НЕПРАВИЛЬНО утворено форму дієприкметника в рядку

Спільнокореневим до слова око є

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Незважаючи на не/щастя, розчарування, насмішки односельців, брак освіти, роботи цієї не/пересічної художниці стали справжніми зразками декоративно-прикладного мистецтва. (2) Узявши на озброєння тексти пісень, казок і легенд та не/повторну природу рідної України, Катерина Білокур відтворила досі не/бачений ніким світ, що був частиною її […]. (3) Коли вона малювала ніщо не заважало їй фантазувати: жовтогарячий колір перетікав у коричневий, змішувався з усіма відтінками зеленого, синього, червоного, фіолетового… (4) На полотні художниці вдавалося поєднувати рослини у фантастичні композиції, у яких одна квітка могла бути весняною, а інша – геть літньою…

Окремо в тексті треба писати сполуку слів

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Незважаючи на не/щастя, розчарування, насмішки односельців, брак освіти, роботи цієї не/пересічної художниці стали справжніми зразками декоративно-прикладного мистецтва. (2) Узявши на озброєння тексти пісень, казок і легенд та не/повторну природу рідної України, Катерина Білокур відтворила досі не/бачений ніким світ, що був частиною її […]. (3) Коли вона малювала ніщо не заважало їй фантазувати: жовтогарячий колір перетікав у коричневий, змішувався з усіма відтінками зеленого, синього, червоного, фіолетового… (4) На полотні художниці вдавалося поєднувати рослини у фантастичні композиції, у яких одна квітка могла бути весняною, а інша – геть літньою…

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Незважаючи на не/щастя, розчарування, насмішки односельців, брак освіти, роботи цієї не/пересічної художниці стали справжніми зразками декоративно-прикладного мистецтва. (2) Узявши на озброєння тексти пісень, казок і легенд та не/повторну природу рідної України, Катерина Білокур відтворила досі не/бачений ніким світ, що був частиною її […]. (3) Коли вона малювала ніщо не заважало їй фантазувати: жовтогарячий колір перетікав у коричневий, змішувався з усіма відтінками зеленого, синього, червоного, фіолетового… (4) На полотні художниці вдавалося поєднувати рослини у фантастичні композиції, у яких одна квітка могла бути весняною, а інша – геть літньою…

Простим є речення

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Незважаючи на не/щастя, розчарування, насмішки односельців, брак освіти, роботи цієї не/пересічної художниці стали справжніми зразками декоративно-прикладного мистецтва. (2) Узявши на озброєння тексти пісень, казок і легенд та не/повторну природу рідної України, Катерина Білокур відтворила досі не/бачений ніким світ, що був частиною її […]. (3) Коли вона малювала ніщо не заважало їй фантазувати: жовтогарячий колір перетікав у коричневий, змішувався з усіма відтінками зеленого, синього, червоного, фіолетового… (4) На полотні художниці вдавалося поєднувати рослини у фантастичні композиції, у яких одна квітка могла бути весняною, а інша – геть літньою…

Замість пропуску в другому реченні можна поставити всі слова, ОКРІМ

Літеру в треба писати на місці пропуску в рядку

Звук [т] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка

Без знака м’якшення на місці пропуску треба писати всі слова в рядку

Розгляньте малюнок. Правильними відповідями на запитання «Котра година?» будуть усі, ОКРІМ

Двокрапку треба ставити в реченні (розділові знаки пропущено)

Правильно утворено форму третьої особи множини від інфінітива

НЕПРАВИЛЬНО розставлено розділові знаки при прямій мові в реченні

Граматично правильне речення можна утворити, якщо до фрагмента «Мандруючи Олешківськими пісками, …» додати

Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак).

Барви київських мозаїк –(1) це одне з тих див,(2) яке захоплювало і,(3) мабуть,(4) ніколи не перестане захоплювати всіх,(5) хто по-справжньому цінує прекрасне,(6) не розгублене у віках мистецтво,(7) але ж тут майстерність не лише в кольорах…

НЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування вживання розділових знаків, запропоноване в рядку

Прочитайте фрагмент тексту, у якому пропущено окремі слова.

Керівника туристичного гуртка Олексія … повідомили про те, що за півтора … занять група учнів … орієнтуватися …

Правильним є варіант послідовного заповнення пропусків

Обидва слова, наведені в дужках, за змістом можливі в реченні

Увідповідніть фразеологізм із його значенням.

З’ясуйте, яким членом речення є виділені слова (цифра позначає наступне слово).

(1)Звичай (2)плести навесні вінки (3)з давніх-давен (4)поширений у багатьох народів світу.

Доберіть приклад до кожного типу складного речення.

Доберіть приклад до кожного типу односкладного речення.

З’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

(1)Нині важко й уявити, що відносно недавно – (2)якихось сорок (3)років тому – чи не головним засобом духовного порозуміння в молодіжному середовищі була не рок-музика, а (4)таки поезія.

Читання й аналіз тексту

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

«Я мав найщасливіше життя…»

(1–3) Понад сто років тому в Англії лорд Роберт Бейден-Павелл започаткував скаутський рух, або скаутинг, що швидко поширився серед молоді всього світу та успішно існує й нині.

(4–8) Бейден-Павелл народився в Лондоні, у дитячі та юнацькі роки багато часу перебував на природі й любив ігри просто неба. Ніколи не сидів на одному місці, разом зі своїми братами та друзями шукав пригод: плавав на шлюпках, ночував у наметах і готував їжу на вогнищі. Він не був відмінником, але успішно склав іспити до військового училища, а після його закінчення служив у кавалерійському полку.

(9–12) Активна діяльність Бейден-Павелла під час англо-бурської війни уславила його як національного героя Англії. Та попри успішну кар’єру військового Роберта приваблювала робота з молоддю, він прагнув допомагати їй ставати сильною, витривалою, чесною, свідомою.

(13–22) Повернувшись до Англії, Бейден-Павелл вирішив провести експеримент з утілення своїх ідей у життя. У 1907 році він зібрав двадцять юнаків на острові Браунсі. Це були діти його родичів, друзів, різні за походженням, статками та вихованням. У таборі просто неба хлопці мали пройти суворий вишкіл, навчитися надавати допомогу, виявляти товариські якості, бути зорганізованими й відповідальними. Щоб виховати в собі необхідні риси, вони виконували різні завдання: в’язали вузли, училися розпалювати вогнище за допомогою одного сірника, щодня брали участь у спортивних іграх і змагалися. Браунсі став історичним для майбутньої організації, адже саме тут виникла ідея створення скаутського Закону, у якому головним стало таке положення: скаут чистий думкою, словом і вчинком.

(23–28) У таборі вперше з’явилися елементи скаутської форми: кожен патруль мав прапор із зображенням свого звіра. Готуючись до патрулювання, юнаки зав’язували на плечах вовняні вузли різних кольорів: «вовки» – блакитні, «леви» – жовті тощо. На грудях у хлопців був знак чистоти – трилиста лілія. Після проходження випробувань скаут отримував свисток із написом «Будь напоготові!», а досягнувши більших результатів, – хустку кольору хакі.

(29–36) Експеримент із виховання підлітків Бейден-Павелл описав у щоденнику, а в 1908 році з’явилася книга «Скаутинг для хлопців». Багато подорожуючи світом, Бейден-Павелл усіляко сприяв поширенню своєї ідеї, що згодом постала як неполітичний рух на підтримку фізичного, розумового й духовного розвитку юнаків і на виховання з них відданих громадян своєї країни. У 1920 році в Лондоні відбулася перша міжнародна зустріч-фестиваль, на церемонії відкриття якої Роберта Бейден-Павелла було проголошено Головним Скаутом Світу. У всіх країнах, де поширений скаутинг, його засновника лагідно називають Бі-Пі.

(37–39) Спочатку це був рух лише для хлопців, але пізніше дружина Бі-Пі леді Олав зорганізувала подібний також для дівчат і стала відомою як його всесвітня керівниця.

(40–43) У 1941 році Роберт Бейден-Павелл помер, проживши два чудових життя: життя солдата й життя людини, яка створила нову реальність – світ братерства та єдності скаутського руху. У листі до юнацтва, відомому як «Останнє слово Головного Скаута Світу», він написав:

(44–48) «У мене було найщасливіше життя, хочу, щоб кожен із вас також цього досягнув. Вірю, що ми прийшли в цей чудовий світ, аби радіти й насолоджуватися. Ці почуття не залежать ані від багатства, ані від успіху в кар’єрі, ані від потурання своїм забаганкам. Перший крок до них – зробити себе здоровим і сильним, поки ти ще юний, щоб, коли станеш дорослим, бути щасливим і корисним суспільству.

(49–51) Вивчення природи покаже вам, що цей світ сповнений краси й чудес. Тож дивіться на світлий бік речей, а не на похмурий. Будьте задоволені тим, що ви маєте, і користуйтеся цим якнайкраще.

(52–54) Та справжній спосіб досягнення щастя – це дарувати його іншим. Намагайтеся зробити цей світ ліпшим, ніж ви його побачили, щоб отримати задоволення від того, що не змарнували часу, а зробили найкраще з того, що могли».

За матеріалами Інтернет-джерел

Життя Роберта Бейден-Павелла свідчить про те, що

Читання й аналіз тексту

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

«Я мав найщасливіше життя…»

(1–3) Понад сто років тому в Англії лорд Роберт Бейден-Павелл започаткував скаутський рух, або скаутинг, що швидко поширився серед молоді всього світу та успішно існує й нині.

(4–8) Бейден-Павелл народився в Лондоні, у дитячі та юнацькі роки багато часу перебував на природі й любив ігри просто неба. Ніколи не сидів на одному місці, разом зі своїми братами та друзями шукав пригод: плавав на шлюпках, ночував у наметах і готував їжу на вогнищі. Він не був відмінником, але успішно склав іспити до військового училища, а після його закінчення служив у кавалерійському полку.

(9–12) Активна діяльність Бейден-Павелла під час англо-бурської війни уславила його як національного героя Англії. Та попри успішну кар’єру військового Роберта приваблювала робота з молоддю, він прагнув допомагати їй ставати сильною, витривалою, чесною, свідомою.

(13–22) Повернувшись до Англії, Бейден-Павелл вирішив провести експеримент з утілення своїх ідей у життя. У 1907 році він зібрав двадцять юнаків на острові Браунсі. Це були діти його родичів, друзів, різні за походженням, статками та вихованням. У таборі просто неба хлопці мали пройти суворий вишкіл, навчитися надавати допомогу, виявляти товариські якості, бути зорганізованими й відповідальними. Щоб виховати в собі необхідні риси, вони виконували різні завдання: в’язали вузли, училися розпалювати вогнище за допомогою одного сірника, щодня брали участь у спортивних іграх і змагалися. Браунсі став історичним для майбутньої організації, адже саме тут виникла ідея створення скаутського Закону, у якому головним стало таке положення: скаут чистий думкою, словом і вчинком.

(23–28) У таборі вперше з’явилися елементи скаутської форми: кожен патруль мав прапор із зображенням свого звіра. Готуючись до патрулювання, юнаки зав’язували на плечах вовняні вузли різних кольорів: «вовки» – блакитні, «леви» – жовті тощо. На грудях у хлопців був знак чистоти – трилиста лілія. Після проходження випробувань скаут отримував свисток із написом «Будь напоготові!», а досягнувши більших результатів, – хустку кольору хакі.

(29–36) Експеримент із виховання підлітків Бейден-Павелл описав у щоденнику, а в 1908 році з’явилася книга «Скаутинг для хлопців». Багато подорожуючи світом, Бейден-Павелл усіляко сприяв поширенню своєї ідеї, що згодом постала як неполітичний рух на підтримку фізичного, розумового й духовного розвитку юнаків і на виховання з них відданих громадян своєї країни. У 1920 році в Лондоні відбулася перша міжнародна зустріч-фестиваль, на церемонії відкриття якої Роберта Бейден-Павелла було проголошено Головним Скаутом Світу. У всіх країнах, де поширений скаутинг, його засновника лагідно називають Бі-Пі.

(37–39) Спочатку це був рух лише для хлопців, але пізніше дружина Бі-Пі леді Олав зорганізувала подібний також для дівчат і стала відомою як його всесвітня керівниця.

(40–43) У 1941 році Роберт Бейден-Павелл помер, проживши два чудових життя: життя солдата й життя людини, яка створила нову реальність – світ братерства та єдності скаутського руху. У листі до юнацтва, відомому як «Останнє слово Головного Скаута Світу», він написав:

(44–48) «У мене було найщасливіше життя, хочу, щоб кожен із вас також цього досягнув. Вірю, що ми прийшли в цей чудовий світ, аби радіти й насолоджуватися. Ці почуття не залежать ані від багатства, ані від успіху в кар’єрі, ані від потурання своїм забаганкам. Перший крок до них – зробити себе здоровим і сильним, поки ти ще юний, щоб, коли станеш дорослим, бути щасливим і корисним суспільству.

(49–51) Вивчення природи покаже вам, що цей світ сповнений краси й чудес. Тож дивіться на світлий бік речей, а не на похмурий. Будьте задоволені тим, що ви маєте, і користуйтеся цим якнайкраще.

(52–54) Та справжній спосіб досягнення щастя – це дарувати його іншим. Намагайтеся зробити цей світ ліпшим, ніж ви його побачили, щоб отримати задоволення від того, що не змарнували часу, а зробили найкраще з того, що могли».

За матеріалами Інтернет-джерел

Найближчим за змістом до головного положення скаутського Закону (рядки 20–22) є судження: Скаут – це людина …

Читання й аналіз тексту

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

«Я мав найщасливіше життя…»

(1–3) Понад сто років тому в Англії лорд Роберт Бейден-Павелл започаткував скаутський рух, або скаутинг, що швидко поширився серед молоді всього світу та успішно існує й нині.

(4–8) Бейден-Павелл народився в Лондоні, у дитячі та юнацькі роки багато часу перебував на природі й любив ігри просто неба. Ніколи не сидів на одному місці, разом зі своїми братами та друзями шукав пригод: плавав на шлюпках, ночував у наметах і готував їжу на вогнищі. Він не був відмінником, але успішно склав іспити до військового училища, а після його закінчення служив у кавалерійському полку.

(9–12) Активна діяльність Бейден-Павелла під час англо-бурської війни уславила його як національного героя Англії. Та попри успішну кар’єру військового Роберта приваблювала робота з молоддю, він прагнув допомагати їй ставати сильною, витривалою, чесною, свідомою.

(13–22) Повернувшись до Англії, Бейден-Павелл вирішив провести експеримент з утілення своїх ідей у життя. У 1907 році він зібрав двадцять юнаків на острові Браунсі. Це були діти його родичів, друзів, різні за походженням, статками та вихованням. У таборі просто неба хлопці мали пройти суворий вишкіл, навчитися надавати допомогу, виявляти товариські якості, бути зорганізованими й відповідальними. Щоб виховати в собі необхідні риси, вони виконували різні завдання: в’язали вузли, училися розпалювати вогнище за допомогою одного сірника, щодня брали участь у спортивних іграх і змагалися. Браунсі став історичним для майбутньої організації, адже саме тут виникла ідея створення скаутського Закону, у якому головним стало таке положення: скаут чистий думкою, словом і вчинком.

(23–28) У таборі вперше з’явилися елементи скаутської форми: кожен патруль мав прапор із зображенням свого звіра. Готуючись до патрулювання, юнаки зав’язували на плечах вовняні вузли різних кольорів: «вовки» – блакитні, «леви» – жовті тощо. На грудях у хлопців був знак чистоти – трилиста лілія. Після проходження випробувань скаут отримував свисток із написом «Будь напоготові!», а досягнувши більших результатів, – хустку кольору хакі.

(29–36) Експеримент із виховання підлітків Бейден-Павелл описав у щоденнику, а в 1908 році з’явилася книга «Скаутинг для хлопців». Багато подорожуючи світом, Бейден-Павелл усіляко сприяв поширенню своєї ідеї, що згодом постала як неполітичний рух на підтримку фізичного, розумового й духовного розвитку юнаків і на виховання з них відданих громадян своєї країни. У 1920 році в Лондоні відбулася перша міжнародна зустріч-фестиваль, на церемонії відкриття якої Роберта Бейден-Павелла було проголошено Головним Скаутом Світу. У всіх країнах, де поширений скаутинг, його засновника лагідно називають Бі-Пі.

(37–39) Спочатку це був рух лише для хлопців, але пізніше дружина Бі-Пі леді Олав зорганізувала подібний також для дівчат і стала відомою як його всесвітня керівниця.

(40–43) У 1941 році Роберт Бейден-Павелл помер, проживши два чудових життя: життя солдата й життя людини, яка створила нову реальність – світ братерства та єдності скаутського руху. У листі до юнацтва, відомому як «Останнє слово Головного Скаута Світу», він написав:

(44–48) «У мене було найщасливіше життя, хочу, щоб кожен із вас також цього досягнув. Вірю, що ми прийшли в цей чудовий світ, аби радіти й насолоджуватися. Ці почуття не залежать ані від багатства, ані від успіху в кар’єрі, ані від потурання своїм забаганкам. Перший крок до них – зробити себе здоровим і сильним, поки ти ще юний, щоб, коли станеш дорослим, бути щасливим і корисним суспільству.

(49–51) Вивчення природи покаже вам, що цей світ сповнений краси й чудес. Тож дивіться на світлий бік речей, а не на похмурий. Будьте задоволені тим, що ви маєте, і користуйтеся цим якнайкраще.

(52–54) Та справжній спосіб досягнення щастя – це дарувати його іншим. Намагайтеся зробити цей світ ліпшим, ніж ви його побачили, щоб отримати задоволення від того, що не змарнували часу, а зробили найкраще з того, що могли».

За матеріалами Інтернет-джерел

Із тексту зрозуміло, що Роберт Бейден-Павелл передусім мав на меті виховання молоді

Читання й аналіз тексту

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

«Я мав найщасливіше життя…»

(1–3) Понад сто років тому в Англії лорд Роберт Бейден-Павелл започаткував скаутський рух, або скаутинг, що швидко поширився серед молоді всього світу та успішно існує й нині.

(4–8) Бейден-Павелл народився в Лондоні, у дитячі та юнацькі роки багато часу перебував на природі й любив ігри просто неба. Ніколи не сидів на одному місці, разом зі своїми братами та друзями шукав пригод: плавав на шлюпках, ночував у наметах і готував їжу на вогнищі. Він не був відмінником, але успішно склав іспити до військового училища, а після його закінчення служив у кавалерійському полку.

(9–12) Активна діяльність Бейден-Павелла під час англо-бурської війни уславила його як національного героя Англії. Та попри успішну кар’єру військового Роберта приваблювала робота з молоддю, він прагнув допомагати їй ставати сильною, витривалою, чесною, свідомою.

(13–22) Повернувшись до Англії, Бейден-Павелл вирішив провести експеримент з утілення своїх ідей у життя. У 1907 році він зібрав двадцять юнаків на острові Браунсі. Це були діти його родичів, друзів, різні за походженням, статками та вихованням. У таборі просто неба хлопці мали пройти суворий вишкіл, навчитися надавати допомогу, виявляти товариські якості, бути зорганізованими й відповідальними. Щоб виховати в собі необхідні риси, вони виконували різні завдання: в’язали вузли, училися розпалювати вогнище за допомогою одного сірника, щодня брали участь у спортивних іграх і змагалися. Браунсі став історичним для майбутньої організації, адже саме тут виникла ідея створення скаутського Закону, у якому головним стало таке положення: скаут чистий думкою, словом і вчинком.

(23–28) У таборі вперше з’явилися елементи скаутської форми: кожен патруль мав прапор із зображенням свого звіра. Готуючись до патрулювання, юнаки зав’язували на плечах вовняні вузли різних кольорів: «вовки» – блакитні, «леви» – жовті тощо. На грудях у хлопців був знак чистоти – трилиста лілія. Після проходження випробувань скаут отримував свисток із написом «Будь напоготові!», а досягнувши більших результатів, – хустку кольору хакі.

(29–36) Експеримент із виховання підлітків Бейден-Павелл описав у щоденнику, а в 1908 році з’явилася книга «Скаутинг для хлопців». Багато подорожуючи світом, Бейден-Павелл усіляко сприяв поширенню своєї ідеї, що згодом постала як неполітичний рух на підтримку фізичного, розумового й духовного розвитку юнаків і на виховання з них відданих громадян своєї країни. У 1920 році в Лондоні відбулася перша міжнародна зустріч-фестиваль, на церемонії відкриття якої Роберта Бейден-Павелла було проголошено Головним Скаутом Світу. У всіх країнах, де поширений скаутинг, його засновника лагідно називають Бі-Пі.

(37–39) Спочатку це був рух лише для хлопців, але пізніше дружина Бі-Пі леді Олав зорганізувала подібний також для дівчат і стала відомою як його всесвітня керівниця.

(40–43) У 1941 році Роберт Бейден-Павелл помер, проживши два чудових життя: життя солдата й життя людини, яка створила нову реальність – світ братерства та єдності скаутського руху. У листі до юнацтва, відомому як «Останнє слово Головного Скаута Світу», він написав:

(44–48) «У мене було найщасливіше життя, хочу, щоб кожен із вас також цього досягнув. Вірю, що ми прийшли в цей чудовий світ, аби радіти й насолоджуватися. Ці почуття не залежать ані від багатства, ані від успіху в кар’єрі, ані від потурання своїм забаганкам. Перший крок до них – зробити себе здоровим і сильним, поки ти ще юний, щоб, коли станеш дорослим, бути щасливим і корисним суспільству.

(49–51) Вивчення природи покаже вам, що цей світ сповнений краси й чудес. Тож дивіться на світлий бік речей, а не на похмурий. Будьте задоволені тим, що ви маєте, і користуйтеся цим якнайкраще.

(52–54) Та справжній спосіб досягнення щастя – це дарувати його іншим. Намагайтеся зробити цей світ ліпшим, ніж ви його побачили, щоб отримати задоволення від того, що не змарнували часу, а зробили найкраще з того, що могли».

За матеріалами Інтернет-джерел

Роберт Бейден-Павелл назвав своє життя найщасливішим передусім тому, що

Читання й аналіз тексту

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання

«Я мав найщасливіше життя…»

(1–3) Понад сто років тому в Англії лорд Роберт Бейден-Павелл започаткував скаутський рух, або скаутинг, що швидко поширився серед молоді всього світу та успішно існує й нині.

(4–8) Бейден-Павелл народився в Лондоні, у дитячі та юнацькі роки багато часу перебував на природі й любив ігри просто неба. Ніколи не сидів на одному місці, разом зі своїми братами та друзями шукав пригод: плавав на шлюпках, ночував у наметах і готував їжу на вогнищі. Він не був відмінником, але успішно склав іспити до військового училища, а після його закінчення служив у кавалерійському полку.

(9–12) Активна діяльність Бейден-Павелла під час англо-бурської війни уславила його як національного героя Англії. Та попри успішну кар’єру військового Роберта приваблювала робота з молоддю, він прагнув допомагати їй ставати сильною, витривалою, чесною, свідомою.

(13–22) Повернувшись до Англії, Бейден-Павелл вирішив провести експеримент з утілення своїх ідей у життя. У 1907 році він зібрав двадцять юнаків на острові Браунсі. Це були діти його родичів, друзів, різні за походженням, статками та вихованням. У таборі просто неба хлопці мали пройти суворий вишкіл, навчитися надавати допомогу, виявляти товариські якості, бути зорганізованими й відповідальними. Щоб виховати в собі необхідні риси, вони виконували різні завдання: в’язали вузли, училися розпалювати вогнище за допомогою одного сірника, щодня брали участь у спортивних іграх і змагалися. Браунсі став історичним для майбутньої організації, адже саме тут виникла ідея створення скаутського Закону, у якому головним стало таке положення: скаут чистий думкою, словом і вчинком.

(23–28) У таборі вперше з’явилися елементи скаутської форми: кожен патруль мав прапор із зображенням свого звіра. Готуючись до патрулювання, юнаки зав’язували на плечах вовняні вузли різних кольорів: «вовки» – блакитні, «леви» – жовті тощо. На грудях у хлопців був знак чистоти – трилиста лілія. Після проходження випробувань скаут отримував свисток із написом «Будь напоготові!», а досягнувши більших результатів, – хустку кольору хакі.

(29–36) Експеримент із виховання підлітків Бейден-Павелл описав у щоденнику, а в 1908 році з’явилася книга «Скаутинг для хлопців». Багато подорожуючи світом, Бейден-Павелл усіляко сприяв поширенню своєї ідеї, що згодом постала як неполітичний рух на підтримку фізичного, розумового й духовного розвитку юнаків і на виховання з них відданих громадян своєї країни. У 1920 році в Лондоні відбулася перша міжнародна зустріч-фестиваль, на церемонії відкриття якої Роберта Бейден-Павелла було проголошено Головним Скаутом Світу. У всіх країнах, де поширений скаутинг, його засновника лагідно називають Бі-Пі.

(37–39) Спочатку це був рух лише для хлопців, але пізніше дружина Бі-Пі леді Олав зорганізувала подібний також для дівчат і стала відомою як його всесвітня керівниця.

(40–43) У 1941 році Роберт Бейден-Павелл помер, проживши два чудових життя: життя солдата й життя людини, яка створила нову реальність – світ братерства та єдності скаутського руху. У листі до юнацтва, відомому як «Останнє слово Головного Скаута Світу», він написав:

(44–48) «У мене було найщасливіше життя, хочу, щоб кожен із вас також цього досягнув. Вірю, що ми прийшли в цей чудовий світ, аби радіти й насолоджуватися. Ці почуття не залежать ані від багатства, ані від успіху в кар’єрі, ані від потурання своїм забаганкам. Перший крок до них – зробити себе здоровим і сильним, поки ти ще юний, щоб, коли станеш дорослим, бути щасливим і корисним суспільству.

(49–51) Вивчення природи покаже вам, що цей світ сповнений краси й чудес. Тож дивіться на світлий бік речей, а не на похмурий. Будьте задоволені тим, що ви маєте, і користуйтеся цим якнайкраще.

(52–54) Та справжній спосіб досягнення щастя – це дарувати його іншим. Намагайтеся зробити цей світ ліпшим, ніж ви його побачили, щоб отримати задоволення від того, що не змарнували часу, а зробили найкраще з того, що могли».

За матеріалами Інтернет-джерел

Початком скаутингу треба вважати

Частина 2

Українська література

Рядки

Чогось мені, козаченьки,
Мед-вино не п’ється:
Десь-то син мій, Морозенко,
З татарами б’ється!

узято з

Рефреном у вірші «Всякому місту – звичай і права» є рядки

Першим твором нової української літератури є

Зав’язкою твору «Маруся» є

Рядки

То покритка попідтинню
З байстрям шкандибає,
Батько й мати одцурались,
Й чужі не приймають…

суголосні з долею героїні твору

Поєднання історичної та любовної сюжетних ліній стало взірцем для написання твору

На прощу до Києва вирушають героїні обох творів у рядку

Ідея соборності України, пошуки суспільної сили, спроможної згуртувати й об’єднати націю, характерні для обох творів у рядку

«Апеляція! Та таку апеляцію напишіть, щоб у Красовського в носі закрутило, щоб йому свербіло!.. Я грошей не пожалію, аби мені Красовського в острог посадить...» – вигукує персонаж твору, у якому батько

Вічний дух, що прагне до щастя й волі, революційних перетворень, згаданий у рядку

У рядках поезії Андрія Малишка

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала...

ужито

«Суперечність між одвічним ідеалом любові й тим беззастережним служінням абстрактній ідеї, доктрині, яке, мов ненаситний молох, зрештою вимагає зректися всього людського», розкрито у творі

«Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає...» – розмірковує оповідач твору

У висловлюванні Василя Стуса «Його доля воістину трагічна. В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм обдаруванням» ідеться про

На малюнку зображено персонажів твору

Рядки

З поетичних бомбосховищ
Виліз рій нових страховищ:
Небурак і Антрухович,
Риммарук, Б’уряк, Мал-кович…

є прикладом

В уривку «Хлопець сильної будови, здоровий – мав ще одного молодшого здоровенного брата. Родичі також не були ще надто перестарілі, могли обходитися без нього в хазяйстві, і тяжко було думати про увільнення його з війська…» сказано про

Поет-емігрант є автором вірша

Словами «А ще думаю: “Чому вони не одружилися, так одне одного чуючи?” “Тоді не було б тебе…” – шумить велика “татова” сосна» закінчується твір

Важку долю українських жінок в умовах Другої світової війни зображено у творі

Увідповідніть справжнє прізвище автора з персонажами його твору.

Поєднайте рядки того самого поетичного твору.

Співвіднесіть художні образи з назвою поетичного твору.

Співвіднесіть ім’я митця з висловлюванням про нього.

Частина 3

Власне висловлення

Прочитайте наведений текст.

Сучасна цивілізація стрімко розвивається, тож з’являється сила-силенна актуальної, цікавої, але щоразу складнішої інформації. Саме тому в багатьох із нас виникає закономірне бажання пізнавати якомога більше, набувати нових і нових умінь. На жаль, це прагнення розбивається об прикру реальність: здійснити все омріяне нам просто не до снаги.

Викладіть Ваш погляд на проблему:

Що краще: зосередитися на певній діяльності й досягти успіху в ній чи шукати себе в багатьох галузях?

Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, що найкраще підтвердять Вашу думку. Проілюструйте Ваші міркування посиланнями на приклади з художньої літератури чи інших видів мистецтва (зазначте автора й назву твору, укажіть на проблему, порушену митцем, художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.