Ваш результат
...

...

Завдання №1 з 58

Антоніми вжито в прислів’ї


А.
Добро далеко розходиться, а зло ще далі.
Б.
Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.
В.
Птицю знати по пір’ю, а чоловіка по бесіді.
Г.
Коли хочеш щось сказати – перш подумай.
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №2 з 58

Фразеологічний зворот ужито в реченні


А.
За Дніпром небо ясно палало всіма кольорами веселки.
Б.
Минає день, тиждень, місяць і півроку збігло за водою.
В.
Життя людське багатогранне, і кожна його пора по-своєму прекрасна.
Г.
Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої.
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №3 з 58

Простим є речення


А.
По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу.
Б.
На узліссі і галявині зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава.
В.
Шелестить пожовкле листя, по діброві гуляють хмари.
Г.
Пам’ять могла б убити нас, коли б не мала рятівної властивості забувати.
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №4 з 58

Числівник є в реченні


А.
Лінивий двічі ходить, скупий двічі платить.
Б.
Майнули в повітрі десятки крил – і голубина зграя знялась у блакить.
В.
Дуб уже ріс кількадесят років.
Г.
Стокілометрову відстань подолали дуже швидко.
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №5 з 58

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1)Щороку під кінець травня земля набирається сили і її живлющі соки до схочу напоюють зело. (2)Саме під цю пору на Поліссі починає густо цвісти азалія. (3)Її жовтий цвіт мовби велетенське мереживо свічок, виготовлених із ярого воску, освітлює найтемніші закутки лісових хащ. (4)Душа від того яскравого суцвіття наповнюється бадьорим настроєм, веселішає, усе довкола набирає особливої урочистості. (5)Великі з жовтим відблиском пелюстки густо вигойдуються на тендітних ниточках, бутончики нагадують підвішену догори парасолю.

Орфографічну помилку допущено в слові


А.
щороку
Б.
до схочу
В.
довкола
Г.
догори
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №6 з 58

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1)Щороку під кінець травня земля набирається сили і її живлющі соки до схочу напоюють зело. (2)Саме під цю пору на Поліссі починає густо цвісти азалія. (3)Її жовтий цвіт мовби велетенське мереживо свічок, виготовлених із ярого воску, освітлює найтемніші закутки лісових хащ. (4)Душа від того яскравого суцвіття наповнюється бадьорим настроєм, веселішає, усе довкола набирає особливої урочистості. (5)Великі з жовтим відблиском пелюстки густо вигойдуються на тендітних ниточках, бутончики нагадують підвішену догори парасолю.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні


А.
першому
Б.
третьому
В.
четвертому
Г.
п’ятому
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №7 з 58

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1)Щороку під кінець травня земля набирається сили і її живлющі соки до схочу напоюють зело. (2)Саме під цю пору на Поліссі починає густо цвісти азалія. (3)Її жовтий цвіт мовби велетенське мереживо свічок, виготовлених із ярого воску, освітлює найтемніші закутки лісових хащ. (4)Душа від того яскравого суцвіття наповнюється бадьорим настроєм, веселішає, усе довкола набирає особливої урочистості. (5)Великі з жовтим відблиском пелюстки густо вигойдуються на тендітних ниточках, бутончики нагадують підвішену догори парасолю.

Відокремленим означенням ускладнено речення


А.
перше
Б.
друге
В.
третє
Г.
п’яте
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №8 з 58

Апостроф пишеться в усіх словах рядка


А.
відв..язати, п..юре, Лук..яненко, м..ята
Б.
верф..ю, транс..європейський, кон..юнктура, дзв..якати
В.
к..юрі, інтерв..ю, пів..Єгипту, з..явитися
Г.
тім..я, пів..ягняти, возз..єднання, ін..єкція
Д.
М..юнхен, під..юджувати, верб..я, подвір..я
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №9 з 58

Подвоєння літер відбувається в усіх словах рядка


А.
від..аль, старан..ий, нал..ю
Б.
узбереж..я, розкіш..ю, ніжніст..ю
В.
числен..ість, розріс..я, священ..ик
Г.
стат..ею, безсон..ий, вирощен..ий
Д.
бов..аніти, нескінчен..ий, ..вічливий
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №10 з 58

Правильно поєднано іменники з числівниками в рядку


А.
двадцять два футболісти
Б.
три з половиною сантиметрів
В.
двадцять чотири учня
Г.
півтори літри
Д.
сім цілих і вісім десятих відсотків
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №11 з 58

Літеру и на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка


А.
ц..стерна, д..намо, х..рург
Б.
Амер..ка, мерс.., соц..ологія
В.
с..лует, д..плом, Шексп..р
Г.
бр..гада, реж..м, арх..в
Д.
реч..татив, такс..ст, Лейпц..г
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №12 з 58

Правильно узгоджено прикметники з іменниками в усіх словах рядка


А.
красиве панно, багатолюдний Делі, широка Міссурі, веселий месьє
Б.
маленьке какаду, змістовне лібрето, високе Кіліманджаро, струнка міс
В.
сонячна Перу, золоте кольє, сіре кашне, дивакуватий маестро
Г.
ліричне інтермецо, козацький бароко, старе піаніно, цікаве кіно
Д.
смачне манго, новий фортепіано, далека Чилі, біле жабо
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №13 з 58

Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку


А.
Крим, зошит, театр
Б.
Байкал, університет, понеділок
В.
продукт, характер, сік
Г.
Тернопіль, вид, вишняк
Д.
ромб, Казахстан, президент
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №14 з 58

Неправильно побудовано словосполучення


А.
п’ятнадцять хвилин десятого
Б.
зараз одинадцята
В.
за п’ять хвилин сьома
Г.
пів на першу
Д.
буду після дев’ятої
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №15 з 58

Прийменник у на місці пропуску слід уживати в усіх словах рядка


А.
висновок … статті, експонат … музеї, птах … небі, участь … форумі
Б.
поїхати … відрядження, наймиліше … світі, покласти … узголів’я, здали … архів
В.
побувати … Львові, квітник … саду, залишиться … спогадах, купити … аптеці
Г.
вишня … цвіту, мешкала … Індії, оселя … рушниках, віра … безсмертя
Д.
перебував … Ватикані, запевнили … добросусідстві, приведення … відповідність, заявити … відповідь
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №16 з 58

Разом пишуться всі слова в рядку


А.
напів/автомат, авіа/промисловість, режисер/постановник
Б.
північно/кримський, міні/автомобіль, навчально/виховний
В.
одно/разовий, давньо/український, загально/державний
Г.
жовто/гарячий, жовто/блакитний, жовто/дзьобий
Д.
теле/апаратура, пів/години, крем/брюле
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №17 з 58

Правильно вжито дієслівну форму в реченні


А.
Чи ти дасиш мені олівець?
Б.
Стань у центрі кімнати.
В.
Парламент ухвале це рішення.
Г.
Давай зустрінемся о шостій.
Д.
Ходімте на вулицю.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №18 з 58

Вставне слово, що вказує на послідовність і зв’язок думок, ужито в реченні


А.
Отже, сполучники поділяємо на сурядні й підрядні.
Б.
Кожна наукова теза, безперечно, вимагає доказів.
В.
Такі експерименти, очевидно, необхідно продовжувати.
Г.
Зміст цього поняття, на мою думку, треба уточнити.
Д.
Вирішити проблему допоміг би, мабуть, такий експеримент.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №19 з 58

Кома НЕ СТАВИТЬСЯ в реченні (розділові знаки пропущено)


А.
Пройшла гроза і ніч промчала і знову день шумить кругом.
Б.
Важким холодним сном спала земля а високо над нею притаїлися зорі.
В.
Тепло було й вишні цвіли рясно.
Г.
Дощ пройшов і світлі ручаї в синє море виливають воду.
Д.
В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №20 з 58

Граматичну помилку допущено в реченні


А.
Листки, кружляючи й шарудячи, падають додолу.
Б.
Читаючи цей роман, у моїх очах з’явилися сльози.
В.
Дівчина йшла по дорозі, весело наспівуючи бадьору пісеньку.
Г.
Безмежно зрадівши, Оксана закружляла в танку.
Д.
Відшукавши в Інтернеті інформацію, я зміг підготувати доповідь.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №21 з 58

Правильно утворені всі форми дієприкметників у рядку


А.
накреслений, зшитий, роблячий, побачений
Б.
лежачий, посивілий, зліплений, нафарбований
В.
зацікавлений, помолодівший, уславлений, змарнілий
Г.
розвалений, посміхаючийся, палаючий, знайдений
Д.
оформлений, випечений, потемнівший, забутий
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №22 з 58

Поширеним є речення


А.
Хай кожен із вас заспіває.
Б.
Гостям весело.
В.
Дідусь буде відпочивати.
Г.
Хлопець виявився не ликом шитий.
Д.
Край неба жеврів.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №23 з 58

Правильну вимову слів відображено в рядку


А.
Б.
В.
Г.
Д.
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №24 з 58

Визначте вид підрядного речення


Підрядне речення
1.
з’ясувальне
2.
обставинне умови
3.
обставинне причини
4.
обставинне допустове
Приклади
А.
Мені завжди здавалося,що в Греції навіть статуї теплі.
Б.
Тому веселиками звуться журавлі, що прилітають до веселої землі.
В.
Якби Данило був маляром, то змалював би дівчину із сонцем на плечі.
Г.
Нехай будинок не дуже затишний, та теплішого в них немає.
Д.
Візерунки, що густо заповнюють тло тканини, властиві вишивкам Галичини і Буковини.
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №25 з 58

Визначте тип речення


Речення
1.
односкладне безособове
2.
односкладне означено-особове
3.
односкладне неозначено-особове
4.
двоскладне неповне
Приклади
А.
Ясенець – дуже гарна рослина.
Б.
Не можна пройти повз привабливі білі або рожеві пелюсткові квітки, зібрані у китицеподібні суцвіття.
В.
Має цупке листя, схоже формою на листочки ясеня.
Г.
Мабуть, тому й назвали його лагідним словом ясенець.
Д.
Тож, ідучи полем, зверни увагу на цю цікаву рослинку.
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №26 з 58

Визначте тип речення


Речення
1.
складносурядне
2.
складнопідрядне
3.
безсполучникове
4.
складне з різними видами зв’язку
Приклади
А.
Ще сніг кругом, ще голі віти дуба, і не курличуть в небі журавлі.
Б.
З високих круч луна орлиний клекіт, лиш тихі води все стоять мовчазно.
В.
О, дзвени голосніш, розвивайся повніш, казко-пісне майової ночі!
Г.
Як вечір рожевий на землю злетить, я вийду самотній у гай.
Д.
Розкішно вбраний, сад густий стоїть, і ллється спів пташок дзвінкий.
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №27 з 58

З’ясуйте причину вживання розділового знака


Розділовий знак
1.
тире між підметом і присудком
2.
тире перед узагальнювальним словом
3.
тире при відокремленій прикладці
4.
тире в безсполучниковому реченні
Приклади
А.
Тонкі брови, русяві дрібні кучері, рум’яні губи – усе це дихало молодою парубоцькою красою.
Б.
Здобути волю – то мій рай.
В.
Я тільки тепер побачив село – нужденну купку солом’яних стріх.
Г.
Від малих дітей голова болить, а від великих – серце.
Д.
Прийде осінь – у засіках буде хліб золотий.
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №28 з 58

З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

Правічну (1)думу думають ліси, вгрузають в мох (2)столітні дідугани.
Переметнеться заєць (3)навскоси - горить асфальт у (4)нього під ногами.


А.
іменник
Б.
прикметник
В.
прислівник
Г.
займенник
Д.
дієслово
АБВГД
1
2
3
4

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Завдання №29 з 58

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Учитися жити

(1-14) Дорогий сину, я обіцяв тобі переказати прецікаву статтю Абдуса Саляма
про останній задум Ейнштейна. Автор пише, що Ейнштейн – найбільший геній двад-
цятого століття, а можливо, і всіх часів, скільки існує людина. Однак Ейнштейна
могло б і не бути, він міг би і не виявитися, коли б народився в малорозвиненій
країні. Він, розумний надто зі школи, народився в Німеччині, де був цвіт учених
світу. Але і тут, вступаючи до Цюріхського політехнікуму, він «провалився» на
іспиті й не став інженером. На велике щастя для науки, інакше був би інженер
Ейнштейн, а не геній. Цей технікум він таки закінчив, але вчителі не вважали його
здібним студентом. Перебиваючись із хліба на воду, бідуючи, 1901 року він написав
наукову працю – її взяв кращий фізичний журнал світу, а ось Цюріхський універ-
ситет визнав її незрілою. Ейнштейн живе в біді, працює в якомусь бюро, не маючи
ні добрих бібліотек, ні оточення, а після роботи розробляє свою геніальну теорію про
єдність простору і часу. Від мрії стати доктором філософії він відмовився – через
серію невдалих спроб. Слава Богу, що він не став доктором: інакше не було б генія.

(15-20) Пишу я все це для того, щоб ти зрозумів: шкільна наука – нудна, цікава –
в кінці подорожі, а не спочатку. Хочеш домогтися цікавого, іди дорогою, долаючи
нудний початок, знаючи, що нудного буде багато, аж поки доберешся до цікавого. І
другий висновок: нудне – тільки охололе цікаве. Те, що вчора було цікаве, сьогодні
стало нудне, бо повторювалося не раз і занудніло. Цікаве – гаряче, свіже, нове,
щойно створене, зроблене, народжене.

(21-29) Тепер про статтю. Автор пише, що Ейнштейн об’єднав поняття простору
й часу. Усі тіла рухаються і всі взаємодіють. Який простір руху вони мають? Орбі-
тальний, тобто кривий (прямої лінії руху немає). За той самий умовний відтинок
часу тіла проходять різні відстані. Отож людина, звикла до земної течії часу, буде
інакше чути цю течію на інших орбітах. На великій орбіті можна прожити значно
довше життя за той самий умовний земний день. Так, до речі, і в житті: чим напов-
неніше життя трудом, роботою, зусиллям, тим воно довше. І – навпаки. Отож вирі-
шення проблеми подовження життя – не втрачати часу, а наповнювати його
роботою, працею, зусиллям.

(30-41) Напиши, чи то цікаво тобі і чи зрозуміло я пишу. Пишучи, про стилі-
стику не дбай, а намагайся висловлюватися точно – то є найкраща стилістика. Ти
не знаєш, що то є стилістика? Це вміння висловлюватися по-своєму і водночас «пись-
менно», «освічено». Спочатку вчаться освічено (це поганий стиль), а потім – по-
своєму, от як розмовляють неосвічені люди: містко, влучно, гарно, скупо. Це саме
скажу парадоксом: спочатку розламують старовинну стіну (мур), бо її клали нефа-
хові муляри, потім складають за наукою – виходить погано; нарешті перекладають
ще раз – але вже за такою доброю наукою, коли можна складати мур майже так
добре, як було складено спочатку. Бо неосвічений муляр працював, як природа, –
вільно, легко, граючись, а не тужачись. Отож, Дмитрику, про стилістику не дбай,
але, звичайно, щоб навчитися не дбати, треба спочатку добре дбати. Треба добре
знати мову – і літературну, і народну.

(42-51) Дорогий сину, ти мусиш швидко дорослішати. Убережися зараз від ба-
гатьох зваб. У твоєму тілі, у душі твоїй заговорять нові голоси – багато всіляких ба-
жань. Треба бути готовим до цієї крутії – і триматися так, аби потім не було соромно,
що не встояв, що піддався звабі. Треба жити, виборюючи самого себе з лінощів, без-
діяльності, безінтересу. Учися жити – то високе мистецтво, якого чимало людей так
і не навчилося, хоч прожили життя. Але тут і дивуватися ніяк: хто вчить жити? Для
багатьох це – прибільшувати свою власну порожнечу всякими набутками – купимо
те чи те. Це наївна спроба втекти від життя на луки задоволення. Життя не є насо-
лода. І не є задоволення. Воно має свій насущний житній, із остюками, смисл. У тому
насущникові – міра життя.

За В. Стусом
602 слова

Тлумачення слова, виділеного в реченні «Це саме скажу парадоксом: спочатку розламують старовинну стіну (мур), бо її клали нефахові муляри, потім складають за наукою – виходить погано; нарешті перекладають ще раз – але вже за такою доброю наукою, коли можна складати мур майже так добре, як було складено спочатку» (рядки 34-38) подано в рядку


А.
підстава, доказ, обґрунтування, підтвердження чого-небудь
Б.
думка, що разюче розходиться з усталеними поглядами, начебто суперечить здоровому глузду, хоч насправді може й не бути хибною
В.
безглуздість, нісенітниця
Г.
складний, заплутаний випадок
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №30 з 58

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Учитися жити

(1-14) Дорогий сину, я обіцяв тобі переказати прецікаву статтю Абдуса Саляма
про останній задум Ейнштейна. Автор пише, що Ейнштейн – найбільший геній двад-
цятого століття, а можливо, і всіх часів, скільки існує людина. Однак Ейнштейна
могло б і не бути, він міг би і не виявитися, коли б народився в малорозвиненій
країні. Він, розумний надто зі школи, народився в Німеччині, де був цвіт учених
світу. Але і тут, вступаючи до Цюріхського політехнікуму, він «провалився» на
іспиті й не став інженером. На велике щастя для науки, інакше був би інженер
Ейнштейн, а не геній. Цей технікум він таки закінчив, але вчителі не вважали його
здібним студентом. Перебиваючись із хліба на воду, бідуючи, 1901 року він написав
наукову працю – її взяв кращий фізичний журнал світу, а ось Цюріхський універ-
ситет визнав її незрілою. Ейнштейн живе в біді, працює в якомусь бюро, не маючи
ні добрих бібліотек, ні оточення, а після роботи розробляє свою геніальну теорію про
єдність простору і часу. Від мрії стати доктором філософії він відмовився – через
серію невдалих спроб. Слава Богу, що він не став доктором: інакше не було б генія.

(15-20) Пишу я все це для того, щоб ти зрозумів: шкільна наука – нудна, цікава –
в кінці подорожі, а не спочатку. Хочеш домогтися цікавого, іди дорогою, долаючи
нудний початок, знаючи, що нудного буде багато, аж поки доберешся до цікавого. І
другий висновок: нудне – тільки охололе цікаве. Те, що вчора було цікаве, сьогодні
стало нудне, бо повторювалося не раз і занудніло. Цікаве – гаряче, свіже, нове,
щойно створене, зроблене, народжене.

(21-29) Тепер про статтю. Автор пише, що Ейнштейн об’єднав поняття простору
й часу. Усі тіла рухаються і всі взаємодіють. Який простір руху вони мають? Орбі-
тальний, тобто кривий (прямої лінії руху немає). За той самий умовний відтинок
часу тіла проходять різні відстані. Отож людина, звикла до земної течії часу, буде
інакше чути цю течію на інших орбітах. На великій орбіті можна прожити значно
довше життя за той самий умовний земний день. Так, до речі, і в житті: чим напов-
неніше життя трудом, роботою, зусиллям, тим воно довше. І – навпаки. Отож вирі-
шення проблеми подовження життя – не втрачати часу, а наповнювати його
роботою, працею, зусиллям.

(30-41) Напиши, чи то цікаво тобі і чи зрозуміло я пишу. Пишучи, про стилі-
стику не дбай, а намагайся висловлюватися точно – то є найкраща стилістика. Ти
не знаєш, що то є стилістика? Це вміння висловлюватися по-своєму і водночас «пись-
менно», «освічено». Спочатку вчаться освічено (це поганий стиль), а потім – по-
своєму, от як розмовляють неосвічені люди: містко, влучно, гарно, скупо. Це саме
скажу парадоксом: спочатку розламують старовинну стіну (мур), бо її клали нефа-
хові муляри, потім складають за наукою – виходить погано; нарешті перекладають
ще раз – але вже за такою доброю наукою, коли можна складати мур майже так
добре, як було складено спочатку. Бо неосвічений муляр працював, як природа, –
вільно, легко, граючись, а не тужачись. Отож, Дмитрику, про стилістику не дбай,
але, звичайно, щоб навчитися не дбати, треба спочатку добре дбати. Треба добре
знати мову – і літературну, і народну.

(42-51) Дорогий сину, ти мусиш швидко дорослішати. Убережися зараз від ба-
гатьох зваб. У твоєму тілі, у душі твоїй заговорять нові голоси – багато всіляких ба-
жань. Треба бути готовим до цієї крутії – і триматися так, аби потім не було соромно,
що не встояв, що піддався звабі. Треба жити, виборюючи самого себе з лінощів, без-
діяльності, безінтересу. Учися жити – то високе мистецтво, якого чимало людей так
і не навчилося, хоч прожили життя. Але тут і дивуватися ніяк: хто вчить жити? Для
багатьох це – прибільшувати свою власну порожнечу всякими набутками – купимо
те чи те. Це наївна спроба втекти від життя на луки задоволення. Життя не є насо-
лода. І не є задоволення. Воно має свій насущний житній, із остюками, смисл. У тому
насущникові – міра життя.

За В. Стусом
602 слова

Антоніми використано в реченні


А.
І другий висновок: нудне – тільки охололе цікаве (рядки 17-18).
Б.
... Наукову працю ... взяв кращий фізичний журнал світу, а ось Цюріхський університет визнав її незрілою (рядки 10-11).
В.
Отож людина, звикла до земної течії часу, буде інакше чути цю течію на інших орбітах (рядки 24-25).
Г.
Спочатку вчаться освічено (це поганий стиль), а потім – по-своєму, от як розмовляють неосвічені люди... (рядки 33-34).
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №31 з 58

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Учитися жити

(1-14) Дорогий сину, я обіцяв тобі переказати прецікаву статтю Абдуса Саляма
про останній задум Ейнштейна. Автор пише, що Ейнштейн – найбільший геній двад-
цятого століття, а можливо, і всіх часів, скільки існує людина. Однак Ейнштейна
могло б і не бути, він міг би і не виявитися, коли б народився в малорозвиненій
країні. Він, розумний надто зі школи, народився в Німеччині, де був цвіт учених
світу. Але і тут, вступаючи до Цюріхського політехнікуму, він «провалився» на
іспиті й не став інженером. На велике щастя для науки, інакше був би інженер
Ейнштейн, а не геній. Цей технікум він таки закінчив, але вчителі не вважали його
здібним студентом. Перебиваючись із хліба на воду, бідуючи, 1901 року він написав
наукову працю – її взяв кращий фізичний журнал світу, а ось Цюріхський універ-
ситет визнав її незрілою. Ейнштейн живе в біді, працює в якомусь бюро, не маючи
ні добрих бібліотек, ні оточення, а після роботи розробляє свою геніальну теорію про
єдність простору і часу. Від мрії стати доктором філософії він відмовився – через
серію невдалих спроб. Слава Богу, що він не став доктором: інакше не було б генія.

(15-20) Пишу я все це для того, щоб ти зрозумів: шкільна наука – нудна, цікава –
в кінці подорожі, а не спочатку. Хочеш домогтися цікавого, іди дорогою, долаючи
нудний початок, знаючи, що нудного буде багато, аж поки доберешся до цікавого. І
другий висновок: нудне – тільки охололе цікаве. Те, що вчора було цікаве, сьогодні
стало нудне, бо повторювалося не раз і занудніло. Цікаве – гаряче, свіже, нове,
щойно створене, зроблене, народжене.

(21-29) Тепер про статтю. Автор пише, що Ейнштейн об’єднав поняття простору
й часу. Усі тіла рухаються і всі взаємодіють. Який простір руху вони мають? Орбі-
тальний, тобто кривий (прямої лінії руху немає). За той самий умовний відтинок
часу тіла проходять різні відстані. Отож людина, звикла до земної течії часу, буде
інакше чути цю течію на інших орбітах. На великій орбіті можна прожити значно
довше життя за той самий умовний земний день. Так, до речі, і в житті: чим напов-
неніше життя трудом, роботою, зусиллям, тим воно довше. І – навпаки. Отож вирі-
шення проблеми подовження життя – не втрачати часу, а наповнювати його
роботою, працею, зусиллям.

(30-41) Напиши, чи то цікаво тобі і чи зрозуміло я пишу. Пишучи, про стилі-
стику не дбай, а намагайся висловлюватися точно – то є найкраща стилістика. Ти
не знаєш, що то є стилістика? Це вміння висловлюватися по-своєму і водночас «пись-
менно», «освічено». Спочатку вчаться освічено (це поганий стиль), а потім – по-
своєму, от як розмовляють неосвічені люди: містко, влучно, гарно, скупо. Це саме
скажу парадоксом: спочатку розламують старовинну стіну (мур), бо її клали нефа-
хові муляри, потім складають за наукою – виходить погано; нарешті перекладають
ще раз – але вже за такою доброю наукою, коли можна складати мур майже так
добре, як було складено спочатку. Бо неосвічений муляр працював, як природа, –
вільно, легко, граючись, а не тужачись. Отож, Дмитрику, про стилістику не дбай,
але, звичайно, щоб навчитися не дбати, треба спочатку добре дбати. Треба добре
знати мову – і літературну, і народну.

(42-51) Дорогий сину, ти мусиш швидко дорослішати. Убережися зараз від ба-
гатьох зваб. У твоєму тілі, у душі твоїй заговорять нові голоси – багато всіляких ба-
жань. Треба бути готовим до цієї крутії – і триматися так, аби потім не було соромно,
що не встояв, що піддався звабі. Треба жити, виборюючи самого себе з лінощів, без-
діяльності, безінтересу. Учися жити – то високе мистецтво, якого чимало людей так
і не навчилося, хоч прожили життя. Але тут і дивуватися ніяк: хто вчить жити? Для
багатьох це – прибільшувати свою власну порожнечу всякими набутками – купимо
те чи те. Це наївна спроба втекти від життя на луки задоволення. Життя не є насо-
лода. І не є задоволення. Воно має свій насущний житній, із остюками, смисл. У тому
насущникові – міра життя.

За В. Стусом
602 слова

До фразеологізму перебиватися з хліба на воду, використаного в реченні «Перебиваючись із хліба на воду, бідуючи, 1901 року він написав наукову працю…» (рядки 9-10) НЕ МОЖЕ БУТИ синонімом фразеологізм


А.
перебиватися з юшки на квас
Б.
перебиватися з копійки на копійку
В.
зводити кінці
Г.
зводити рахунки
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №32 з 58

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Учитися жити

(1-14) Дорогий сину, я обіцяв тобі переказати прецікаву статтю Абдуса Саляма
про останній задум Ейнштейна. Автор пише, що Ейнштейн – найбільший геній двад-
цятого століття, а можливо, і всіх часів, скільки існує людина. Однак Ейнштейна
могло б і не бути, він міг би і не виявитися, коли б народився в малорозвиненій
країні. Він, розумний надто зі школи, народився в Німеччині, де був цвіт учених
світу. Але і тут, вступаючи до Цюріхського політехнікуму, він «провалився» на
іспиті й не став інженером. На велике щастя для науки, інакше був би інженер
Ейнштейн, а не геній. Цей технікум він таки закінчив, але вчителі не вважали його
здібним студентом. Перебиваючись із хліба на воду, бідуючи, 1901 року він написав
наукову працю – її взяв кращий фізичний журнал світу, а ось Цюріхський універ-
ситет визнав її незрілою. Ейнштейн живе в біді, працює в якомусь бюро, не маючи
ні добрих бібліотек, ні оточення, а після роботи розробляє свою геніальну теорію про
єдність простору і часу. Від мрії стати доктором філософії він відмовився – через
серію невдалих спроб. Слава Богу, що він не став доктором: інакше не було б генія.

(15-20) Пишу я все це для того, щоб ти зрозумів: шкільна наука – нудна, цікава –
в кінці подорожі, а не спочатку. Хочеш домогтися цікавого, іди дорогою, долаючи
нудний початок, знаючи, що нудного буде багато, аж поки доберешся до цікавого. І
другий висновок: нудне – тільки охололе цікаве. Те, що вчора було цікаве, сьогодні
стало нудне, бо повторювалося не раз і занудніло. Цікаве – гаряче, свіже, нове,
щойно створене, зроблене, народжене.

(21-29) Тепер про статтю. Автор пише, що Ейнштейн об’єднав поняття простору
й часу. Усі тіла рухаються і всі взаємодіють. Який простір руху вони мають? Орбі-
тальний, тобто кривий (прямої лінії руху немає). За той самий умовний відтинок
часу тіла проходять різні відстані. Отож людина, звикла до земної течії часу, буде
інакше чути цю течію на інших орбітах. На великій орбіті можна прожити значно
довше життя за той самий умовний земний день. Так, до речі, і в житті: чим напов-
неніше життя трудом, роботою, зусиллям, тим воно довше. І – навпаки. Отож вирі-
шення проблеми подовження життя – не втрачати часу, а наповнювати його
роботою, працею, зусиллям.

(30-41) Напиши, чи то цікаво тобі і чи зрозуміло я пишу. Пишучи, про стилі-
стику не дбай, а намагайся висловлюватися точно – то є найкраща стилістика. Ти
не знаєш, що то є стилістика? Це вміння висловлюватися по-своєму і водночас «пись-
менно», «освічено». Спочатку вчаться освічено (це поганий стиль), а потім – по-
своєму, от як розмовляють неосвічені люди: містко, влучно, гарно, скупо. Це саме
скажу парадоксом: спочатку розламують старовинну стіну (мур), бо її клали нефа-
хові муляри, потім складають за наукою – виходить погано; нарешті перекладають
ще раз – але вже за такою доброю наукою, коли можна складати мур майже так
добре, як було складено спочатку. Бо неосвічений муляр працював, як природа, –
вільно, легко, граючись, а не тужачись. Отож, Дмитрику, про стилістику не дбай,
але, звичайно, щоб навчитися не дбати, треба спочатку добре дбати. Треба добре
знати мову – і літературну, і народну.

(42-51) Дорогий сину, ти мусиш швидко дорослішати. Убережися зараз від ба-
гатьох зваб. У твоєму тілі, у душі твоїй заговорять нові голоси – багато всіляких ба-
жань. Треба бути готовим до цієї крутії – і триматися так, аби потім не було соромно,
що не встояв, що піддався звабі. Треба жити, виборюючи самого себе з лінощів, без-
діяльності, безінтересу. Учися жити – то високе мистецтво, якого чимало людей так
і не навчилося, хоч прожили життя. Але тут і дивуватися ніяк: хто вчить жити? Для
багатьох це – прибільшувати свою власну порожнечу всякими набутками – купимо
те чи те. Це наївна спроба втекти від життя на луки задоволення. Життя не є насо-
лода. І не є задоволення. Воно має свій насущний житній, із остюками, смисл. У тому
насущникові – міра життя.

За В. Стусом
602 слова

Метафора є в реченні


А.
Бо неосвічений муляр працював, як природа, – вільно, легко, граючись, а не тужачись (рядки 38-39).
Б.
У твоєму тілі, у душі твоїй заговорять нові голоси – багато всіляких бажань (рядки 43-44).
В.
Це наївна спроба втекти від життя на луки задоволення (рядок 49).
Г.
Але тут і дивуватися ніяк: хто вчить жити? (рядок 47).
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №33 з 58

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Учитися жити

(1-14) Дорогий сину, я обіцяв тобі переказати прецікаву статтю Абдуса Саляма
про останній задум Ейнштейна. Автор пише, що Ейнштейн – найбільший геній двад-
цятого століття, а можливо, і всіх часів, скільки існує людина. Однак Ейнштейна
могло б і не бути, він міг би і не виявитися, коли б народився в малорозвиненій
країні. Він, розумний надто зі школи, народився в Німеччині, де був цвіт учених
світу. Але і тут, вступаючи до Цюріхського політехнікуму, він «провалився» на
іспиті й не став інженером. На велике щастя для науки, інакше був би інженер
Ейнштейн, а не геній. Цей технікум він таки закінчив, але вчителі не вважали його
здібним студентом. Перебиваючись із хліба на воду, бідуючи, 1901 року він написав
наукову працю – її взяв кращий фізичний журнал світу, а ось Цюріхський універ-
ситет визнав її незрілою. Ейнштейн живе в біді, працює в якомусь бюро, не маючи
ні добрих бібліотек, ні оточення, а після роботи розробляє свою геніальну теорію про
єдність простору і часу. Від мрії стати доктором філософії він відмовився – через
серію невдалих спроб. Слава Богу, що він не став доктором: інакше не було б генія.

(15-20) Пишу я все це для того, щоб ти зрозумів: шкільна наука – нудна, цікава –
в кінці подорожі, а не спочатку. Хочеш домогтися цікавого, іди дорогою, долаючи
нудний початок, знаючи, що нудного буде багато, аж поки доберешся до цікавого. І
другий висновок: нудне – тільки охололе цікаве. Те, що вчора було цікаве, сьогодні
стало нудне, бо повторювалося не раз і занудніло. Цікаве – гаряче, свіже, нове,
щойно створене, зроблене, народжене.

(21-29) Тепер про статтю. Автор пише, що Ейнштейн об’єднав поняття простору
й часу. Усі тіла рухаються і всі взаємодіють. Який простір руху вони мають? Орбі-
тальний, тобто кривий (прямої лінії руху немає). За той самий умовний відтинок
часу тіла проходять різні відстані. Отож людина, звикла до земної течії часу, буде
інакше чути цю течію на інших орбітах. На великій орбіті можна прожити значно
довше життя за той самий умовний земний день. Так, до речі, і в житті: чим напов-
неніше життя трудом, роботою, зусиллям, тим воно довше. І – навпаки. Отож вирі-
шення проблеми подовження життя – не втрачати часу, а наповнювати його
роботою, працею, зусиллям.

(30-41) Напиши, чи то цікаво тобі і чи зрозуміло я пишу. Пишучи, про стилі-
стику не дбай, а намагайся висловлюватися точно – то є найкраща стилістика. Ти
не знаєш, що то є стилістика? Це вміння висловлюватися по-своєму і водночас «пись-
менно», «освічено». Спочатку вчаться освічено (це поганий стиль), а потім – по-
своєму, от як розмовляють неосвічені люди: містко, влучно, гарно, скупо. Це саме
скажу парадоксом: спочатку розламують старовинну стіну (мур), бо її клали нефа-
хові муляри, потім складають за наукою – виходить погано; нарешті перекладають
ще раз – але вже за такою доброю наукою, коли можна складати мур майже так
добре, як було складено спочатку. Бо неосвічений муляр працював, як природа, –
вільно, легко, граючись, а не тужачись. Отож, Дмитрику, про стилістику не дбай,
але, звичайно, щоб навчитися не дбати, треба спочатку добре дбати. Треба добре
знати мову – і літературну, і народну.

(42-51) Дорогий сину, ти мусиш швидко дорослішати. Убережися зараз від ба-
гатьох зваб. У твоєму тілі, у душі твоїй заговорять нові голоси – багато всіляких ба-
жань. Треба бути готовим до цієї крутії – і триматися так, аби потім не було соромно,
що не встояв, що піддався звабі. Треба жити, виборюючи самого себе з лінощів, без-
діяльності, безінтересу. Учися жити – то високе мистецтво, якого чимало людей так
і не навчилося, хоч прожили життя. Але тут і дивуватися ніяк: хто вчить жити? Для
багатьох це – прибільшувати свою власну порожнечу всякими набутками – купимо
те чи те. Це наївна спроба втекти від життя на луки задоволення. Життя не є насо-
лода. І не є задоволення. Воно має свій насущний житній, із остюками, смисл. У тому
насущникові – міра життя.

За В. Стусом
602 слова

Тему тексту, що об’єднує окремі його мікротеми, сформульовано в рядку


А.
Шкільна наука – нудна, цікава – в кінці подорожі, а не спочатку (рядки 15-16).
Б.
«... Спроба втекти від життя на луки задоволення» (рядок 49) – наївна.
В.
Життя не є насолода. І не є задоволення. Воно має свій насущний житній, із остюками, смисл (рядки 49-50).
Г.
... Чим наповненіше життя трудом, роботою, зусиллям, тим воно довше (рядки 26-27).
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №34 з 58

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Учитися жити

(1-14) Дорогий сину, я обіцяв тобі переказати прецікаву статтю Абдуса Саляма
про останній задум Ейнштейна. Автор пише, що Ейнштейн – найбільший геній двад-
цятого століття, а можливо, і всіх часів, скільки існує людина. Однак Ейнштейна
могло б і не бути, він міг би і не виявитися, коли б народився в малорозвиненій
країні. Він, розумний надто зі школи, народився в Німеччині, де був цвіт учених
світу. Але і тут, вступаючи до Цюріхського політехнікуму, він «провалився» на
іспиті й не став інженером. На велике щастя для науки, інакше був би інженер
Ейнштейн, а не геній. Цей технікум він таки закінчив, але вчителі не вважали його
здібним студентом. Перебиваючись із хліба на воду, бідуючи, 1901 року він написав
наукову працю – її взяв кращий фізичний журнал світу, а ось Цюріхський універ-
ситет визнав її незрілою. Ейнштейн живе в біді, працює в якомусь бюро, не маючи
ні добрих бібліотек, ні оточення, а після роботи розробляє свою геніальну теорію про
єдність простору і часу. Від мрії стати доктором філософії він відмовився – через
серію невдалих спроб. Слава Богу, що він не став доктором: інакше не було б генія.

(15-20) Пишу я все це для того, щоб ти зрозумів: шкільна наука – нудна, цікава –
в кінці подорожі, а не спочатку. Хочеш домогтися цікавого, іди дорогою, долаючи
нудний початок, знаючи, що нудного буде багато, аж поки доберешся до цікавого. І
другий висновок: нудне – тільки охололе цікаве. Те, що вчора було цікаве, сьогодні
стало нудне, бо повторювалося не раз і занудніло. Цікаве – гаряче, свіже, нове,
щойно створене, зроблене, народжене.

(21-29) Тепер про статтю. Автор пише, що Ейнштейн об’єднав поняття простору
й часу. Усі тіла рухаються і всі взаємодіють. Який простір руху вони мають? Орбі-
тальний, тобто кривий (прямої лінії руху немає). За той самий умовний відтинок
часу тіла проходять різні відстані. Отож людина, звикла до земної течії часу, буде
інакше чути цю течію на інших орбітах. На великій орбіті можна прожити значно
довше життя за той самий умовний земний день. Так, до речі, і в житті: чим напов-
неніше життя трудом, роботою, зусиллям, тим воно довше. І – навпаки. Отож вирі-
шення проблеми подовження життя – не втрачати часу, а наповнювати його
роботою, працею, зусиллям.

(30-41) Напиши, чи то цікаво тобі і чи зрозуміло я пишу. Пишучи, про стилі-
стику не дбай, а намагайся висловлюватися точно – то є найкраща стилістика. Ти
не знаєш, що то є стилістика? Це вміння висловлюватися по-своєму і водночас «пись-
менно», «освічено». Спочатку вчаться освічено (це поганий стиль), а потім – по-
своєму, от як розмовляють неосвічені люди: містко, влучно, гарно, скупо. Це саме
скажу парадоксом: спочатку розламують старовинну стіну (мур), бо її клали нефа-
хові муляри, потім складають за наукою – виходить погано; нарешті перекладають
ще раз – але вже за такою доброю наукою, коли можна складати мур майже так
добре, як було складено спочатку. Бо неосвічений муляр працював, як природа, –
вільно, легко, граючись, а не тужачись. Отож, Дмитрику, про стилістику не дбай,
але, звичайно, щоб навчитися не дбати, треба спочатку добре дбати. Треба добре
знати мову – і літературну, і народну.

(42-51) Дорогий сину, ти мусиш швидко дорослішати. Убережися зараз від ба-
гатьох зваб. У твоєму тілі, у душі твоїй заговорять нові голоси – багато всіляких ба-
жань. Треба бути готовим до цієї крутії – і триматися так, аби потім не було соромно,
що не встояв, що піддався звабі. Треба жити, виборюючи самого себе з лінощів, без-
діяльності, безінтересу. Учися жити – то високе мистецтво, якого чимало людей так
і не навчилося, хоч прожили життя. Але тут і дивуватися ніяк: хто вчить жити? Для
багатьох це – прибільшувати свою власну порожнечу всякими набутками – купимо
те чи те. Це наївна спроба втекти від життя на луки задоволення. Життя не є насо-
лода. І не є задоволення. Воно має свій насущний житній, із остюками, смисл. У тому
насущникові – міра життя.

За В. Стусом
602 слова

Головну думку автора подано в рядку


А.
Хочеш домогтися цікавого, іди дорогою, долаючи початок нудний, знаючи, що нудного буде багато, аж поки доберешся до цікавого (рядки 16-17).
Б.
... Не втрачати часу, а наповнювати його роботою, працею, зусиллям (рядки 28-29).
В.
Треба жити, виборюючи самого себе з лінощів, бездіяльності, безінтересу (рядки 45-46).
Г.
Учися жити – то високе мистецтво, якого чимало людей так і не навчилося, хоч прожили життя (рядки 46-47).
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №35 з 58

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Учитися жити

(1-14) Дорогий сину, я обіцяв тобі переказати прецікаву статтю Абдуса Саляма
про останній задум Ейнштейна. Автор пише, що Ейнштейн – найбільший геній двад-
цятого століття, а можливо, і всіх часів, скільки існує людина. Однак Ейнштейна
могло б і не бути, він міг би і не виявитися, коли б народився в малорозвиненій
країні. Він, розумний надто зі школи, народився в Німеччині, де був цвіт учених
світу. Але і тут, вступаючи до Цюріхського політехнікуму, він «провалився» на
іспиті й не став інженером. На велике щастя для науки, інакше був би інженер
Ейнштейн, а не геній. Цей технікум він таки закінчив, але вчителі не вважали його
здібним студентом. Перебиваючись із хліба на воду, бідуючи, 1901 року він написав
наукову працю – її взяв кращий фізичний журнал світу, а ось Цюріхський універ-
ситет визнав її незрілою. Ейнштейн живе в біді, працює в якомусь бюро, не маючи
ні добрих бібліотек, ні оточення, а після роботи розробляє свою геніальну теорію про
єдність простору і часу. Від мрії стати доктором філософії він відмовився – через
серію невдалих спроб. Слава Богу, що він не став доктором: інакше не було б генія.

(15-20) Пишу я все це для того, щоб ти зрозумів: шкільна наука – нудна, цікава –
в кінці подорожі, а не спочатку. Хочеш домогтися цікавого, іди дорогою, долаючи
нудний початок, знаючи, що нудного буде багато, аж поки доберешся до цікавого. І
другий висновок: нудне – тільки охололе цікаве. Те, що вчора було цікаве, сьогодні
стало нудне, бо повторювалося не раз і занудніло. Цікаве – гаряче, свіже, нове,
щойно створене, зроблене, народжене.

(21-29) Тепер про статтю. Автор пише, що Ейнштейн об’єднав поняття простору
й часу. Усі тіла рухаються і всі взаємодіють. Який простір руху вони мають? Орбі-
тальний, тобто кривий (прямої лінії руху немає). За той самий умовний відтинок
часу тіла проходять різні відстані. Отож людина, звикла до земної течії часу, буде
інакше чути цю течію на інших орбітах. На великій орбіті можна прожити значно
довше життя за той самий умовний земний день. Так, до речі, і в житті: чим напов-
неніше життя трудом, роботою, зусиллям, тим воно довше. І – навпаки. Отож вирі-
шення проблеми подовження життя – не втрачати часу, а наповнювати його
роботою, працею, зусиллям.

(30-41) Напиши, чи то цікаво тобі і чи зрозуміло я пишу. Пишучи, про стилі-
стику не дбай, а намагайся висловлюватися точно – то є найкраща стилістика. Ти
не знаєш, що то є стилістика? Це вміння висловлюватися по-своєму і водночас «пись-
менно», «освічено». Спочатку вчаться освічено (це поганий стиль), а потім – по-
своєму, от як розмовляють неосвічені люди: містко, влучно, гарно, скупо. Це саме
скажу парадоксом: спочатку розламують старовинну стіну (мур), бо її клали нефа-
хові муляри, потім складають за наукою – виходить погано; нарешті перекладають
ще раз – але вже за такою доброю наукою, коли можна складати мур майже так
добре, як було складено спочатку. Бо неосвічений муляр працював, як природа, –
вільно, легко, граючись, а не тужачись. Отож, Дмитрику, про стилістику не дбай,
але, звичайно, щоб навчитися не дбати, треба спочатку добре дбати. Треба добре
знати мову – і літературну, і народну.

(42-51) Дорогий сину, ти мусиш швидко дорослішати. Убережися зараз від ба-
гатьох зваб. У твоєму тілі, у душі твоїй заговорять нові голоси – багато всіляких ба-
жань. Треба бути готовим до цієї крутії – і триматися так, аби потім не було соромно,
що не встояв, що піддався звабі. Треба жити, виборюючи самого себе з лінощів, без-
діяльності, безінтересу. Учися жити – то високе мистецтво, якого чимало людей так
і не навчилося, хоч прожили життя. Але тут і дивуватися ніяк: хто вчить жити? Для
багатьох це – прибільшувати свою власну порожнечу всякими набутками – купимо
те чи те. Це наївна спроба втекти від життя на луки задоволення. Життя не є насо-
лода. І не є задоволення. Воно має свій насущний житній, із остюками, смисл. У тому
насущникові – міра життя.

За В. Стусом
602 слова

І адресант, і адресат мовлення вказані в рядку


А.
Дорогий сину, ти мусиш швидко дорослішати (рядок 42).
Б.
Ти не знаєш, що то є стилістика? (рядки 31-32).
В.
Отож, Дмитрику, про стилістику не дбай, але, звичайно, щоб навчитися не дбати, треба спочатку добре дбати (рядки 39-40).
Г.
Напиши, чи то цікаво тобі і чи зрозуміло я пишу (рядок 30).
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №36 з 58

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

Учитися жити

(1-14) Дорогий сину, я обіцяв тобі переказати прецікаву статтю Абдуса Саляма
про останній задум Ейнштейна. Автор пише, що Ейнштейн – найбільший геній двад-
цятого століття, а можливо, і всіх часів, скільки існує людина. Однак Ейнштейна
могло б і не бути, він міг би і не виявитися, коли б народився в малорозвиненій
країні. Він, розумний надто зі школи, народився в Німеччині, де був цвіт учених
світу. Але і тут, вступаючи до Цюріхського політехнікуму, він «провалився» на
іспиті й не став інженером. На велике щастя для науки, інакше був би інженер
Ейнштейн, а не геній. Цей технікум він таки закінчив, але вчителі не вважали його
здібним студентом. Перебиваючись із хліба на воду, бідуючи, 1901 року він написав
наукову працю – її взяв кращий фізичний журнал світу, а ось Цюріхський універ-
ситет визнав її незрілою. Ейнштейн живе в біді, працює в якомусь бюро, не маючи
ні добрих бібліотек, ні оточення, а після роботи розробляє свою геніальну теорію про
єдність простору і часу. Від мрії стати доктором філософії він відмовився – через
серію невдалих спроб. Слава Богу, що він не став доктором: інакше не було б генія.

(15-20) Пишу я все це для того, щоб ти зрозумів: шкільна наука – нудна, цікава –
в кінці подорожі, а не спочатку. Хочеш домогтися цікавого, іди дорогою, долаючи
нудний початок, знаючи, що нудного буде багато, аж поки доберешся до цікавого. І
другий висновок: нудне – тільки охололе цікаве. Те, що вчора було цікаве, сьогодні
стало нудне, бо повторювалося не раз і занудніло. Цікаве – гаряче, свіже, нове,
щойно створене, зроблене, народжене.

(21-29) Тепер про статтю. Автор пише, що Ейнштейн об’єднав поняття простору
й часу. Усі тіла рухаються і всі взаємодіють. Який простір руху вони мають? Орбі-
тальний, тобто кривий (прямої лінії руху немає). За той самий умовний відтинок
часу тіла проходять різні відстані. Отож людина, звикла до земної течії часу, буде
інакше чути цю течію на інших орбітах. На великій орбіті можна прожити значно
довше життя за той самий умовний земний день. Так, до речі, і в житті: чим напов-
неніше життя трудом, роботою, зусиллям, тим воно довше. І – навпаки. Отож вирі-
шення проблеми подовження життя – не втрачати часу, а наповнювати його
роботою, працею, зусиллям.

(30-41) Напиши, чи то цікаво тобі і чи зрозуміло я пишу. Пишучи, про стилі-
стику не дбай, а намагайся висловлюватися точно – то є найкраща стилістика. Ти
не знаєш, що то є стилістика? Це вміння висловлюватися по-своєму і водночас «пись-
менно», «освічено». Спочатку вчаться освічено (це поганий стиль), а потім – по-
своєму, от як розмовляють неосвічені люди: містко, влучно, гарно, скупо. Це саме
скажу парадоксом: спочатку розламують старовинну стіну (мур), бо її клали нефа-
хові муляри, потім складають за наукою – виходить погано; нарешті перекладають
ще раз – але вже за такою доброю наукою, коли можна складати мур майже так
добре, як було складено спочатку. Бо неосвічений муляр працював, як природа, –
вільно, легко, граючись, а не тужачись. Отож, Дмитрику, про стилістику не дбай,
але, звичайно, щоб навчитися не дбати, треба спочатку добре дбати. Треба добре
знати мову – і літературну, і народну.

(42-51) Дорогий сину, ти мусиш швидко дорослішати. Убережися зараз від ба-
гатьох зваб. У твоєму тілі, у душі твоїй заговорять нові голоси – багато всіляких ба-
жань. Треба бути готовим до цієї крутії – і триматися так, аби потім не було соромно,
що не встояв, що піддався звабі. Треба жити, виборюючи самого себе з лінощів, без-
діяльності, безінтересу. Учися жити – то високе мистецтво, якого чимало людей так
і не навчилося, хоч прожили життя. Але тут і дивуватися ніяк: хто вчить жити? Для
багатьох це – прибільшувати свою власну порожнечу всякими набутками – купимо
те чи те. Це наївна спроба втекти від життя на луки задоволення. Життя не є насо-
лода. І не є задоволення. Воно має свій насущний житній, із остюками, смисл. У тому
насущникові – міра життя.

За В. Стусом
602 слова

Відрізняється від інших за стилістичними особливостями речення


А.
На велике щастя для науки, інакше був би інженер Ейнштейн, а не геній (рядки 7-8).
Б.
Однак Ейнштейна могло б і не бути, він міг би і не виявитися, коли б народився в малорозвиненій країні (рядки 3-5).
В.
Усі тіла рухаються і всі взаємодіють (рядок 22).
Г.
Треба бути готовим до цієї крутії – і триматися так, аби потім не було соромно, що не встояв, що піддався звабі (рядки 44-45).
АБВГ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №37 з 58

Рядки

Радуйся, ой радуйся, земле –
Син Божий народився

узяті з твору, що належить до


А.
календарно-обрядових пісень
Б.
родинно-побутових пісень
В.
соціально-побутових пісень
Г.
балад
Д.
історичних пісень
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №38 з 58

Висловлення зі «Слова про Ігорів похід» «Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути. Так всядьмо, браття, на свої бистрії коні та на Дін синій поглянем» належить


А.
Ростиславові
Б.
Святославові
В.
Володимирові
Г.
Ігореві
Д.
Олегові
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №39 з 58

Мораль у байках Григорія Сковороди названа автором


А.
«мудрість»
Б.
«висновок»
В.
«повчання»
Г.
«сила»
Д.
«настанова»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №40 з 58

Характеристика «Золото – не дівка! […] Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна – яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця, що й себе і матір свою на світі держить…» стосується


А.
Марусі («Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка)
Б.
Устини («Інститутка» Марка Вовчка)
В.
Наталки («Наталка Полтавка» Івана Котляревського)
Г.
Мелашки («Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького)
Д.
Марічки («Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського)
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №41 з 58

«Енеїду» Івана Котляревського написано


А.
ямбом
Б.
хореєм
В.
дактилем
Г.
амфібрахієм
Д.
анапестом
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №42 з 58

П’єса Івана Котляревського «Наталка Полтавка» починається піснею


А.
«Віють вітри, віють буйні…»
Б.
«Ой під вишнею, під черешнею…»
В.
«Всякому городу нрав і права…»
Г.
«Де згода в сімействі…»
Д.
«Віє вітер горою…»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №43 з 58

Прочитайте уривок поезії Тараса Шевченка та з’ясуйте, кому присвячений твір.

… Замовк неборака, сиротами кинув
І гори, і море, де вперше витав,
Де ватагу пройдисвіта
Водив за собою, –
Все осталось, все сумує,
Як руїни Трої.
Все сумує, – тільки слава
Сонцем засіяла.
Не вмре кобзар, бо навіки
Його привітала.


А.
Іванові Вишенському
Б.
Григорієві Сковороді
В.
Іванові Котляревському
Г.
Григорієві Квітці-Основ’яненку
Д.
Пантелеймонові Кулішу
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №44 з 58

Прочитайте уривок, визначте автора та використані поетичні фігури.

Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Твоїм будущим душу я тривожу,
Від сорому, який нащадків пізніх
Палитиме, заснути я не можу.


А.
Тарас Шевченко; інверсія, тавтологія
Б.
Леся Українка; інверсія, оксиморон
В.
Іван Франко; інверсія, риторичне звертання
Г.
Микола Вороний; інверсія, антитеза
Д.
Олександр Олесь; інверсія, анафора
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №45 з 58

Рядки з поеми Тараса Шевченка «Кавказ» «Слава! Хортам, і гончим, і псарям, і нашим батюшкам царям слава» пройнято


А.
захватом величчю царської особи
Б.
вірнопідданськими почуттями до царя
В.
їдким сарказмом
Г.
легкою іронією
Д.
урочистим пафосом
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №46 з 58

«Чорна рада» Пантелеймона Куліша


А.
історичний роман
Б.
роман у новелах
В.
біографічний роман
Г.
пригодницький роман
Д.
соціально-психологічний роман
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №47 з 58

Боротьба за гетьманську булаву в романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» точиться між


А.
Хмельницьким і Барабашем
Б.
Остряницею і Черкесом
В.
Пушкарем і Шибалистом
Г.
Сомком і Брюховецьким
Д.
Туром і Шраменком
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №48 з 58

Справжні ім’я та прізвище Марка Вовчка


А.
Лариса Косач
Б.
Марія Вілінська
В.
Панас Рудченко
Г.
Іван Білик
Д.
Михайло Драгоманов
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №49 з 58

Слова «чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий посіпака» характеризують героя «Кайдашевої сім’ї» Івана Нечуя-Левицького


А.
Омелька
Б.
осавули
В.
волосного
Г.
Лавріна
Д.
Карпа
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №50 з 58

Співавтором роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» був


А.
Пантелеймон Куліш
Б.
Михайло Драгоманов
В.
Микола Костомаров
Г.
Михайло Павлик
Д.
Іван Білик
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №51 з 58

Кульмінацією новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo» є


А.
звільнення письменника від залізних обійм міста
Б.
зустріч митця з селянином
В.
звернення героя до сонця
Г.
пісня жайворонка
Д.
прощання з нивами
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №52 з 58

У романі Василя Барки «Жовтий князь» символом невмирущості народу виступає


А.
церковна чаша
Б.
бабуся
В.
хлібина
Г.
срібний ланцюжок
Д.
вишитий рушник
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №53 з 58

Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання 53-57

Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що щось плаче і хлипає важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна.
Не дивися в той бік, моя пташко!

Се не та сирота, що без мами блука,
Не голодний жебрак, моя зірко;
Се розпука моя, невтишима тоска,
Се любов моя плаче так гірко.

Твір належить до


А.
громадянської лірики
Б.
філософської лірики
В.
пейзажної лірики
Г.
інтимної лірики
Д.
медитативної лірики
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №54 з 58

Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання 53-57

Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що щось плаче і хлипає важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна.
Не дивися в той бік, моя пташко!

Се не та сирота, що без мами блука,
Не голодний жебрак, моя зірко;
Се розпука моя, невтишима тоска,
Се любов моя плаче так гірко.

Поезію включено до збірки
А.
«З вершин і низин»
Б.
«Зів’яле листя»
В.
«Мій Ізмарагд»
Г.
«Давнє й нове»
Д.
«Із днів журби»
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №55 з 58

Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання 53-57

Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що щось плаче і хлипає важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна.
Не дивися в той бік, моя пташко!

Се не та сирота, що без мами блука,
Не голодний жебрак, моя зірко;
Се розпука моя, невтишима тоска,
Се любов моя плаче так гірко.

Говорячи в другій строфі про свою любов, поет використовує
А.
антитезу
Б.
тавтологію
В.
риторичне звертання
Г.
риторичне запитання
Д.
оксиморон
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №56 з 58

Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання 53-57

Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що щось плаче і хлипає важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна.
Не дивися в той бік, моя пташко!

Се не та сирота, що без мами блука,
Не голодний жебрак, моя зірко;
Се розпука моя, невтишима тоска,
Се любов моя плаче так гірко.

Віршовий розмір твору
А.
хорей
Б.
ямб
В.
дактиль
Г.
амфібрахій
Д.
анапест
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №57 з 58

Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання 53-57

Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що щось плаче і хлипає важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна.
Не дивися в той бік, моя пташко!

Се не та сирота, що без мами блука,
Не голодний жебрак, моя зірко;
Се розпука моя, невтишима тоска,
Се любов моя плаче так гірко.

У творі використано
А.
паралельне римування
Б.
перехресне римування
В.
кільцеве римування
Г.
білий вірш
Д.
монориму
АБВГД

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання №58 з 58

Тема власного висловлювання

Підтримайте або спростуйте думку: «Великий талант вимагає великої працелюбності».

Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, які найкраще підтвердять Ваші міркування. Проілюструйте Ваші думки прикладами з художньої літератури (зазначте назву твору, укажіть проблему, порушену письменником, художній образ, за допомогою якого проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.



Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю

Вибрати іншу сесію
Fatline