Помилку в написанні імені по батькові допущено в рядку

Правильно написано всі слова в рядку

На другий склад падає наголос у слові

Суфікс -ищ- має однакове значення в усіх словах, ОКРІМ

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Надворі було по/особливому тихо. (2) По/зимовому небу пропливав, загортаючись у діряву ковдру з хмар надломлений місяць, схожий на тріснуту крижинку. (3). А поруч з ним поблискували зорі, вимальовувалися непевні перші промені. (4) Неохоче вставало заспане сонце і, мабуть, хотіло якось по/своєму розпочати цей день. (5) Але зима, відвойовуючи останні холодні дні, вирішила по/іншому і все сипала білі сніжинки, закриваючи сонне світило. (6) Усе, окрім тонесенької смуги над (…), уже перетворилося на щільну білу завісу, що огортала землю, не давала їй прокинутися.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Надворі було по/особливому тихо. (2) По/зимовому небу пропливав, загортаючись у діряву ковдру з хмар надломлений місяць, схожий на тріснуту крижинку. (3). А поруч з ним поблискували зорі, вимальовувалися непевні перші промені. (4) Неохоче вставало заспане сонце і, мабуть, хотіло якось по/своєму розпочати цей день. (5) Але зима, відвойовуючи останні холодні дні, вирішила по/іншому і все сипала білі сніжинки, закриваючи сонне світило. (6) Усе, окрім тонесенької смуги над (…), уже перетворилося на щільну білу завісу, що огортала землю, не давала їй прокинутися.

Окремо в тексті треба писати сполуку слів

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Надворі було по/особливому тихо. (2) По/зимовому небу пропливав, загортаючись у діряву ковдру з хмар надломлений місяць, схожий на тріснуту крижинку. (3). А поруч з ним поблискували зорі, вимальовувалися непевні перші промені. (4) Неохоче вставало заспане сонце і, мабуть, хотіло якось по/своєму розпочати цей день. (5) Але зима, відвойовуючи останні холодні дні, вирішила по/іншому і все сипала білі сніжинки, закриваючи сонне світило. (6) Усе, окрім тонесенької смуги над (…), уже перетворилося на щільну білу завісу, що огортала землю, не давала їй прокинутися.

Складним є речення

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Надворі було по/особливому тихо. (2) По/зимовому небу пропливав, загортаючись у діряву ковдру з хмар надломлений місяць, схожий на тріснуту крижинку. (3). А поруч з ним поблискували зорі, вимальовувалися непевні перші промені. (4) Неохоче вставало заспане сонце і, мабуть, хотіло якось по/своєму розпочати цей день. (5) Але зима, відвойовуючи останні холодні дні, вирішила по/іншому і все сипала білі сніжинки, закриваючи сонне світило. (6) Усе, окрім тонесенької смуги над (…), уже перетворилося на щільну білу завісу, що огортала землю, не давала їй прокинутися.

Замість крапок у шостому реченні можна вставити всі слова, ОКРІМ

Підкреслені літери позначають той самий звук в усіх словах рядка

Прочитайте речення (цифри в дужках позначають наступне слово).

Правила (1)користува(н,нн)я метрополітеном обов’язкові для осіб, які перебувають на його території (у міжстанційних (2)ту(н,нн)елях, в (3)облаштова(н,нн)их підземних переходах, у вагонах поїздів). Пасажири (4)пови(н,нн)і бути взаємно (5)(в,вв)ічливими, дбайливо ставитися до споруд та (6)обладна(н,нн)я, дотримуватися норм поведінки в громадських місцях.

Без подвоєних літер треба писати слова, позначені цифрами в рядку

Граматично правильне продовження речення «Вибираючи стиль одягу, …» наведено в рядку

Помилково утворено форму числівника в реченні

Прочитайте текст.

Майте на увазі(1), Дейл Карнегі(2), усесвітньо відомий психолог(3), пропонує простий спосіб стати найкращим співрозмовником(4): заохочуючи інших розповісти про себе(5), будь уважним слухачем від початку до кінця бесіди(6), бо людей значно більше цікавлять власні проблеми.

НЕПРАВИЛЬНИМ є пояснення вживання розділових знаків у рядку

НЕПРАВИЛЬНО оформлено чужу мову в рядку

Синонімічним до речення «Коли в людини є народ, тоді вона уже людина» є

З’ясуйте тип складного речення.

З'ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

Національний центр Олександра Довженка викупив у Японії й повернув в Україну копію (1) віднайденого в місцевому кіноархіві (2) повнометражного наукового фільму 1930 року "Людина і мавпа", (3) що (4) донедавна вважали втраченим.

Читання й аналіз тексту

Прочитайте тексти (цифри є дужках позначають номери абзаців) і виконайте завдання

Текст А

Місто, у якому хотілося б жити

(1) Енріке Пеньялоса, володар найвищої нагороди Венеційського фестивалю, архітектури «Золотий лев» за успішні інновації в містобудуванні, перебуваючи в Києві, виступив з публічною лекцією.

(2) Щасливий бути в прекрасному Києві й хочу поділитися з вами деякими думками. Як зробити місто ідеальним для людей? Я жив у Парижі в маленькій квартирі, але площі, галереї, музеї були моїми... Це священна територія для будь-якого пішохода.

(3) Який урбаністичний простір комфортний? Той, де люди люблять долати відстань пішки, виходити з будинків на вулиці, на площі, у кав'ярні. Сьогодні ж усе зорієнтовано на водіїв. Фраза «Добре було б мати місто без машин…» схожа на слова божевільного. Але в деяких мегаполісах уже обмежують рух приватних автомобілів і частіше використовують громадський транспорт. Справжній символ демократії тут - смуга для автобусів: машини стоять у довжелезній черзі – натомість автобус вільно їде своєю дорогою. І тоді всім стає зрозуміло: людина в ньому так само важлива. Як і власник авто.

(4) Паркування... Я не знаю конституції, що гарантувала б людині таке право. Тротуари, на яких залишено автомобілі, - ознака проблемної країни. Це все одно, що перетворити парки на місця для машин.

(5) Пішоходи в місті - це ще й туристи. Якщо хочемо бачити в Києві безліч мандрівців, треба зробити так, щоб для прогулянок було більше місця. Єлисейські Поля в Парижі… Та тут же вистачить території і щоб запаркуватися, і щоб пройтися! Але чи привабить це гостей? Ні! Машини не мають втручатися в простір піших людей!

(6) Останнім часом у містах почали облаштовувати окремі піші зони. Наприклад, у Нью-Йорку Бродвей - територія без машин не лише під час свят чи фестивалів, а й щодня. У Боготі, де я був мером, було створено простір для пішоходів - 30 кілометрів зеленої смуги без транспорту! Для цього довелося зменшити території модних гольф-клубів. Потім збудували 24-кілометрову велосипедну вулицю й сотні кілометрів велодоріжок. І це не лише в центрі, а й у найвіддаленіших і нереспектабельних кварталах. Тож спочатку зони для пішоходів і велосипедистів, а лише потім - асфальт для машин! Інакше це неповага до громадян і символ соціальної несправедливості.

(7) Родзинка багатьох міст - це пляжі й узбережжя. Зауважте: приватна власність не має обмежувати доступ до води. У ХХ столітті в мегаполісах уздовж річок почали прокладати шосе: там, бачте, не буде перехресть. А в Парижі мер закрив дорогу коло Сени, щоб облаштувати пляж. У Копенгагені набережна – місце для прогулянок. Уздовж каналу з мальовничими будиночками, в одному з яких мешкав відомий казкар Андерсен, немає машин - це вільний простір для людей! У Сеулі біля ріки раніше теж було багаторядне шосе, тепер тут – пішохідна зона! Так само в Лондоні, у Нью-Йорку, у Ванкувері - шлях до води скрізь безперешкодний.

(8) Київ може стати містом мрії, і для цього потрібні лише два чинники: по-перше, не сприймати реалії життя як невідворотність; по-друге, розбудовувати такий урбаністичний простір, де всі громадяни рівні й права кожного священні.

За матеріалами Інтернет джерел

Текст Б

Нехай місто стане кращим!

(9) У документі з гучною назвою «Маніфест "Київ - зручне місто"» ініціативні кияни запропонували власну програму дій з облаштування столиці. Розробники розповіли про своє бачення того, як допомогти їй стати комфортнішою для мешканців.

(10) Григорій М., журналіст: «Нещодавно ми підрахували кількість транспорту на Північному мосту в годину пік. Дізналися, що в цей час на шість тисяч машин припадає лише 120 автобусів і тролейбусів. Отже, громадський транспорт, що перевозить 50% містян, займає на дорозі лише п'ять відсотків її площі! Конче необхідно виділити смугу для комунального транспорту й заборонити заїжджати туди автомобілям. Тоді пасажири автобусів і тролейбусів матимуть привілей – не стоятимуть у заторах».

(11) Ігор С., дизайнер: «Усі мріють жити в комфортному місті з якісним дизайном. Коли дізнався, що київський фунікулер будуть ремонтувати, розробив новий логотип, фірмові кольори, стиль, написав правила користування та створив інформаційні таблички. Усе це вже діє. А ще два роки тому я запропонував зміни щодо навігації Києва: покажчики, таблички, інформаційні стенди. Сьогодні хочу зібрати команду й запустити цей проект. Пізніше - залучити спонсорів і благодійників».

12) Олеся С. координатор Асоціації велосипедистів Києва: «Нещодавно з'явилась ідея порахувати велосипедистів на наших вулицях. Щоб розвивати велоінфраструктуру, потрібно знати, скільки людей їздить таким транспортом, зростає їх кількість чи ні, де вони рухаються – дорогами чи тротуарами, спортсмени це чи звичайні містяни. Наша мета - робити цей засіб пересування частиною міської транспортної системи».

(13) Станіслав Д., архітектор: «Разом з ініціативною групою я брав участь у розробці плану благоустрою набережної Дніпра. Працював з натхненням: барельєфи Івана Предтечі й Володимира Великого спроектував за чотири дні. Шкода, що люди не завжди цінують наші зусилля: перші дні ходив сюди ганяти рибалок, які розкладали снасті над скульптурною композицією. Згодом звик, навіть була і з цього користь: вони зупиняли порушників, які заважали відпочивальникам вільно прогулюватися набережною».

За Н. Орловою

Обидва тексти об’єднує тема

Читання й аналіз тексту

Прочитайте тексти (цифри є дужках позначають номери абзаців) і виконайте завдання

Текст А

Місто, у якому хотілося б жити

(1) Енріке Пеньялоса, володар найвищої нагороди Венеційського фестивалю, архітектури «Золотий лев» за успішні інновації в містобудуванні, перебуваючи в Києві, виступив з публічною лекцією.

(2) Щасливий бути в прекрасному Києві й хочу поділитися з вами деякими думками. Як зробити місто ідеальним для людей? Я жив у Парижі в маленькій квартирі, але площі, галереї, музеї були моїми... Це священна територія для будь-якого пішохода.

(3) Який урбаністичний простір комфортний? Той, де люди люблять долати відстань пішки, виходити з будинків на вулиці, на площі, у кав'ярні. Сьогодні ж усе зорієнтовано на водіїв. Фраза «Добре було б мати місто без машин…» схожа на слова божевільного. Але в деяких мегаполісах уже обмежують рух приватних автомобілів і частіше використовують громадський транспорт. Справжній символ демократії тут - смуга для автобусів: машини стоять у довжелезній черзі – натомість автобус вільно їде своєю дорогою. І тоді всім стає зрозуміло: людина в ньому так само важлива. Як і власник авто.

(4) Паркування... Я не знаю конституції, що гарантувала б людині таке право. Тротуари, на яких залишено автомобілі, - ознака проблемної країни. Це все одно, що перетворити парки на місця для машин.

(5) Пішоходи в місті - це ще й туристи. Якщо хочемо бачити в Києві безліч мандрівців, треба зробити так, щоб для прогулянок було більше місця. Єлисейські Поля в Парижі… Та тут же вистачить території і щоб запаркуватися, і щоб пройтися! Але чи привабить це гостей? Ні! Машини не мають втручатися в простір піших людей!

(6) Останнім часом у містах почали облаштовувати окремі піші зони. Наприклад, у Нью-Йорку Бродвей - територія без машин не лише під час свят чи фестивалів, а й щодня. У Боготі, де я був мером, було створено простір для пішоходів - 30 кілометрів зеленої смуги без транспорту! Для цього довелося зменшити території модних гольф-клубів. Потім збудували 24-кілометрову велосипедну вулицю й сотні кілометрів велодоріжок. І це не лише в центрі, а й у найвіддаленіших і нереспектабельних кварталах. Тож спочатку зони для пішоходів і велосипедистів, а лише потім - асфальт для машин! Інакше це неповага до громадян і символ соціальної несправедливості.

(7) Родзинка багатьох міст - це пляжі й узбережжя. Зауважте: приватна власність не має обмежувати доступ до води. У ХХ столітті в мегаполісах уздовж річок почали прокладати шосе: там, бачте, не буде перехресть. А в Парижі мер закрив дорогу коло Сени, щоб облаштувати пляж. У Копенгагені набережна – місце для прогулянок. Уздовж каналу з мальовничими будиночками, в одному з яких мешкав відомий казкар Андерсен, немає машин - це вільний простір для людей! У Сеулі біля ріки раніше теж було багаторядне шосе, тепер тут – пішохідна зона! Так само в Лондоні, у Нью-Йорку, у Ванкувері - шлях до води скрізь безперешкодний.

(8) Київ може стати містом мрії, і для цього потрібні лише два чинники: по-перше, не сприймати реалії життя як невідворотність; по-друге, розбудовувати такий урбаністичний простір, де всі громадяни рівні й права кожного священні.

За матеріалами Інтернет джерел

Текст Б

Нехай місто стане кращим!

(9) У документі з гучною назвою «Маніфест "Київ - зручне місто"» ініціативні кияни запропонували власну програму дій з облаштування столиці. Розробники розповіли про своє бачення того, як допомогти їй стати комфортнішою для мешканців.

(10) Григорій М., журналіст: «Нещодавно ми підрахували кількість транспорту на Північному мосту в годину пік. Дізналися, що в цей час на шість тисяч машин припадає лише 120 автобусів і тролейбусів. Отже, громадський транспорт, що перевозить 50% містян, займає на дорозі лише п'ять відсотків її площі! Конче необхідно виділити смугу для комунального транспорту й заборонити заїжджати туди автомобілям. Тоді пасажири автобусів і тролейбусів матимуть привілей – не стоятимуть у заторах».

(11) Ігор С., дизайнер: «Усі мріють жити в комфортному місті з якісним дизайном. Коли дізнався, що київський фунікулер будуть ремонтувати, розробив новий логотип, фірмові кольори, стиль, написав правила користування та створив інформаційні таблички. Усе це вже діє. А ще два роки тому я запропонував зміни щодо навігації Києва: покажчики, таблички, інформаційні стенди. Сьогодні хочу зібрати команду й запустити цей проект. Пізніше - залучити спонсорів і благодійників».

12) Олеся С. координатор Асоціації велосипедистів Києва: «Нещодавно з'явилась ідея порахувати велосипедистів на наших вулицях. Щоб розвивати велоінфраструктуру, потрібно знати, скільки людей їздить таким транспортом, зростає їх кількість чи ні, де вони рухаються – дорогами чи тротуарами, спортсмени це чи звичайні містяни. Наша мета - робити цей засіб пересування частиною міської транспортної системи».

(13) Станіслав Д., архітектор: «Разом з ініціативною групою я брав участь у розробці плану благоустрою набережної Дніпра. Працював з натхненням: барельєфи Івана Предтечі й Володимира Великого спроектував за чотири дні. Шкода, що люди не завжди цінують наші зусилля: перші дні ходив сюди ганяти рибалок, які розкладали снасті над скульптурною композицією. Згодом звик, навіть була і з цього користь: вони зупиняли порушників, які заважали відпочивальникам вільно прогулюватися набережною».

За Н. Орловою

Транспортна ситуація на Північному мосту (текст Б, абзац 10) НЕ підтверджує думки автора тексту А, що

Читання й аналіз тексту

Прочитайте тексти (цифри є дужках позначають номери абзаців) і виконайте завдання

Текст А

Місто, у якому хотілося б жити

(1) Енріке Пеньялоса, володар найвищої нагороди Венеційського фестивалю, архітектури «Золотий лев» за успішні інновації в містобудуванні, перебуваючи в Києві, виступив з публічною лекцією.

(2) Щасливий бути в прекрасному Києві й хочу поділитися з вами деякими думками. Як зробити місто ідеальним для людей? Я жив у Парижі в маленькій квартирі, але площі, галереї, музеї були моїми... Це священна територія для будь-якого пішохода.

(3) Який урбаністичний простір комфортний? Той, де люди люблять долати відстань пішки, виходити з будинків на вулиці, на площі, у кав'ярні. Сьогодні ж усе зорієнтовано на водіїв. Фраза «Добре було б мати місто без машин…» схожа на слова божевільного. Але в деяких мегаполісах уже обмежують рух приватних автомобілів і частіше використовують громадський транспорт. Справжній символ демократії тут - смуга для автобусів: машини стоять у довжелезній черзі – натомість автобус вільно їде своєю дорогою. І тоді всім стає зрозуміло: людина в ньому так само важлива. Як і власник авто.

(4) Паркування... Я не знаю конституції, що гарантувала б людині таке право. Тротуари, на яких залишено автомобілі, - ознака проблемної країни. Це все одно, що перетворити парки на місця для машин.

(5) Пішоходи в місті - це ще й туристи. Якщо хочемо бачити в Києві безліч мандрівців, треба зробити так, щоб для прогулянок було більше місця. Єлисейські Поля в Парижі… Та тут же вистачить території і щоб запаркуватися, і щоб пройтися! Але чи привабить це гостей? Ні! Машини не мають втручатися в простір піших людей!

(6) Останнім часом у містах почали облаштовувати окремі піші зони. Наприклад, у Нью-Йорку Бродвей - територія без машин не лише під час свят чи фестивалів, а й щодня. У Боготі, де я був мером, було створено простір для пішоходів - 30 кілометрів зеленої смуги без транспорту! Для цього довелося зменшити території модних гольф-клубів. Потім збудували 24-кілометрову велосипедну вулицю й сотні кілометрів велодоріжок. І це не лише в центрі, а й у найвіддаленіших і нереспектабельних кварталах. Тож спочатку зони для пішоходів і велосипедистів, а лише потім - асфальт для машин! Інакше це неповага до громадян і символ соціальної несправедливості.

(7) Родзинка багатьох міст - це пляжі й узбережжя. Зауважте: приватна власність не має обмежувати доступ до води. У ХХ столітті в мегаполісах уздовж річок почали прокладати шосе: там, бачте, не буде перехресть. А в Парижі мер закрив дорогу коло Сени, щоб облаштувати пляж. У Копенгагені набережна – місце для прогулянок. Уздовж каналу з мальовничими будиночками, в одному з яких мешкав відомий казкар Андерсен, немає машин - це вільний простір для людей! У Сеулі біля ріки раніше теж було багаторядне шосе, тепер тут – пішохідна зона! Так само в Лондоні, у Нью-Йорку, у Ванкувері - шлях до води скрізь безперешкодний.

(8) Київ може стати містом мрії, і для цього потрібні лише два чинники: по-перше, не сприймати реалії життя як невідворотність; по-друге, розбудовувати такий урбаністичний простір, де всі громадяни рівні й права кожного священні.

За матеріалами Інтернет джерел

Текст Б

Нехай місто стане кращим!

(9) У документі з гучною назвою «Маніфест "Київ - зручне місто"» ініціативні кияни запропонували власну програму дій з облаштування столиці. Розробники розповіли про своє бачення того, як допомогти їй стати комфортнішою для мешканців.

(10) Григорій М., журналіст: «Нещодавно ми підрахували кількість транспорту на Північному мосту в годину пік. Дізналися, що в цей час на шість тисяч машин припадає лише 120 автобусів і тролейбусів. Отже, громадський транспорт, що перевозить 50% містян, займає на дорозі лише п'ять відсотків її площі! Конче необхідно виділити смугу для комунального транспорту й заборонити заїжджати туди автомобілям. Тоді пасажири автобусів і тролейбусів матимуть привілей – не стоятимуть у заторах».

(11) Ігор С., дизайнер: «Усі мріють жити в комфортному місті з якісним дизайном. Коли дізнався, що київський фунікулер будуть ремонтувати, розробив новий логотип, фірмові кольори, стиль, написав правила користування та створив інформаційні таблички. Усе це вже діє. А ще два роки тому я запропонував зміни щодо навігації Києва: покажчики, таблички, інформаційні стенди. Сьогодні хочу зібрати команду й запустити цей проект. Пізніше - залучити спонсорів і благодійників».

12) Олеся С. координатор Асоціації велосипедистів Києва: «Нещодавно з'явилась ідея порахувати велосипедистів на наших вулицях. Щоб розвивати велоінфраструктуру, потрібно знати, скільки людей їздить таким транспортом, зростає їх кількість чи ні, де вони рухаються – дорогами чи тротуарами, спортсмени це чи звичайні містяни. Наша мета - робити цей засіб пересування частиною міської транспортної системи».

(13) Станіслав Д., архітектор: «Разом з ініціативною групою я брав участь у розробці плану благоустрою набережної Дніпра. Працював з натхненням: барельєфи Івана Предтечі й Володимира Великого спроектував за чотири дні. Шкода, що люди не завжди цінують наші зусилля: перші дні ходив сюди ганяти рибалок, які розкладали снасті над скульптурною композицією. Згодом звик, навіть була і з цього користь: вони зупиняли порушників, які заважали відпочивальникам вільно прогулюватися набережною».

За Н. Орловою

НЕ порушено в тексті А, однак згадано в тексті Б питання

Читання й аналіз тексту

Прочитайте тексти (цифри є дужках позначають номери абзаців) і виконайте завдання

Текст А

Місто, у якому хотілося б жити

(1) Енріке Пеньялоса, володар найвищої нагороди Венеційського фестивалю, архітектури «Золотий лев» за успішні інновації в містобудуванні, перебуваючи в Києві, виступив з публічною лекцією.

(2) Щасливий бути в прекрасному Києві й хочу поділитися з вами деякими думками. Як зробити місто ідеальним для людей? Я жив у Парижі в маленькій квартирі, але площі, галереї, музеї були моїми... Це священна територія для будь-якого пішохода.

(3) Який урбаністичний простір комфортний? Той, де люди люблять долати відстань пішки, виходити з будинків на вулиці, на площі, у кав'ярні. Сьогодні ж усе зорієнтовано на водіїв. Фраза «Добре було б мати місто без машин…» схожа на слова божевільного. Але в деяких мегаполісах уже обмежують рух приватних автомобілів і частіше використовують громадський транспорт. Справжній символ демократії тут - смуга для автобусів: машини стоять у довжелезній черзі – натомість автобус вільно їде своєю дорогою. І тоді всім стає зрозуміло: людина в ньому так само важлива. Як і власник авто.

(4) Паркування... Я не знаю конституції, що гарантувала б людині таке право. Тротуари, на яких залишено автомобілі, - ознака проблемної країни. Це все одно, що перетворити парки на місця для машин.

(5) Пішоходи в місті - це ще й туристи. Якщо хочемо бачити в Києві безліч мандрівців, треба зробити так, щоб для прогулянок було більше місця. Єлисейські Поля в Парижі… Та тут же вистачить території і щоб запаркуватися, і щоб пройтися! Але чи привабить це гостей? Ні! Машини не мають втручатися в простір піших людей!

(6) Останнім часом у містах почали облаштовувати окремі піші зони. Наприклад, у Нью-Йорку Бродвей - територія без машин не лише під час свят чи фестивалів, а й щодня. У Боготі, де я був мером, було створено простір для пішоходів - 30 кілометрів зеленої смуги без транспорту! Для цього довелося зменшити території модних гольф-клубів. Потім збудували 24-кілометрову велосипедну вулицю й сотні кілометрів велодоріжок. І це не лише в центрі, а й у найвіддаленіших і нереспектабельних кварталах. Тож спочатку зони для пішоходів і велосипедистів, а лише потім - асфальт для машин! Інакше це неповага до громадян і символ соціальної несправедливості.

(7) Родзинка багатьох міст - це пляжі й узбережжя. Зауважте: приватна власність не має обмежувати доступ до води. У ХХ столітті в мегаполісах уздовж річок почали прокладати шосе: там, бачте, не буде перехресть. А в Парижі мер закрив дорогу коло Сени, щоб облаштувати пляж. У Копенгагені набережна – місце для прогулянок. Уздовж каналу з мальовничими будиночками, в одному з яких мешкав відомий казкар Андерсен, немає машин - це вільний простір для людей! У Сеулі біля ріки раніше теж було багаторядне шосе, тепер тут – пішохідна зона! Так само в Лондоні, у Нью-Йорку, у Ванкувері - шлях до води скрізь безперешкодний.

(8) Київ може стати містом мрії, і для цього потрібні лише два чинники: по-перше, не сприймати реалії життя як невідворотність; по-друге, розбудовувати такий урбаністичний простір, де всі громадяни рівні й права кожного священні.

За матеріалами Інтернет джерел

Текст Б

Нехай місто стане кращим!

(9) У документі з гучною назвою «Маніфест "Київ - зручне місто"» ініціативні кияни запропонували власну програму дій з облаштування столиці. Розробники розповіли про своє бачення того, як допомогти їй стати комфортнішою для мешканців.

(10) Григорій М., журналіст: «Нещодавно ми підрахували кількість транспорту на Північному мосту в годину пік. Дізналися, що в цей час на шість тисяч машин припадає лише 120 автобусів і тролейбусів. Отже, громадський транспорт, що перевозить 50% містян, займає на дорозі лише п'ять відсотків її площі! Конче необхідно виділити смугу для комунального транспорту й заборонити заїжджати туди автомобілям. Тоді пасажири автобусів і тролейбусів матимуть привілей – не стоятимуть у заторах».

(11) Ігор С., дизайнер: «Усі мріють жити в комфортному місті з якісним дизайном. Коли дізнався, що київський фунікулер будуть ремонтувати, розробив новий логотип, фірмові кольори, стиль, написав правила користування та створив інформаційні таблички. Усе це вже діє. А ще два роки тому я запропонував зміни щодо навігації Києва: покажчики, таблички, інформаційні стенди. Сьогодні хочу зібрати команду й запустити цей проект. Пізніше - залучити спонсорів і благодійників».

12) Олеся С. координатор Асоціації велосипедистів Києва: «Нещодавно з'явилась ідея порахувати велосипедистів на наших вулицях. Щоб розвивати велоінфраструктуру, потрібно знати, скільки людей їздить таким транспортом, зростає їх кількість чи ні, де вони рухаються – дорогами чи тротуарами, спортсмени це чи звичайні містяни. Наша мета - робити цей засіб пересування частиною міської транспортної системи».

(13) Станіслав Д., архітектор: «Разом з ініціативною групою я брав участь у розробці плану благоустрою набережної Дніпра. Працював з натхненням: барельєфи Івана Предтечі й Володимира Великого спроектував за чотири дні. Шкода, що люди не завжди цінують наші зусилля: перші дні ходив сюди ганяти рибалок, які розкладали снасті над скульптурною композицією. Згодом звик, навіть була і з цього користь: вони зупиняли порушників, які заважали відпочивальникам вільно прогулюватися набережною».

За Н. Орловою

Автор тексту Б порушує питання благоустрою набережних, натомість автор тексту А акцентує увагу на проблемі

Читання й аналіз тексту

Прочитайте тексти (цифри є дужках позначають номери абзаців) і виконайте завдання

Текст А

Місто, у якому хотілося б жити

(1) Енріке Пеньялоса, володар найвищої нагороди Венеційського фестивалю, архітектури «Золотий лев» за успішні інновації в містобудуванні, перебуваючи в Києві, виступив з публічною лекцією.

(2) Щасливий бути в прекрасному Києві й хочу поділитися з вами деякими думками. Як зробити місто ідеальним для людей? Я жив у Парижі в маленькій квартирі, але площі, галереї, музеї були моїми... Це священна територія для будь-якого пішохода.

(3) Який урбаністичний простір комфортний? Той, де люди люблять долати відстань пішки, виходити з будинків на вулиці, на площі, у кав'ярні. Сьогодні ж усе зорієнтовано на водіїв. Фраза «Добре було б мати місто без машин…» схожа на слова божевільного. Але в деяких мегаполісах уже обмежують рух приватних автомобілів і частіше використовують громадський транспорт. Справжній символ демократії тут - смуга для автобусів: машини стоять у довжелезній черзі – натомість автобус вільно їде своєю дорогою. І тоді всім стає зрозуміло: людина в ньому так само важлива. Як і власник авто.

(4) Паркування... Я не знаю конституції, що гарантувала б людині таке право. Тротуари, на яких залишено автомобілі, - ознака проблемної країни. Це все одно, що перетворити парки на місця для машин.

(5) Пішоходи в місті - це ще й туристи. Якщо хочемо бачити в Києві безліч мандрівців, треба зробити так, щоб для прогулянок було більше місця. Єлисейські Поля в Парижі… Та тут же вистачить території і щоб запаркуватися, і щоб пройтися! Але чи привабить це гостей? Ні! Машини не мають втручатися в простір піших людей!

(6) Останнім часом у містах почали облаштовувати окремі піші зони. Наприклад, у Нью-Йорку Бродвей - територія без машин не лише під час свят чи фестивалів, а й щодня. У Боготі, де я був мером, було створено простір для пішоходів - 30 кілометрів зеленої смуги без транспорту! Для цього довелося зменшити території модних гольф-клубів. Потім збудували 24-кілометрову велосипедну вулицю й сотні кілометрів велодоріжок. І це не лише в центрі, а й у найвіддаленіших і нереспектабельних кварталах. Тож спочатку зони для пішоходів і велосипедистів, а лише потім - асфальт для машин! Інакше це неповага до громадян і символ соціальної несправедливості.

(7) Родзинка багатьох міст - це пляжі й узбережжя. Зауважте: приватна власність не має обмежувати доступ до води. У ХХ столітті в мегаполісах уздовж річок почали прокладати шосе: там, бачте, не буде перехресть. А в Парижі мер закрив дорогу коло Сени, щоб облаштувати пляж. У Копенгагені набережна – місце для прогулянок. Уздовж каналу з мальовничими будиночками, в одному з яких мешкав відомий казкар Андерсен, немає машин - це вільний простір для людей! У Сеулі біля ріки раніше теж було багаторядне шосе, тепер тут – пішохідна зона! Так само в Лондоні, у Нью-Йорку, у Ванкувері - шлях до води скрізь безперешкодний.

(8) Київ може стати містом мрії, і для цього потрібні лише два чинники: по-перше, не сприймати реалії життя як невідворотність; по-друге, розбудовувати такий урбаністичний простір, де всі громадяни рівні й права кожного священні.

За матеріалами Інтернет джерел

Текст Б

Нехай місто стане кращим!

(9) У документі з гучною назвою «Маніфест "Київ - зручне місто"» ініціативні кияни запропонували власну програму дій з облаштування столиці. Розробники розповіли про своє бачення того, як допомогти їй стати комфортнішою для мешканців.

(10) Григорій М., журналіст: «Нещодавно ми підрахували кількість транспорту на Північному мосту в годину пік. Дізналися, що в цей час на шість тисяч машин припадає лише 120 автобусів і тролейбусів. Отже, громадський транспорт, що перевозить 50% містян, займає на дорозі лише п'ять відсотків її площі! Конче необхідно виділити смугу для комунального транспорту й заборонити заїжджати туди автомобілям. Тоді пасажири автобусів і тролейбусів матимуть привілей – не стоятимуть у заторах».

(11) Ігор С., дизайнер: «Усі мріють жити в комфортному місті з якісним дизайном. Коли дізнався, що київський фунікулер будуть ремонтувати, розробив новий логотип, фірмові кольори, стиль, написав правила користування та створив інформаційні таблички. Усе це вже діє. А ще два роки тому я запропонував зміни щодо навігації Києва: покажчики, таблички, інформаційні стенди. Сьогодні хочу зібрати команду й запустити цей проект. Пізніше - залучити спонсорів і благодійників».

12) Олеся С. координатор Асоціації велосипедистів Києва: «Нещодавно з'явилась ідея порахувати велосипедистів на наших вулицях. Щоб розвивати велоінфраструктуру, потрібно знати, скільки людей їздить таким транспортом, зростає їх кількість чи ні, де вони рухаються – дорогами чи тротуарами, спортсмени це чи звичайні містяни. Наша мета - робити цей засіб пересування частиною міської транспортної системи».

(13) Станіслав Д., архітектор: «Разом з ініціативною групою я брав участь у розробці плану благоустрою набережної Дніпра. Працював з натхненням: барельєфи Івана Предтечі й Володимира Великого спроектував за чотири дні. Шкода, що люди не завжди цінують наші зусилля: перші дні ходив сюди ганяти рибалок, які розкладали снасті над скульптурною композицією. Згодом звик, навіть була і з цього користь: вони зупиняли порушників, які заважали відпочивальникам вільно прогулюватися набережною».

За Н. Орловою

Кожна з розповідей ініціативних киян (текст Б) - яскравий приклад утілення в життя ідеї автора тексту А

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Уривок

Ой кочують чумаченьки
В чистім степу при долині,
Розпустили сірі воли пасти
При зеленій муравині.

узято з

«І немає більшої радості, аніж жити за покликанням» - це провідна думка твору

Словами «Не віриш? Так знай же, що я тебе давно уже - теє-то як його - полюбив, як тільки ви перейшли жити в нашеє село» освідчується

Ідеалізація внутрішньої та зовнішньої краси українців, наскрізне повчання властиві твору

Словами

У всякого своя доля

І свій шлях широкий;

Той мурує, той руйнує...

починається

Послідовність розгортання подій твору «Чорна рада» є правильною в рядку

Приказка «Лайкою та криком згоди не дійдеш» ілюструє проблему твору

Життєпис злочинця, зображений па широкому суспільному тлі, є темою твору, де персонаж

«Дворянські порядки» намагається завести у своєму домі персонаж твору, автор якого

Словами

Твоїм будущим душу я тривожу,

від сорому, який нащадків пізніх

палитиме, заснути я не можу…

Іван Франко звертається до

Ознаки модернізму притаманні обом творам рядка

В уривку «Бог дав йому (Івоніці) двоє дітей Але що по одній стороні було саме добре, вийшло по другій саме зло. А він їх однаково любив обох, вигодував однаково працею своїх рук» сказано про

Слова

Ні, любий, я тобі не дорікаю,
а тільки - смутно, що не можеш ти
своїм життям до себе дорівнятись…

говорить

Слова «...від кларнета твого - пофарбована дудка зосталась...» адресовані автору рядків

На малюнку зображено персонажів твору

В уривку

Тріщить, лящить, мов щелепа, корчма,

й ліщина галуззю стає сторчма.

Це бродить вітер, шуму перший родич...

провідним художнім засобом є

«Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?» - це один з епіграфів

твору, де діють

«А вчора, пишучи спогади про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі в маленькій кімнатоньці сміявся й плакав. Боже мій, скільки ж прекрасного й дорогого було в моєму житті, що ніколи-ніколи вже не повернеться!» - писав

Думка Г. Сковороди, що смерті не боїться «той, в кого совість, як чистий кришталь», стосується характеру та життєвої позиції

Ознаки постмодернізму відчутні в рядках

Увідповідніть персонажа твору з його словами.

Увідповідніть твір із рядками, узятими з нього

Увідповідніть назву твору з ключовими словами до нього

Увідповідніть ім‘я митця з висловлюванням про нього

Прочитайте наведений текст.

Можливість легко й безперешкодно спілкуватися в Інтернеті - одна з найвиразніших рис сучасності. Завдяки Світовій Павутині сьогодні можна знайти багатьох однодумців і навіть друзів не лише десь поблизу, а й у найдальших куточках планети, отримувати від них різноманітну інформацію й миттєво на неї реагувати. Виникає ілюзія, що світ меншає, кордони стираються, люди ближчають...

Викладіть Ваш погляд на проблему:

Чи здатне спілкування он-лайн замінити людині справжні, «живі» взаємини?

Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, що найкраще підтвердять Вашу думку. Проілюструйте Ваші міркування посиланнями на приклади з художньої літератури чи інших видів мистецтва (зазначте автора й назву твору, укажіть на проблему, порушену митцем, художній образ, черев який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.