Лексичну помилку допущено в рядку

НЕМАЄ закінчення в обох словах рядка

Граматично НЕПРАВИЛЬНЕ продовження речення «Добираючи збалансовану дієту,..» наведено в рядку

Складним є речення

На другий склад падає наголос у слові

Проаналізуйте текст і виконайте завдання до нього.

 (1) Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто. (2) Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані. (3) Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе. (4) Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок. (5) У/далині […] степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи. (6) Гарно всюди, красиво так, не налюбувався б! (7) На/багато років уперед я був зачарований красою рідного краю!

Прикладка є в реченні

Проаналізуйте текст і виконайте завдання до нього.

 (1) Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто. (2) Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані. (3) Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе. (4) Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок. (5) У/далині […] степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи. (6) Гарно всюди, красиво так, не налюбувався б! (7) На/багато років уперед я був зачарований красою рідного краю!

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Проаналізуйте текст і виконайте завдання до нього.

(1) Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто. (2) Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані. (3) Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе. (4) Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок. (5) У/далині […] степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи. (6) Гарно всюди, красиво так, не налюбувався б! (7) На/багато років уперед я був зачарований красою рідного краю!

Окремо в тексті треба писати

Проаналізуйте текст і виконайте завдання до нього.

 (1) Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто. (2) Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані. (3) Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе. (4) Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок. (5) У/далині […] степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи. (6) Гарно всюди, красиво так, не налюбувався б! (7) На/багато років уперед я був зачарований красою рідного краю!

У п’ятому реченні пропущено слово

Підкреслені літери позначають однаковий звук у кожному слові рядка

Літеру и на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

Разом треба писати всі слова в рядку

Спрощення в групах приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка

Прочитайте речення, у якому пропущено окремі слова.

Щоб … впоратися з контрольними завданнями, не полінуйтеся ... підручник і повторити матеріал, зосередившись на … з правил.

Правильним є варіант послідовного заповнення пропусків

Правильно побудовано словосполучення на позначення часу в рядку

Граматичну помилку щодо вживання однорідних членів допущено в реченні

Прочитайте діалог.

— Назаре, обов’язково забери сестру з дитсадка, – попросила мати.

— На жаль, не зможу: я пропустив багато репетицій, – відповів син.

Точно передає зміст діалогу речення

Літеру у треба писати на місці всіх пропусків у рядку

Прочитайте речення, у якому пропущено окремі слова.

Згідно із заповітом Альфреда Нобеля було створено фонд для преміювання тих, хто зробив … внесок у науку, і за 118 … існування премії її отримало близько … осіб.

Правильним є варіант послідовного заповнення пропусків

Форму наказового способу дієслова вжито в реченні

Граматичну помилку допущено в реченні

Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак).

Усі знайомі Катерини Білокур зауважують,(1) що мисткиня була мовчазною,(2) секретами майстерності не ділилася,(3) свою творчу лабораторію приховувала від стороннього ока:(4) певно,(5) десь інтуїтивно відчувала,(6) що їй дано бачення природи,(7) не підвладне нікому іншому.

НЕПРАВИЛЬНО обґрунтовано вживання розділових знаків, запропоноване в рядку

Увідповідніть фразеологізм із його синонімом.

Доберіть приклад до кожного типу складного речення.

Доберіть приклад до кожного типу односкладного речення.

Доберіть приклад до кожної умови вживання тире.

З’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

Надвечірнє сонце, (1)вихопившись із хмари, кинуло коротку тінь під пнями, (2)навколо (3)яких літо (4)щороку кораловим намистом розсипає запашну суницю.

Читання й аналіз тексту

Проаналізуйте текст (цифри в дужках позначають номери абзаців)
і виконайте завдання до нього

Текст А

Відходи

(1) Використання сміття як вторинної сировини в розвинених країнах уже давно стало нормою. Там практично всі відходи є цінним ресурсом, а кількість непотребу на звалищах і переробних заводах мінімальна. Наприклад, багато європейських організацій веде документацію на аркушах, виготовлених з макулатури. Якість їх дещо гірша та й вартість поки що вища, ніж звичайних, однак так можна зберегти чимало деревини. Якщо ж з’явиться тенденція до зростання попиту на цю продукцію, то такий папір стане дешевшим.

(2) Як свідчить практика європейських країн, єдиний раціональний шлях подолання проблем, пов’язаних з накопиченням відходів, – розподіл і подальше використання їх. Обов’язковою умовою ефективної переробки сміття є його сортування, що підвищує продуктивність застосування вторинної сировини: за роздільного збирання непотребу із загальної кількості його можна вилучити до 70–80 % корисних ресурсів, а без нього – лише близько 15 %.

(3) Найбільш ефективним є сортування сміття за місцем утворення його, тобто для побутових відходів це розподіл їх власне населенням. На жаль, поки що більшість громадян в Україні до цього не готова, адже вдома потрібно мати кілька ємностей для різних категорій потенційної вторинної сировини, а обивателям простіше все викидати в одне відро чи бак, аніж скласти окремо скляні пляшки чи макулатуру.

(4) Та й влада не поспішає вирішувати цю проблему. Чиновники пояснюють свою незацікавленість низькою екологічною свідомістю людей і небажанням останніх сортувати сміття: мовляв, розподіл відходів не дасть результатів, оскільки більшість жителів усе одно не робитиме цього. Прикриваючись такою відмовкою, можновладці не вживають заходів щодо усвідомлення громадянами складної ситуації з довкіллям. Хоча загальнонаціональна інформаційна кампанія, а також різноманітні способи заохочення населення й організацій, що сортують непотріб, без сумніву, мали б позитивні наслідки.

(5) Цілком зрозуміло, що для того, хто бере на себе ініціативу запровадження роздільного збирання відходів, крім екологічного складника, важливою, а часто й першочерговою є економічна вигода. Головною ж перешкодою є досить низькі закупівельні ціни на вторинну сировину. Тому й на цьому етапі необхідна допомога держави.

За матеріалами інтернет-джерел

Текст Б

(6) Справді успішними щодо переробки відходів можна вважати шведів. Усе почалося ще в 1970-ті роки. Тоді країна із суворим кліматом цілком залежала від імпорту природного газу, тому було вирішено змінити енергетичну ситуацію. Учені й політики з’ясували, що кожен мешканець «виробляє» близько півтора кілограма сміття за день, а чотири тонни побутового непотребу з надлишком компенсують використання однієї тонни нафти. Нескладні розрахунки підказали єдине правильне рішення – і держава серйозно взялася за переробку відходів.

(7) Нині у Швеції пріоритетом є не знищення сміття, а повторне використання його. Місцеві домогосподарства окремо збирають газети, пластик, метал, скло, електричні прилади, лампочки, батарейки. Також у спеціальні мішки складають залишки їжі. Важливо, що в цій країні населення сумлінно сортує відходи. Уряд лише проводить інформаційні кампанії, спрямовані на популяризацію ідеї роздільного збирання непотребу.

(8) Далі відсортоване сміття переробляють по-різному: газети перетворюють на паперову масу, пляшки використовують повторно або переплавляють на нові елементи, пластикові контейнери стають пластичною сировиною, залишки їжі компостують, щоб отримати з них добриво чи біогаз. Саме ним потім заправляють громадський транспорт. Крім того, відходи – відносно дешеве паливо, а місцеві науковці винайшли ефективну й прибуткову технологію перетворення побутового сміття на електроенергію. Ця держава навіть імпортує понад 700 тисяч тонн непотребу з інших країн. Утилізація твердих залишків забезпечує 20 % тепла в тутешніх будинках. Сьогодні так опалюють майже 900 тисяч домогосподарств.

(9) У Швеції функціонують 30 електростанцій, що спалюють 5,5 млн тонн відходів за рік. Попіл становить 15 % від початкової маси, його сортують і відправляють на переробку. Залишки просівають, щоб вилучити гравій, який використовують у дорожньому будівництві. Наприкінці лише 1 % непотребу поповнює звалища. Дим від сміттєспалювальних заводів містить 99,9 % нетоксичного двоокису вуглецю й води, однак і його в цій країні очищують. Шлак, отриманий під час цього процесу, використовують для заповнення покинутих шахт.

(10) Одного разу шведи захотіли зробити свою країну енергетично незалежною, а в результаті досягли не лише цього, а й екологічної безпеки, підвищили рівень чистоти довкілля.

За М. Мордовцевим

Яку максимальну кількість ємностей мав би використовувати українець у себе вдома, зважаючи на практику шведів, описану в тексті Б?

Читання й аналіз тексту

Проаналізуйте текст (цифри в дужках позначають номери абзаців)
і виконайте завдання до нього

Текст А

Відходи

(1) Використання сміття як вторинної сировини в розвинених країнах уже давно стало нормою. Там практично всі відходи є цінним ресурсом, а кількість непотребу на звалищах і переробних заводах мінімальна. Наприклад, багато європейських організацій веде документацію на аркушах, виготовлених з макулатури. Якість їх дещо гірша та й вартість поки що вища, ніж звичайних, однак так можна зберегти чимало деревини. Якщо ж з’явиться тенденція до зростання попиту на цю продукцію, то такий папір стане дешевшим.

(2) Як свідчить практика європейських країн, єдиний раціональний шлях подолання проблем, пов’язаних з накопиченням відходів, – розподіл і подальше використання їх. Обов’язковою умовою ефективної переробки сміття є його сортування, що підвищує продуктивність застосування вторинної сировини: за роздільного збирання непотребу із загальної кількості його можна вилучити до 70–80 % корисних ресурсів, а без нього – лише близько 15 %.

(3) Найбільш ефективним є сортування сміття за місцем утворення його, тобто для побутових відходів це розподіл їх власне населенням. На жаль, поки що більшість громадян в Україні до цього не готова, адже вдома потрібно мати кілька ємностей для різних категорій потенційної вторинної сировини, а обивателям простіше все викидати в одне відро чи бак, аніж скласти окремо скляні пляшки чи макулатуру.

(4) Та й влада не поспішає вирішувати цю проблему. Чиновники пояснюють свою незацікавленість низькою екологічною свідомістю людей і небажанням останніх сортувати сміття: мовляв, розподіл відходів не дасть результатів, оскільки більшість жителів усе одно не робитиме цього. Прикриваючись такою відмовкою, можновладці не вживають заходів щодо усвідомлення громадянами складної ситуації з довкіллям. Хоча загальнонаціональна інформаційна кампанія, а також різноманітні способи заохочення населення й організацій, що сортують непотріб, без сумніву, мали б позитивні наслідки.

(5) Цілком зрозуміло, що для того, хто бере на себе ініціативу запровадження роздільного збирання відходів, крім екологічного складника, важливою, а часто й першочерговою є економічна вигода. Головною ж перешкодою є досить низькі закупівельні ціни на вторинну сировину. Тому й на цьому етапі необхідна допомога держави.

За матеріалами інтернет-джерел

Текст Б

(6) Справді успішними щодо переробки відходів можна вважати шведів. Усе почалося ще в 1970-ті роки. Тоді країна із суворим кліматом цілком залежала від імпорту природного газу, тому було вирішено змінити енергетичну ситуацію. Учені й політики з’ясували, що кожен мешканець «виробляє» близько півтора кілограма сміття за день, а чотири тонни побутового непотребу з надлишком компенсують використання однієї тонни нафти. Нескладні розрахунки підказали єдине правильне рішення – і держава серйозно взялася за переробку відходів.

(7) Нині у Швеції пріоритетом є не знищення сміття, а повторне використання його. Місцеві домогосподарства окремо збирають газети, пластик, метал, скло, електричні прилади, лампочки, батарейки. Також у спеціальні мішки складають залишки їжі. Важливо, що в цій країні населення сумлінно сортує відходи. Уряд лише проводить інформаційні кампанії, спрямовані на популяризацію ідеї роздільного збирання непотребу.

(8) Далі відсортоване сміття переробляють по-різному: газети перетворюють на паперову масу, пляшки використовують повторно або переплавляють на нові елементи, пластикові контейнери стають пластичною сировиною, залишки їжі компостують, щоб отримати з них добриво чи біогаз. Саме ним потім заправляють громадський транспорт. Крім того, відходи – відносно дешеве паливо, а місцеві науковці винайшли ефективну й прибуткову технологію перетворення побутового сміття на електроенергію. Ця держава навіть імпортує понад 700 тисяч тонн непотребу з інших країн. Утилізація твердих залишків забезпечує 20 % тепла в тутешніх будинках. Сьогодні так опалюють майже 900 тисяч домогосподарств.

(9) У Швеції функціонують 30 електростанцій, що спалюють 5,5 млн тонн відходів за рік. Попіл становить 15 % від початкової маси, його сортують і відправляють на переробку. Залишки просівають, щоб вилучити гравій, який використовують у дорожньому будівництві. Наприкінці лише 1 % непотребу поповнює звалища. Дим від сміттєспалювальних заводів містить 99,9 % нетоксичного двоокису вуглецю й води, однак і його в цій країні очищують. Шлак, отриманий під час цього процесу, використовують для заповнення покинутих шахт.

(10) Одного разу шведи захотіли зробити свою країну енергетично незалежною, а в результаті досягли не лише цього, а й екологічної безпеки, підвищили рівень чистоти довкілля.

За М. Мордовцевим

Спільними ключовими поняттями для обох текстів є

Читання й аналіз тексту

Проаналізуйте текст (цифри в дужках позначають номери абзаців)
і виконайте завдання до нього

Текст А

Відходи

(1) Використання сміття як вторинної сировини в розвинених країнах уже давно стало нормою. Там практично всі відходи є цінним ресурсом, а кількість непотребу на звалищах і переробних заводах мінімальна. Наприклад, багато європейських організацій веде документацію на аркушах, виготовлених з макулатури. Якість їх дещо гірша та й вартість поки що вища, ніж звичайних, однак так можна зберегти чимало деревини. Якщо ж з’явиться тенденція до зростання попиту на цю продукцію, то такий папір стане дешевшим.

(2) Як свідчить практика європейських країн, єдиний раціональний шлях подолання проблем, пов’язаних з накопиченням відходів, – розподіл і подальше використання їх. Обов’язковою умовою ефективної переробки сміття є його сортування, що підвищує продуктивність застосування вторинної сировини: за роздільного збирання непотребу із загальної кількості його можна вилучити до 70–80 % корисних ресурсів, а без нього – лише близько 15 %.

(3) Найбільш ефективним є сортування сміття за місцем утворення його, тобто для побутових відходів це розподіл їх власне населенням. На жаль, поки що більшість громадян в Україні до цього не готова, адже вдома потрібно мати кілька ємностей для різних категорій потенційної вторинної сировини, а обивателям простіше все викидати в одне відро чи бак, аніж скласти окремо скляні пляшки чи макулатуру.

(4) Та й влада не поспішає вирішувати цю проблему. Чиновники пояснюють свою незацікавленість низькою екологічною свідомістю людей і небажанням останніх сортувати сміття: мовляв, розподіл відходів не дасть результатів, оскільки більшість жителів усе одно не робитиме цього. Прикриваючись такою відмовкою, можновладці не вживають заходів щодо усвідомлення громадянами складної ситуації з довкіллям. Хоча загальнонаціональна інформаційна кампанія, а також різноманітні способи заохочення населення й організацій, що сортують непотріб, без сумніву, мали б позитивні наслідки.

(5) Цілком зрозуміло, що для того, хто бере на себе ініціативу запровадження роздільного збирання відходів, крім екологічного складника, важливою, а часто й першочерговою є економічна вигода. Головною ж перешкодою є досить низькі закупівельні ціни на вторинну сировину. Тому й на цьому етапі необхідна допомога держави.

За матеріалами інтернет-джерел

Текст Б

(6) Справді успішними щодо переробки відходів можна вважати шведів. Усе почалося ще в 1970-ті роки. Тоді країна із суворим кліматом цілком залежала від імпорту природного газу, тому було вирішено змінити енергетичну ситуацію. Учені й політики з’ясували, що кожен мешканець «виробляє» близько півтора кілограма сміття за день, а чотири тонни побутового непотребу з надлишком компенсують використання однієї тонни нафти. Нескладні розрахунки підказали єдине правильне рішення – і держава серйозно взялася за переробку відходів.

(7) Нині у Швеції пріоритетом є не знищення сміття, а повторне використання його. Місцеві домогосподарства окремо збирають газети, пластик, метал, скло, електричні прилади, лампочки, батарейки. Також у спеціальні мішки складають залишки їжі. Важливо, що в цій країні населення сумлінно сортує відходи. Уряд лише проводить інформаційні кампанії, спрямовані на популяризацію ідеї роздільного збирання непотребу.

(8) Далі відсортоване сміття переробляють по-різному: газети перетворюють на паперову масу, пляшки використовують повторно або переплавляють на нові елементи, пластикові контейнери стають пластичною сировиною, залишки їжі компостують, щоб отримати з них добриво чи біогаз. Саме ним потім заправляють громадський транспорт. Крім того, відходи – відносно дешеве паливо, а місцеві науковці винайшли ефективну й прибуткову технологію перетворення побутового сміття на електроенергію. Ця держава навіть імпортує понад 700 тисяч тонн непотребу з інших країн. Утилізація твердих залишків забезпечує 20 % тепла в тутешніх будинках. Сьогодні так опалюють майже 900 тисяч домогосподарств.

(9) У Швеції функціонують 30 електростанцій, що спалюють 5,5 млн тонн відходів за рік. Попіл становить 15 % від початкової маси, його сортують і відправляють на переробку. Залишки просівають, щоб вилучити гравій, який використовують у дорожньому будівництві. Наприкінці лише 1 % непотребу поповнює звалища. Дим від сміттєспалювальних заводів містить 99,9 % нетоксичного двоокису вуглецю й води, однак і його в цій країні очищують. Шлак, отриманий під час цього процесу, використовують для заповнення покинутих шахт.

(10) Одного разу шведи захотіли зробити свою країну енергетично незалежною, а в результаті досягли не лише цього, а й екологічної безпеки, підвищили рівень чистоти довкілля.

За М. Мордовцевим

Інформацію з тексту Б автор тексту А міг би використати для обґрунтування всіх позицій, ОКРІМ

Читання й аналіз тексту

Проаналізуйте текст (цифри в дужках позначають номери абзаців)
і виконайте завдання до нього

Текст А

Відходи

(1) Використання сміття як вторинної сировини в розвинених країнах уже давно стало нормою. Там практично всі відходи є цінним ресурсом, а кількість непотребу на звалищах і переробних заводах мінімальна. Наприклад, багато європейських організацій веде документацію на аркушах, виготовлених з макулатури. Якість їх дещо гірша та й вартість поки що вища, ніж звичайних, однак так можна зберегти чимало деревини. Якщо ж з’явиться тенденція до зростання попиту на цю продукцію, то такий папір стане дешевшим.

(2) Як свідчить практика європейських країн, єдиний раціональний шлях подолання проблем, пов’язаних з накопиченням відходів, – розподіл і подальше використання їх. Обов’язковою умовою ефективної переробки сміття є його сортування, що підвищує продуктивність застосування вторинної сировини: за роздільного збирання непотребу із загальної кількості його можна вилучити до 70–80 % корисних ресурсів, а без нього – лише близько 15 %.

(3) Найбільш ефективним є сортування сміття за місцем утворення його, тобто для побутових відходів це розподіл їх власне населенням. На жаль, поки що більшість громадян в Україні до цього не готова, адже вдома потрібно мати кілька ємностей для різних категорій потенційної вторинної сировини, а обивателям простіше все викидати в одне відро чи бак, аніж скласти окремо скляні пляшки чи макулатуру.

(4) Та й влада не поспішає вирішувати цю проблему. Чиновники пояснюють свою незацікавленість низькою екологічною свідомістю людей і небажанням останніх сортувати сміття: мовляв, розподіл відходів не дасть результатів, оскільки більшість жителів усе одно не робитиме цього. Прикриваючись такою відмовкою, можновладці не вживають заходів щодо усвідомлення громадянами складної ситуації з довкіллям. Хоча загальнонаціональна інформаційна кампанія, а також різноманітні способи заохочення населення й організацій, що сортують непотріб, без сумніву, мали б позитивні наслідки.

(5) Цілком зрозуміло, що для того, хто бере на себе ініціативу запровадження роздільного збирання відходів, крім екологічного складника, важливою, а часто й першочерговою є економічна вигода. Головною ж перешкодою є досить низькі закупівельні ціни на вторинну сировину. Тому й на цьому етапі необхідна допомога держави.

За матеріалами інтернет-джерел

Текст Б

(6) Справді успішними щодо переробки відходів можна вважати шведів. Усе почалося ще в 1970-ті роки. Тоді країна із суворим кліматом цілком залежала від імпорту природного газу, тому було вирішено змінити енергетичну ситуацію. Учені й політики з’ясували, що кожен мешканець «виробляє» близько півтора кілограма сміття за день, а чотири тонни побутового непотребу з надлишком компенсують використання однієї тонни нафти. Нескладні розрахунки підказали єдине правильне рішення – і держава серйозно взялася за переробку відходів.

(7) Нині у Швеції пріоритетом є не знищення сміття, а повторне використання його. Місцеві домогосподарства окремо збирають газети, пластик, метал, скло, електричні прилади, лампочки, батарейки. Також у спеціальні мішки складають залишки їжі. Важливо, що в цій країні населення сумлінно сортує відходи. Уряд лише проводить інформаційні кампанії, спрямовані на популяризацію ідеї роздільного збирання непотребу.

(8) Далі відсортоване сміття переробляють по-різному: газети перетворюють на паперову масу, пляшки використовують повторно або переплавляють на нові елементи, пластикові контейнери стають пластичною сировиною, залишки їжі компостують, щоб отримати з них добриво чи біогаз. Саме ним потім заправляють громадський транспорт. Крім того, відходи – відносно дешеве паливо, а місцеві науковці винайшли ефективну й прибуткову технологію перетворення побутового сміття на електроенергію. Ця держава навіть імпортує понад 700 тисяч тонн непотребу з інших країн. Утилізація твердих залишків забезпечує 20 % тепла в тутешніх будинках. Сьогодні так опалюють майже 900 тисяч домогосподарств.

(9) У Швеції функціонують 30 електростанцій, що спалюють 5,5 млн тонн відходів за рік. Попіл становить 15 % від початкової маси, його сортують і відправляють на переробку. Залишки просівають, щоб вилучити гравій, який використовують у дорожньому будівництві. Наприкінці лише 1 % непотребу поповнює звалища. Дим від сміттєспалювальних заводів містить 99,9 % нетоксичного двоокису вуглецю й води, однак і його в цій країні очищують. Шлак, отриманий під час цього процесу, використовують для заповнення покинутих шахт.

(10) Одного разу шведи захотіли зробити свою країну енергетично незалежною, а в результаті досягли не лише цього, а й екологічної безпеки, підвищили рівень чистоти довкілля.

За М. Мордовцевим

Найбільш важливою темою, яку розвивають автори обох текстів, є

Читання й аналіз тексту

Проаналізуйте текст (цифри в дужках позначають номери абзаців)
і виконайте завдання до нього

Текст А

Відходи

(1) Використання сміття як вторинної сировини в розвинених країнах уже давно стало нормою. Там практично всі відходи є цінним ресурсом, а кількість непотребу на звалищах і переробних заводах мінімальна. Наприклад, багато європейських організацій веде документацію на аркушах, виготовлених з макулатури. Якість їх дещо гірша та й вартість поки що вища, ніж звичайних, однак так можна зберегти чимало деревини. Якщо ж з’явиться тенденція до зростання попиту на цю продукцію, то такий папір стане дешевшим.

(2) Як свідчить практика європейських країн, єдиний раціональний шлях подолання проблем, пов’язаних з накопиченням відходів, – розподіл і подальше використання їх. Обов’язковою умовою ефективної переробки сміття є його сортування, що підвищує продуктивність застосування вторинної сировини: за роздільного збирання непотребу із загальної кількості його можна вилучити до 70–80 % корисних ресурсів, а без нього – лише близько 15 %.

(3) Найбільш ефективним є сортування сміття за місцем утворення його, тобто для побутових відходів це розподіл їх власне населенням. На жаль, поки що більшість громадян в Україні до цього не готова, адже вдома потрібно мати кілька ємностей для різних категорій потенційної вторинної сировини, а обивателям простіше все викидати в одне відро чи бак, аніж скласти окремо скляні пляшки чи макулатуру.

(4) Та й влада не поспішає вирішувати цю проблему. Чиновники пояснюють свою незацікавленість низькою екологічною свідомістю людей і небажанням останніх сортувати сміття: мовляв, розподіл відходів не дасть результатів, оскільки більшість жителів усе одно не робитиме цього. Прикриваючись такою відмовкою, можновладці не вживають заходів щодо усвідомлення громадянами складної ситуації з довкіллям. Хоча загальнонаціональна інформаційна кампанія, а також різноманітні способи заохочення населення й організацій, що сортують непотріб, без сумніву, мали б позитивні наслідки.

(5) Цілком зрозуміло, що для того, хто бере на себе ініціативу запровадження роздільного збирання відходів, крім екологічного складника, важливою, а часто й першочерговою є економічна вигода. Головною ж перешкодою є досить низькі закупівельні ціни на вторинну сировину. Тому й на цьому етапі необхідна допомога держави.

За матеріалами інтернет-джерел

Текст Б

(6) Справді успішними щодо переробки відходів можна вважати шведів. Усе почалося ще в 1970-ті роки. Тоді країна із суворим кліматом цілком залежала від імпорту природного газу, тому було вирішено змінити енергетичну ситуацію. Учені й політики з’ясували, що кожен мешканець «виробляє» близько півтора кілограма сміття за день, а чотири тонни побутового непотребу з надлишком компенсують використання однієї тонни нафти. Нескладні розрахунки підказали єдине правильне рішення – і держава серйозно взялася за переробку відходів.

(7) Нині у Швеції пріоритетом є не знищення сміття, а повторне використання його. Місцеві домогосподарства окремо збирають газети, пластик, метал, скло, електричні прилади, лампочки, батарейки. Також у спеціальні мішки складають залишки їжі. Важливо, що в цій країні населення сумлінно сортує відходи. Уряд лише проводить інформаційні кампанії, спрямовані на популяризацію ідеї роздільного збирання непотребу.

(8) Далі відсортоване сміття переробляють по-різному: газети перетворюють на паперову масу, пляшки використовують повторно або переплавляють на нові елементи, пластикові контейнери стають пластичною сировиною, залишки їжі компостують, щоб отримати з них добриво чи біогаз. Саме ним потім заправляють громадський транспорт. Крім того, відходи – відносно дешеве паливо, а місцеві науковці винайшли ефективну й прибуткову технологію перетворення побутового сміття на електроенергію. Ця держава навіть імпортує понад 700 тисяч тонн непотребу з інших країн. Утилізація твердих залишків забезпечує 20 % тепла в тутешніх будинках. Сьогодні так опалюють майже 900 тисяч домогосподарств.

(9) У Швеції функціонують 30 електростанцій, що спалюють 5,5 млн тонн відходів за рік. Попіл становить 15 % від початкової маси, його сортують і відправляють на переробку. Залишки просівають, щоб вилучити гравій, який використовують у дорожньому будівництві. Наприкінці лише 1 % непотребу поповнює звалища. Дим від сміттєспалювальних заводів містить 99,9 % нетоксичного двоокису вуглецю й води, однак і його в цій країні очищують. Шлак, отриманий під час цього процесу, використовують для заповнення покинутих шахт.

(10) Одного разу шведи захотіли зробити свою країну енергетично незалежною, а в результаті досягли не лише цього, а й екологічної безпеки, підвищили рівень чистоти довкілля.

За М. Мордовцевим

Автори обох текстів, імовірно, НЕ ПОГОДИЛИСЯ б із твердженням

Частина 2

Українська література

В уривку

Да яворинка упала, да когось вона вбила,
Да убила вона вдовиного сина.
Да лежить син неділю, да лежить син другую,
Да й на третю неділю вилетіли три зозулі:
Да й що одна біленька – то моя миленька,
Да й що друга біліша – то сестра рідніша,
Да й що третя сивенька – то моя ненька

є образи, наявні також у творі

О, якби в дурні мені не пошитись,
Щоб без свободи не міг я лишитись, –

переймається ліричний герой твору

Історія кохання безіменного вояка й словацької дівчини Терези – тема твору

«Обурений Яків де Бальмен малює карикатуру. На передньому плані величезна афіша з написом “Соте й останнє підкорення Кавказу”, а нижче дрібнішими літерами: “Великий спектакль перед походом генералів”», – сказано про художника, якому присвячено твір

Думою тугу розвіюю, / щоб був я завжди такий, /
яким мене мати вродила / і благословила в світи, –

благає Господа ліричний герой поезії

«Та й бриклива ж ти, Мотре, хоч я тебе колись любив за той перець. Вже дуже наперчила!» – докоряє дружині персонаж твору

Вислів «Воли в ярмі, та й ті ревуть, а то щоб душа християнська всяку догану, всяку кривду терпіла й не озвалась!» суголосний з назвою

У формі спогадів написано обидва твори в рядку

На малюнку зображено епізод твору

Не захотів «вертатись на сталінську “родіну” тому, що підлість, цинізм і жорстокість більшовиків не знає меж» автор твору, де персонажами є

«Гуцульщина вимальовується перед нами такою, якою її бачили самі гуцули, які глибоко вірили, ніби природа одухотворена, жива, дійова, вся заселена злими чи добрими духами», – сказано про твір

Маніфестом українського модернізму літературознавці називають твір

Сільську ідилію «теплих днів збирання винограду» зобразив автор рядків

Мрія про «загірну комуну» перетворюється на «дорогу в нікуди», коли персонаж переступає через людяність у творі

Характерні ознаки постмодернізму відчутні в рядках

Проаналізуйте художній твір і виконайте завдання до нього

Килинам простіше. Хоч всяке бува,

Хоч часом тужливо й зрадливо –

Вони молодички чіпкі, як трава,

Й здаються щасливі. Можливо.

Бо що головне? В полі – бульба, в печі –

Наваристий борщ вічносущий,

Та щоб чоловік уночі на плечі,

Путящий та в міру питущий.

Щоб діти слухняні й свекруха незла,

До свята – пиріг та обнова,

І щоб у хліві неодмінно була

Породиста дійна корова.

Килинам простіше… Цей світ – для килин,

У ньому й порядок килинський.

А ти… Звідки, Мавко, з яких праглибин

Явилась ти в ліс цей волинський?

Жіночі образи у вірші є алюзією на твір

Проаналізуйте художній твір і виконайте завдання до нього

Килинам простіше. Хоч всяке бува,

Хоч часом тужливо й зрадливо –

Вони молодички чіпкі, як трава,

Й здаються щасливі. Можливо.

Бо що головне? В полі – бульба, в печі –

Наваристий борщ вічносущий,

Та щоб чоловік уночі на плечі,

Путящий та в міру питущий.

Щоб діти слухняні й свекруха незла,

До свята – пиріг та обнова,

І щоб у хліві неодмінно була

Породиста дійна корова.

Килинам простіше… Цей світ – для килин,

У ньому й порядок килинський.

А ти… Звідки, Мавко, з яких праглибин

Явилась ти в ліс цей волинський?

У рядках «Килинам простіше… Цей світ – для килин, / У ньому й порядок килинський…» провідним художнім засобом є

Проаналізуйте художній твір і виконайте завдання до нього

Килинам простіше. Хоч всяке бува,

Хоч часом тужливо й зрадливо –

Вони молодички чіпкі, як трава,

Й здаються щасливі. Можливо.

Бо що головне? В полі – бульба, в печі –

Наваристий борщ вічносущий,

Та щоб чоловік уночі на плечі,

Путящий та в міру питущий.

Щоб діти слухняні й свекруха незла,

До свята – пиріг та обнова,

І щоб у хліві неодмінно була

Породиста дійна корова.

Килинам простіше… Цей світ – для килин,

У ньому й порядок килинський.

А ти… Звідки, Мавко, з яких праглибин

Явилась ти в ліс цей волинський?

У вірші протиставлено

Ідею твору виражено в рядках

Порушену в поезії проблему можна передати рядками

З’ясуйте, кому з авторів належить уривок твору.

Поєднайте епізоди того самого твору.

Визначте, який мистецький напрям (стиль) притаманний літературному твору

Увідповідніть ім’я письменника з висловлюванням про його твір.

Частина 3

Власне висловлення

Прочитайте наведений текст.

У життєвих ситуаціях, коли людина змушена приймати доленосні для себе рішення, їй радять: «Ти лише повір у себе – і з усім упораєшся!» Найчастіше, підбадьорена добрими словами, вона сміливо кидається в життєвий вир, навіть не усвідомлюючи, що переоцінила свої можливості або ж недооцінила обставини.

Викладіть Ваш погляд на проблему:

Що краще в житті: вірити у власні сили й ризикувати чи поводитися обачно й не намагатися стрибати вище голови?

Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, що найкраще підтвердять Вашу думку. Проілюструйте Ваші міркування посиланнями на приклади з художньої літератури чи інших видів мистецтва (зазначте автора й назву твору, укажіть на проблему, порушену митцем, художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.