітку.

(20-28) Після того, як її записи стали проникати в місцеві програвачі й у деякі серця,
з’явилися легенди. Адже багато хто чув, але ніхто не бачив, а голос хвилював.
Казали, ніби її предки — із аристократичного музичного роду, наче в Америці вона
вмирає від хвороби. І співає на паперті українських пісень, бо «не має на що жити!».
І то правда: у деяких її піснях проривалося щось зрошене сльозою розлуки, благанням
про милість. Ніби стоїть ця гарна дівчина посеред Брукліна, коханим покинута, долею
скривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно.
І я навіть уявляв собі її самозаглиблений погляд і відсторонену байдужість до світу.
Оскільки і світ байдужий до неї, бо в ньому місце не квіткам, а будякам.

(29-33) Згодом усе виявилося не таким драматичним. У дівчини справді було
романтичне минуле. Її родина ніколи не забувала про рідну землю, на якій тільки
у мріях і ростуть виняткові квіти. І долю доньки, названої вигадливо, як для
техногенної Америки, — Квіткою, її батьки бачили виключно в музичному
орнаменті.

(34-38) Квітка вступила до нью-йоркської консерваторії. Та розчарую
шанувальників американської мрії. Оперне майбутнє не склалося, а її
мериканською «дійсністю» стає... рекламний конвеєр, і ось вона —
цей янгол — співає дивним тембром сто мільйонів разів якісь «трелі»-заставки
для кока-коли.

(39-43) Було в її кар’єрі й залучення до «великого» кіно. Але це так – мимохідь –
так і не розквітла для «Оскара». Але родичі чітко усвідомили: призначення цього
херувима не кока-кола, а щось неземне. Те, що залишається тільки у творчості.
Тому і сподобилися допомогти їй у «сімейній вигадці» — записі українських пісень,
які вона ввібрала з материнським молоком.

(44-49) Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає
в «український проект». У сімейні альбоми. Ніби «не для продажу». Українська —
не найдосконаліша в її розмовній мові (м’яко кажучи). Але вимову контролює мама.
У результаті народжується щось ніким не очікуване... Наче «відкриваючи» для
себе українську мову, Квітка «з чистого аркуша» розповідає відомі пісенні сюжети.
А ми сприймаємо їх — «як уперше».

(50-54) Виконує хрестоматійні «Два кольори». Мільярд разів чуті. Але небесний
тембр — мимохіть — ніби вириває зі строфи одне слово: «Червоне — то любов,
а чорне — то-о-о-о… журба». І в «то-о-о» — горе знання і небажання зустріти
«журбу». Вона немовби відтягує цю зустріч і хоче залишитися на іншому кінці
«кольору» — тільки в любові.

(55-57) «Чуєш, брате мій...» — про смерть на чужині. Співає, як поминальну
молитву. Голос злегка тремтить. У кожній інтонації — прощання. І це, скажете,
не передчуття янгола, якому невдовзі доведеться... «повернутися»?

(58-59) 1998-го вона й розтанула свічкою на «рідній чужині» — від невиліковної
хвороби.

(60-67) ...Ще вона фантастично записала за дев’ять років до смерті «Я піду в
далекі гори». І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове
й емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше». Магнетичний
тембр летить над Карпатами, а там — загублений Іван із «Тіней забутих
предків» усе шукає і шукає свою Марічку. Вслухайтеся — пригадаєте фільм...
До речі, хто знав, що вже інший янгол зовсім в інший час пролетить над
Карпатами і торкнеться крилом тоді ще маловідомого режисера, і в результаті
народиться «кіномелодія» на всі часи. І ніхто ніколи переспівати її не зможе.

(68-71) Саму Квітку дехто намагався «переспівати». Тільки без усіляких реклам
поціновувач якщо шукає, то знаходить не удаваних, а справжню. Ніякі продюсери
не «прорахували» б подібну Квітку, яка співає. Співає за океаном, а українську
душу відчуває глибше, ніж ті, що з нашого «асфальту».

(72-73) Як і раніше, вона існує не «всупереч», а просто окремо. Хто почує — той
молодець. У її голосі — туга за надіями марними, гарними, такими — як у «раю».

За О. Вергелісом, газета «Дзеркало тижня» (764 сл.)

Ознаками стилю тексту є


А.
уживання термінів, спеціальної фразеології, логічність, точність, обґрунтованість викладу
Б.
повтори, пристрасність викладу (захоплення), наявність окличних речень, питань, уживання суспільно-політичної лексики, емоційно забарвлених слів, фразеологізмів
В.
широке уживання побутової лексики, емоційно забарвлених і просторічних слів, неповних речень
Г.
переважання стилістично нейтральних мовних засобів, уживання канцелярської лексики, відсутність емоційно забарвлених слів, гранично точний виклад
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №37 з 61

Рядки

Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!..

узяті з


А.
соціально-побутової пісні
Б.
календарно-обрядової пісні
В.
історичної пісні
Г.
балади
Д.
думи
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №38 з 61

Хто з героїв «Слова про похід Ігорів» сказав, що хоче «списа приломити кінець поля Половецького»?


А.
Всеволод
Б.
Ігор
В.
Гзак
Г.
Кончак
Д.
Святослав
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №39 з 61

«Той, в кого совість як чистий кришталь» є ідеалом автора твору


А.
«Чого являєшся мені у сні» Івана Франка
Б.
«Послання до Основ’яненка» Тараса Шевченка
В.
«Ісаія. Глава 35» Тараса Шевченка
Г.
«І все-таки до тебе думка лине» Лесі Українки
Д.
«Всякому місту – звичай і права» Григорія Сковороди
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №40 з 61

Персонаж, який розповідає про театр: «На комедії одні виходять – поговорять, поговорять та й підуть; другі ж вийдуть те ж роблять; деколи під музику співають, сміються, плачуть, лаються…», це


А.
Злотницький («Хазяїн» Івана Карпенка-Карого)
Б.
Василь («Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка)
В.
Петро («Наталка Полтавка» Івана Котляревського)
Г.
Інститутка («Інститутка» Марка Вовчка)
Д.
Максим Ґудзь («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного)
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №41 з 61

Образ нескореного титана Прометея є в творі


А.
«Мойсей» Івана Франка
Б.
«Contra spem spero» Лесі Українки
В.
«Енеїда» Івана Котляревського
Г.
«На колимськім морозі калина» Василя Стуса
Д.
«Кавказ» Тараса Шевченка
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №42 з 61

Віршовий розмір «Енеїди» Івана Котляревського

Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак…


А.
хорей
Б.
ямб
В.
дактиль
Г.
амфібрахій
Д.
анапест
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №43 з 61

Перша пісня, яку виконує Наталка («Наталка Полтавка» Івана Котляревського»), це


А.
«Сонце низенько, вечір близенько…»
Б.
«Всякому городу нрав і права…»
В.
«Ой під вишнею, під черешнею…»
Г.
«Віють вітри, віють буйні…»
Д.
«Гомін, гомін по діброві…»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №44 з 61

До одного літературного роду належать усі твори рядка


А.
«Чорна рада» Пантелеймона Куліша, «Енеїда» Івана Котляревського
Б.
«Наталка Полтавка» Івана Котляревського, «Камінний хрест» Василя Стефаника
В.
«Камінний хрест» Василя Стефаника, «Гімн» Івана Франка
Г.
«Чорна рада» П.Куліша, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного
Д.
«Лісова пісня» Лесі Українки, «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №45 з 61

Елементи імпресіонізму наявні у творі


А.
«Камінний хрест» Василя Стефаника
Б.
«Інститутка» Марка Вовчка
В.
«Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка
Г.
«Хазяїн» Івана Карпенка-Карого
Д.
«Intermezzo» Михайла Коцюбинського
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №46 з 61

У творі “Маруся Чурай” Ліни Костенко характеристика персонажа

Був молодий і гарний був на вроду.
І жив, і вмер, як личить козаку.
За те, що він боровся за свободу,
його спалили в мідному бику

стосується


А.
Григорія Бобренка
Б.
Северина Наливайка
В.
Гордія Чурая
Г.
Мартина Пушкаря
Д.
Леська Черкеса
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №47 з 61

Розв’язкою комедії «Мина Мазайло» Миколи Куліша є


А.
приїзд до Харкова тьоті Моті
Б.
зміна прізвища Миною Мазайлом
В.
звільнення Мини Мазайла з роботи
Г.
промова дядька Тараса
Д.
примирення Мини Мазайла з Мокієм
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №48 з 61

Автор поезії, де є рядки

Не поет – бо це ж до болю мало
Не трибун – бо це лиш рупор мас,
І вже менш за все – «Кобзар Тарас»
Він, ким зайнялось і запалало…


А.
Василь Симоненко
Б.
Василь Стус
В.
Євген Маланюк
Г.
Дмитро Павличко
Д.
Іван Драч
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №49 з 61

З-поміж перелічених поетів до «празької школи» належав


А.
Павло Тичина
Б.
Євген Маланюк
В.
Володимир Сосюра
Г.
Іван Драч
Д.
Андрій Малишко
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №50 з 61

Уривок «Коло хати мати-зозуля кує мені розлуку. Довго-довго, не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь сльози з молитвами на зорях вечірніх і ранішніх, щоб не взяла мене ні куля, ні шабля, ні наклеп лихий» узятий із твору


А.
«Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника
Б.
«Зачарована Десна» Олександра Довженка
В.
«Марія» Уласа Самчука
Г.
«Тигролови» Івана Багряного
Д.
«Я (Романтика)» Миколи Хвильового
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №51 з 61

У жанрі колискової пісні написано вірш


А.
«Ви знаєте, як липа шелестить»
Б.
«Любіть Україну» Володимира Сосюри
В.
«Пісня про рушник» Андрія Малишка
Г.
«Два кольори « Дмитра Павличка
Д.
«Лебеді материнства» Василя Симоненка
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №52 з 61

Автор поезії, де є рядки:

Безгоміння, безлюддя довкола,
тільки сонце і простір, і сніг.
І котилося куль-покотьолом,
моє серце в ведмежий барліг


А.
Василь Симоненко
Б.
Василь Стус
В.
Євген Маланюк
Г.
Дмитро Павличко
Д.
Іван Драч
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №53 з 61

Рядки

Ще молитесь, далекий брате,
Серед Звенигородських піль.
Ще не стомились карбувати
В коштовних ямбах вічний біль.

присвячені


А.
Тарасу Шевченку
Б.
Максиму Рильському
В.
Павлові Тичині
Г.
Василеві Симоненку
Д.
Андрію Малишку
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №54 з 61

Автор першого історичного роману в українській літературі


А.
Пантелеймон Куліш
Б.
Панас Мирний
В.
Микола Куліш
Г.
Іван Котляревський
Д.
Григорій Сковорода
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №55 з 61

Образ церковної чаші як символ незнищенності українського народу наявний у творі


А.
«Я (Романтика)» Миколи Хвильового
Б.
«Тигролови» Івана Багряного
В.
«Жовтий князь» Василя Барки
Г.
«Україна в огні» Олександра Довженка
Д.
«Мисливські усмішки» Остапа Вишні
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №56 з 61

Заклик «Всім серцем любіть Україну свою – і вічні ми будемо з нею!» належить


А.
Павлові Тичині
Б.
Дмитрові Павличку
В.
Василеві Симоненку
Г.
Володимирові Сосюрі
Д.
Ліні Костенко
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №57 з 61

Встановіть відповідність між назвою та жанром твору:


1.
Микола Куліш. «Мина Мазайло»
2.
Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»
3.
Василь Стефаник. «Камінний хрест»
4.
Євген Маланюк. «Шевченко»
А.
сонет
Б.
трагедія
В.
новела
Г.
комедія
Д.
роман
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №58 з 61

Встановіть відповідність між письменником і назвою його твору:


1.
Василь Стус
2.
Василь Барка
3.
Дмитро Павличко
4.
Іван Драч
А.
«Жовтий князь»
Б.
«Два кольори»
В.
«Вершники»
Г.
«Сто років, як сконала Січ»
Д.
«Балада про соняшник»
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №59 з 61

Встановіть відповідність між назвами та героями художніх творів


1.
«Марія» Уласа Самчука
2.
«Україна в огні» Олександра Довженка
3.
«Тигролови» Івана Багряного
4.
«Жовтий князь» Василя Барки
А.
родина Катранників
Б.
родина Половців
В.
родина Запорожців
Г.
родина Гната Кухарчука
Д.
родина Сірків
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №60 з 61

Встановіть відповідність між віршованими рядками та їх авторами:


1.
Можна вибрать друга і по духу брата, / Та не можна рідну матір вибирати
2.
Мене водило в безвісті життя, / Та я вертався на свої пороги, / Переплелись, як мамине шиття, / Мої сумні і радісні дороги
3.
Ви знаєте, як сплять старі гаї? / Вони все бачать крізь тумани. / Ось місяць, зорі, солов’ї… / «Я твій» – десь чують дідугани, / А солов’ї!.. / Та ви вже знаєте, як сплять гаї!
4.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю, / В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. / І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: / І дитинство, й розлука, і вірна любов
А.
Дмитро Павличко
Б.
Василь Симоненко
В.
Ліна Костенко
Г.
Павло Тичина
Д.
Андрій Малишко
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №61 з 61

Тема власного висловлювання 

Підтримайте або спростуйте думку, висловлену Г. С. Сковородою: «Багатством живиться лише тіло. А душу звеселяє споріднена праця».

Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, які найкраще підтвердять Ваші міркування. Проілюструйте Ваші думки прикладами з художньої літератури (зазначте назву твору, укажіть проблему, порушену письменником, художній образ, за допомогою якого проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.



Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю

Вибрати іншу сесію
Fatline
Fatline Fatline