Помилково вжито слово в рядку

Спільнокореневим до слова голий є

Граматично правильне речення утвориться, якщо до частини «Вітаємо зі святом …» додати частину, наведену в рядку

Граматично правильним є словосполучення

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто. (2) Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані. (3) Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе. (4) Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок. (5) У/далині […] степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи. (6) Гарно всюди, красиво так, не налюбувався б! (7) На/багато років уперед я був зачарований красою рідного краю!

Прикладка є в реченні

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто. (2) Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані. (3) Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе. (4) Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок. (5) У/далині […] степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи. (6) Гарно всюди, красиво так, не налюбувався б! (7) На/багато років уперед я був зачарований красою рідного краю!

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто. (2) Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані. (3) Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе. (4) Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок. (5) У/далині […] степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи. (6) Гарно всюди, красиво так, не налюбувався б! (7) На/багато років уперед я був зачарований красою рідного краю!

Окремо в тексті треба писати

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто. (2) Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані. (3) Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе. (4) Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок. (5) У/далині […] степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи. (6) Гарно всюди, красиво так, не налюбувався б! (7) На/багато років уперед я був зачарований красою рідного краю!

У п’ятому реченні пропущено слово

Звук [т] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка

Обидва фразеологізми мають значення «красивий, вродливий» у рядку

М’який знак на місці крапок НЕ ТРЕБА писати в усіх словах рядка

Подвоєні літери треба писати на місці пропусків у всіх словах рядка

Літеру с треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка

Літеру й треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка

Літеру и треба писати в усіх прикметникових закінченнях чоловічого роду в рядку

Закінчення -емо в першій особі множини теперішнього часу має особова форма дієслова, утворена від інфінітива

Слово здавалося є вставним у реченні (окремі розділові знаки пропущено)

Граматичну помилку допущено в реченні

Складнопідрядне речення з підрядною порівняльною частиною утвориться, якщо до речення «Сірі хмари насувалися все ближче …» додати

Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак або його відсутність).

Семен заплющив очі,(1) заколисаний тою чудовою тишею,(2) що буває виповнена всякими згуками:(3) і дзвінкою піснею жайворонка,(4) і дзижчанням польових мух,(5) і тихим(6) мелодійним шелестінням стиглого жита,(7) підрізаного серпами.

НЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування пунктуації в рядку

Доберіть синонім до кожного прикметника.

З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово). Ти явилась мені – і здалося, (1)що світ помолодшав (2)навколо (3)на тисячу (4)літ.

Доберіть приклад до кожного виду однорідних членів речення.

Доберіть приклад до кожного виду односкладного речення.

З’ясуйте, який розділовий знак треба ставити на місці пропусків.

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання

Музичний дарунок світові

(1–4) У грандіозному різдвяному шоу в Нью-Йорку, подивитися на яке при-
їжджають з усієї Америки, звучить чарівний передзвін чотирьох звуків: «Ще-
дрик, ще-дрик, ще-дрі-воч-ка». Це «Carol of the Bells», «Колядка дзвонів», як тут
називають українську щедрівку.

(5–11) «Щедрик» давно став невід’ємною частиною світової музичної культу-
ри. Класичну обробку цієї щедрівки виконують уславлені хори від Америки до
Китаю. Мелодія «Щедрика» існує сьогодні в джазовому й роковому аранжуванні.
Джордж Гершвін використав її в опері «Поргі і Бесс», створеній на джазових і
блюзових мотивах. Відомо, що американці, які вперше полетіли в космос, узяли
із собою записи світової музики, і з-поміж інших шедеврів у зоряному просторі
побувала наша співаночка.

(12–15) Звучить «Щедрик» з екранів кіно, широко використовується у сві-
товій рекламі. Баскетболісти ж професійної ліги США й Канади «зіграли» його,
простукавши м’ячами! Ролик, який засвідчив цю подію, знайшов численних поці-
новувачів серед користувачів Інтернету.

(16–20) Проте більшість мешканців планети навіть не здогадується про пра-
давнє східнослов’янське походження цієї мелодії. Прикро, але навіть для багатьох
українців стало відкриттям те, що понад сто років тому український композитор
Микола Леонтович, працюючи над поліфонічним твором для хору, перетворив
щедрівку на справжній шедевр.

(21–30) Микола Леонтович збирав народні пісні й адаптував їх для хорового
співу. Перший варіант «Щедрика» Леонтович почав створювати 1902 року. Тоді
він опановував вправу з мелодією, яка постійно повторюється, щоразу прикраша-
ючись витонченим аранжуванням. Придатною для вправ у поліфонії виявилася
мелодія української щедрівки: у ній повторювалося три ноти: до-сі-до-ля. Ком-
позитор, як різьбяр, зробив навколо основної поспівочки витончену оправу. По-
єднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії,
він домігся того, що кожен голос почав відігравати самостійну роль, відтворюючи
найтонші зміни настрою. Леонтович кілька разів переробляв твір, аж поки 1916
року не створив досконалий хорал.

(31–37) Із радістю сприйнявши Українську революцію 1917–1920 років, ком-
позитор долучився до створення капели «Думка» – першого популяризатора «Ще-
дрика» у світі. Дбаючи про імідж Української Народної Республіки, її керівництво
ухвалило рішення про міжнародні гастролі хору. За вказівкою Симона Петлюри
колектив вирушив у світове турне. І скрізь виступ був тріумфом багатої музичної
творчості українського народу, його митців-композиторів, у сузір’ї яких сяяло
ім’я Леонтовича. «Бахом у хоровій музиці» назвали його у Франції.

(38–41) Хоровий колектив перебував у турне, коли на території України було
встановлено радянську владу. На батьківщину митці не повернулися. У 1921 році
вони дісталися Нью-Йорка, а п’ятого жовтня цього року в знаменитому Карне-
гі-холі вперше для американської публіки пролунав «Щедрик».

(42–48) Спершу величезну популярність твір завоював серед емігрантів. Коли
ж у прекрасної мелодії з’явилися англійські слова, шедевр Леонтовича полонив
серця всіх американців. Автором англомовного тексту став Пітер Вільховський,
який мав українське коріння. У 1936 році в Нью-Йорку під час відкриття з’їзду
Національної асоціації вчителів музики дитячий хор із 1600 виконавців із тріум-
фом виконав «Carol of the Bells». Популярність «Щедрика» продовжувала рости,
натомість ім’я автора було забуте.

(49–55) Мелодія «Щедрика» в глобалізованому світі асоціюється з різдвяни-
ми дзвониками. Однак в українському тексті немає згадки ні про Різдво, ні навіть
про зиму. У «Щедрику» оспівано ластівку, яка прилетіла до господаря провістити
багатий рік. Ця давня співанка виникла ще в дохристиянські часи, коли новий
рік зустрічали навесні. Навіть якщо того дня не прилітали ластівки, їх випікали з
тіста й підкидали вгору, закликаючи співанками. І сьогодні ходять щедрувальни-
ки від господи до господи, співаючи про ластівку...

За Б. Скавроном, журнал «Дивен Світ»

Головна мета автора тексту – донести до читача інформацію про

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання

Музичний дарунок світові

(1–4) У грандіозному різдвяному шоу в Нью-Йорку, подивитися на яке при-
їжджають з усієї Америки, звучить чарівний передзвін чотирьох звуків: «Ще-
дрик, ще-дрик, ще-дрі-воч-ка». Це «Carol of the Bells», «Колядка дзвонів», як тут
називають українську щедрівку.

(5–11) «Щедрик» давно став невід’ємною частиною світової музичної культу-
ри. Класичну обробку цієї щедрівки виконують уславлені хори від Америки до
Китаю. Мелодія «Щедрика» існує сьогодні в джазовому й роковому аранжуванні.
Джордж Гершвін використав її в опері «Поргі і Бесс», створеній на джазових і
блюзових мотивах. Відомо, що американці, які вперше полетіли в космос, узяли
із собою записи світової музики, і з-поміж інших шедеврів у зоряному просторі
побувала наша співаночка.

(12–15) Звучить «Щедрик» з екранів кіно, широко використовується у сві-
товій рекламі. Баскетболісти ж професійної ліги США й Канади «зіграли» його,
простукавши м’ячами! Ролик, який засвідчив цю подію, знайшов численних поці-
новувачів серед користувачів Інтернету.

(16–20) Проте більшість мешканців планети навіть не здогадується про пра-
давнє східнослов’янське походження цієї мелодії. Прикро, але навіть для багатьох
українців стало відкриттям те, що понад сто років тому український композитор
Микола Леонтович, працюючи над поліфонічним твором для хору, перетворив
щедрівку на справжній шедевр.

(21–30) Микола Леонтович збирав народні пісні й адаптував їх для хорового
співу. Перший варіант «Щедрика» Леонтович почав створювати 1902 року. Тоді
він опановував вправу з мелодією, яка постійно повторюється, щоразу прикраша-
ючись витонченим аранжуванням. Придатною для вправ у поліфонії виявилася
мелодія української щедрівки: у ній повторювалося три ноти: до-сі-до-ля. Ком-
позитор, як різьбяр, зробив навколо основної поспівочки витончену оправу. По-
єднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії,
він домігся того, що кожен голос почав відігравати самостійну роль, відтворюючи
найтонші зміни настрою. Леонтович кілька разів переробляв твір, аж поки 1916
року не створив досконалий хорал.

(31–37) Із радістю сприйнявши Українську революцію 1917–1920 років, ком-
позитор долучився до створення капели «Думка» – першого популяризатора «Ще-
дрика» у світі. Дбаючи про імідж Української Народної Республіки, її керівництво
ухвалило рішення про міжнародні гастролі хору. За вказівкою Симона Петлюри
колектив вирушив у світове турне. І скрізь виступ був тріумфом багатої музичної
творчості українського народу, його митців-композиторів, у сузір’ї яких сяяло
ім’я Леонтовича. «Бахом у хоровій музиці» назвали його у Франції.

(38–41) Хоровий колектив перебував у турне, коли на території України було
встановлено радянську владу. На батьківщину митці не повернулися. У 1921 році
вони дісталися Нью-Йорка, а п’ятого жовтня цього року в знаменитому Карне-
гі-холі вперше для американської публіки пролунав «Щедрик».

(42–48) Спершу величезну популярність твір завоював серед емігрантів. Коли
ж у прекрасної мелодії з’явилися англійські слова, шедевр Леонтовича полонив
серця всіх американців. Автором англомовного тексту став Пітер Вільховський,
який мав українське коріння. У 1936 році в Нью-Йорку під час відкриття з’їзду
Національної асоціації вчителів музики дитячий хор із 1600 виконавців із тріум-
фом виконав «Carol of the Bells». Популярність «Щедрика» продовжувала рости,
натомість ім’я автора було забуте.

(49–55) Мелодія «Щедрика» в глобалізованому світі асоціюється з різдвяни-
ми дзвониками. Однак в українському тексті немає згадки ні про Різдво, ні навіть
про зиму. У «Щедрику» оспівано ластівку, яка прилетіла до господаря провістити
багатий рік. Ця давня співанка виникла ще в дохристиянські часи, коли новий
рік зустрічали навесні. Навіть якщо того дня не прилітали ластівки, їх випікали з
тіста й підкидали вгору, закликаючи співанками. І сьогодні ходять щедрувальни-
ки від господи до господи, співаючи про ластівку...

За Б. Скавроном, журнал «Дивен Світ»

Перший варіант «Щедрика» Леонтович написав, коли

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання

Музичний дарунок світові

(1–4) У грандіозному різдвяному шоу в Нью-Йорку, подивитися на яке при-
їжджають з усієї Америки, звучить чарівний передзвін чотирьох звуків: «Ще-
дрик, ще-дрик, ще-дрі-воч-ка». Це «Carol of the Bells», «Колядка дзвонів», як тут
називають українську щедрівку.

(5–11) «Щедрик» давно став невід’ємною частиною світової музичної культу-
ри. Класичну обробку цієї щедрівки виконують уславлені хори від Америки до
Китаю. Мелодія «Щедрика» існує сьогодні в джазовому й роковому аранжуванні.
Джордж Гершвін використав її в опері «Поргі і Бесс», створеній на джазових і
блюзових мотивах. Відомо, що американці, які вперше полетіли в космос, узяли
із собою записи світової музики, і з-поміж інших шедеврів у зоряному просторі
побувала наша співаночка.

(12–15) Звучить «Щедрик» з екранів кіно, широко використовується у сві-
товій рекламі. Баскетболісти ж професійної ліги США й Канади «зіграли» його,
простукавши м’ячами! Ролик, який засвідчив цю подію, знайшов численних поці-
новувачів серед користувачів Інтернету.

(16–20) Проте більшість мешканців планети навіть не здогадується про пра-
давнє східнослов’янське походження цієї мелодії. Прикро, але навіть для багатьох
українців стало відкриттям те, що понад сто років тому український композитор
Микола Леонтович, працюючи над поліфонічним твором для хору, перетворив
щедрівку на справжній шедевр.

(21–30) Микола Леонтович збирав народні пісні й адаптував їх для хорового
співу. Перший варіант «Щедрика» Леонтович почав створювати 1902 року. Тоді
він опановував вправу з мелодією, яка постійно повторюється, щоразу прикраша-
ючись витонченим аранжуванням. Придатною для вправ у поліфонії виявилася
мелодія української щедрівки: у ній повторювалося три ноти: до-сі-до-ля. Ком-
позитор, як різьбяр, зробив навколо основної поспівочки витончену оправу. По-
єднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії,
він домігся того, що кожен голос почав відігравати самостійну роль, відтворюючи
найтонші зміни настрою. Леонтович кілька разів переробляв твір, аж поки 1916
року не створив досконалий хорал.

(31–37) Із радістю сприйнявши Українську революцію 1917–1920 років, ком-
позитор долучився до створення капели «Думка» – першого популяризатора «Ще-
дрика» у світі. Дбаючи про імідж Української Народної Республіки, її керівництво
ухвалило рішення про міжнародні гастролі хору. За вказівкою Симона Петлюри
колектив вирушив у світове турне. І скрізь виступ був тріумфом багатої музичної
творчості українського народу, його митців-композиторів, у сузір’ї яких сяяло
ім’я Леонтовича. «Бахом у хоровій музиці» назвали його у Франції.

(38–41) Хоровий колектив перебував у турне, коли на території України було
встановлено радянську владу. На батьківщину митці не повернулися. У 1921 році
вони дісталися Нью-Йорка, а п’ятого жовтня цього року в знаменитому Карне-
гі-холі вперше для американської публіки пролунав «Щедрик».

(42–48) Спершу величезну популярність твір завоював серед емігрантів. Коли
ж у прекрасної мелодії з’явилися англійські слова, шедевр Леонтовича полонив
серця всіх американців. Автором англомовного тексту став Пітер Вільховський,
який мав українське коріння. У 1936 році в Нью-Йорку під час відкриття з’їзду
Національної асоціації вчителів музики дитячий хор із 1600 виконавців із тріум-
фом виконав «Carol of the Bells». Популярність «Щедрика» продовжувала рости,
натомість ім’я автора було забуте.

(49–55) Мелодія «Щедрика» в глобалізованому світі асоціюється з різдвяни-
ми дзвониками. Однак в українському тексті немає згадки ні про Різдво, ні навіть
про зиму. У «Щедрику» оспівано ластівку, яка прилетіла до господаря провістити
багатий рік. Ця давня співанка виникла ще в дохристиянські часи, коли новий
рік зустрічали навесні. Навіть якщо того дня не прилітали ластівки, їх випікали з
тіста й підкидали вгору, закликаючи співанками. І сьогодні ходять щедрувальни-
ки від господи до господи, співаючи про ластівку...

За Б. Скавроном, журнал «Дивен Світ»

За логікою автора, хорова капела не повернулася зі світового турне через те, що

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання

Музичний дарунок світові

(1–4) У грандіозному різдвяному шоу в Нью-Йорку, подивитися на яке при-
їжджають з усієї Америки, звучить чарівний передзвін чотирьох звуків: «Ще-
дрик, ще-дрик, ще-дрі-воч-ка». Це «Carol of the Bells», «Колядка дзвонів», як тут
називають українську щедрівку.

(5–11) «Щедрик» давно став невід’ємною частиною світової музичної культу-
ри. Класичну обробку цієї щедрівки виконують уславлені хори від Америки до
Китаю. Мелодія «Щедрика» існує сьогодні в джазовому й роковому аранжуванні.
Джордж Гершвін використав її в опері «Поргі і Бесс», створеній на джазових і
блюзових мотивах. Відомо, що американці, які вперше полетіли в космос, узяли
із собою записи світової музики, і з-поміж інших шедеврів у зоряному просторі
побувала наша співаночка.

(12–15) Звучить «Щедрик» з екранів кіно, широко використовується у сві-
товій рекламі. Баскетболісти ж професійної ліги США й Канади «зіграли» його,
простукавши м’ячами! Ролик, який засвідчив цю подію, знайшов численних поці-
новувачів серед користувачів Інтернету.

(16–20) Проте більшість мешканців планети навіть не здогадується про пра-
давнє східнослов’янське походження цієї мелодії. Прикро, але навіть для багатьох
українців стало відкриттям те, що понад сто років тому український композитор
Микола Леонтович, працюючи над поліфонічним твором для хору, перетворив
щедрівку на справжній шедевр.

(21–30) Микола Леонтович збирав народні пісні й адаптував їх для хорового
співу. Перший варіант «Щедрика» Леонтович почав створювати 1902 року. Тоді
він опановував вправу з мелодією, яка постійно повторюється, щоразу прикраша-
ючись витонченим аранжуванням. Придатною для вправ у поліфонії виявилася
мелодія української щедрівки: у ній повторювалося три ноти: до-сі-до-ля. Ком-
позитор, як різьбяр, зробив навколо основної поспівочки витончену оправу. По-
єднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії,
він домігся того, що кожен голос почав відігравати самостійну роль, відтворюючи
найтонші зміни настрою. Леонтович кілька разів переробляв твір, аж поки 1916
року не створив досконалий хорал.

(31–37) Із радістю сприйнявши Українську революцію 1917–1920 років, ком-
позитор долучився до створення капели «Думка» – першого популяризатора «Ще-
дрика» у світі. Дбаючи про імідж Української Народної Республіки, її керівництво
ухвалило рішення про міжнародні гастролі хору. За вказівкою Симона Петлюри
колектив вирушив у світове турне. І скрізь виступ був тріумфом багатої музичної
творчості українського народу, його митців-композиторів, у сузір’ї яких сяяло
ім’я Леонтовича. «Бахом у хоровій музиці» назвали його у Франції.

(38–41) Хоровий колектив перебував у турне, коли на території України було
встановлено радянську владу. На батьківщину митці не повернулися. У 1921 році
вони дісталися Нью-Йорка, а п’ятого жовтня цього року в знаменитому Карне-
гі-холі вперше для американської публіки пролунав «Щедрик».

(42–48) Спершу величезну популярність твір завоював серед емігрантів. Коли
ж у прекрасної мелодії з’явилися англійські слова, шедевр Леонтовича полонив
серця всіх американців. Автором англомовного тексту став Пітер Вільховський,
який мав українське коріння. У 1936 році в Нью-Йорку під час відкриття з’їзду
Національної асоціації вчителів музики дитячий хор із 1600 виконавців із тріум-
фом виконав «Carol of the Bells». Популярність «Щедрика» продовжувала рости,
натомість ім’я автора було забуте.

(49–55) Мелодія «Щедрика» в глобалізованому світі асоціюється з різдвяни-
ми дзвониками. Однак в українському тексті немає згадки ні про Різдво, ні навіть
про зиму. У «Щедрику» оспівано ластівку, яка прилетіла до господаря провістити
багатий рік. Ця давня співанка виникла ще в дохристиянські часи, коли новий
рік зустрічали навесні. Навіть якщо того дня не прилітали ластівки, їх випікали з
тіста й підкидали вгору, закликаючи співанками. І сьогодні ходять щедрувальни-
ки від господи до господи, співаючи про ластівку...

За Б. Скавроном, журнал «Дивен Світ»

Неоднорідність емоційної тональності тексту «Музичний дарунок світові» найточніше передають слова в парі

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання

Музичний дарунок світові

(1–4) У грандіозному різдвяному шоу в Нью-Йорку, подивитися на яке при-
їжджають з усієї Америки, звучить чарівний передзвін чотирьох звуків: «Ще-
дрик, ще-дрик, ще-дрі-воч-ка». Це «Carol of the Bells», «Колядка дзвонів», як тут
називають українську щедрівку.

(5–11) «Щедрик» давно став невід’ємною частиною світової музичної культу-
ри. Класичну обробку цієї щедрівки виконують уславлені хори від Америки до
Китаю. Мелодія «Щедрика» існує сьогодні в джазовому й роковому аранжуванні.
Джордж Гершвін використав її в опері «Поргі і Бесс», створеній на джазових і
блюзових мотивах. Відомо, що американці, які вперше полетіли в космос, узяли
із собою записи світової музики, і з-поміж інших шедеврів у зоряному просторі
побувала наша співаночка.

(12–15) Звучить «Щедрик» з екранів кіно, широко використовується у сві-
товій рекламі. Баскетболісти ж професійної ліги США й Канади «зіграли» його,
простукавши м’ячами! Ролик, який засвідчив цю подію, знайшов численних поці-
новувачів серед користувачів Інтернету.

(16–20) Проте більшість мешканців планети навіть не здогадується про пра-
давнє східнослов’янське походження цієї мелодії. Прикро, але навіть для багатьох
українців стало відкриттям те, що понад сто років тому український композитор
Микола Леонтович, працюючи над поліфонічним твором для хору, перетворив
щедрівку на справжній шедевр.

(21–30) Микола Леонтович збирав народні пісні й адаптував їх для хорового
співу. Перший варіант «Щедрика» Леонтович почав створювати 1902 року. Тоді
він опановував вправу з мелодією, яка постійно повторюється, щоразу прикраша-
ючись витонченим аранжуванням. Придатною для вправ у поліфонії виявилася
мелодія української щедрівки: у ній повторювалося три ноти: до-сі-до-ля. Ком-
позитор, як різьбяр, зробив навколо основної поспівочки витончену оправу. По-
єднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії,
він домігся того, що кожен голос почав відігравати самостійну роль, відтворюючи
найтонші зміни настрою. Леонтович кілька разів переробляв твір, аж поки 1916
року не створив досконалий хорал.

(31–37) Із радістю сприйнявши Українську революцію 1917–1920 років, ком-
позитор долучився до створення капели «Думка» – першого популяризатора «Ще-
дрика» у світі. Дбаючи про імідж Української Народної Республіки, її керівництво
ухвалило рішення про міжнародні гастролі хору. За вказівкою Симона Петлюри
колектив вирушив у світове турне. І скрізь виступ був тріумфом багатої музичної
творчості українського народу, його митців-композиторів, у сузір’ї яких сяяло
ім’я Леонтовича. «Бахом у хоровій музиці» назвали його у Франції.

(38–41) Хоровий колектив перебував у турне, коли на території України було
встановлено радянську владу. На батьківщину митці не повернулися. У 1921 році
вони дісталися Нью-Йорка, а п’ятого жовтня цього року в знаменитому Карне-
гі-холі вперше для американської публіки пролунав «Щедрик».

(42–48) Спершу величезну популярність твір завоював серед емігрантів. Коли
ж у прекрасної мелодії з’явилися англійські слова, шедевр Леонтовича полонив
серця всіх американців. Автором англомовного тексту став Пітер Вільховський,
який мав українське коріння. У 1936 році в Нью-Йорку під час відкриття з’їзду
Національної асоціації вчителів музики дитячий хор із 1600 виконавців із тріум-
фом виконав «Carol of the Bells». Популярність «Щедрика» продовжувала рости,
натомість ім’я автора було забуте.

(49–55) Мелодія «Щедрика» в глобалізованому світі асоціюється з різдвяни-
ми дзвониками. Однак в українському тексті немає згадки ні про Різдво, ні навіть
про зиму. У «Щедрику» оспівано ластівку, яка прилетіла до господаря провістити
багатий рік. Ця давня співанка виникла ще в дохристиянські часи, коли новий
рік зустрічали навесні. Навіть якщо того дня не прилітали ластівки, їх випікали з
тіста й підкидали вгору, закликаючи співанками. І сьогодні ходять щедрувальни-
ки від господи до господи, співаючи про ластівку...

За Б. Скавроном, журнал «Дивен Світ»

Спорідненість англомовної «Колядки дзвонів» та українського «Щедрика» можна передати за допомогою всіх прислів’їв, ОКРІМ

Славетну перемогу козацького війська біля Жовтих Вод («Жовтого» чи «Золотого» Броду) оспівано у творі

«Слава навіки буде з тобою, / Вольності отче, Богдане-герою!» – звертається до Богдана Хмельницького

На монументі, присвяченому Івану Котляревському, висічено рядки вірша

«Як треба рятовати Україну, байдуже мені i лiта, й рани. Обновиться, яко орля, юность моя. На коня, на коня! Нiчого гаятись!» – заявляє герой твору

«Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра», – докоряє землякам

Переконання в тому, що «сила родиться й завзяття / Не ридать, а добувати, / Хоч синам, як не собі, / Кращу долю в боротьбі», – висловлено у творі

Карпо Адамович Тобілевич був прототипом головного героя твору

У поемі «Мойсей» використано сюжет

Іван Білик закликав створити «народний роман на основі щирого реалізму»

«Жити хочу! Геть, думи сумні!» – такою є провідна думка твору

Проблема «нерівня душ – це гірше, ніж майна» пов’язує обидва твори рядка

Біблійну оповідку про Каїна й Авеля по-новому осмислено у творі

У рядках «Моя любов чолом сягала неба, / А Гриць ходив ногами по землі» провідним художнім засобом є

Справжнє прізвище автора твору «Моя автобіографія» –

Рядки «Ніч у сніговій завії / крутиться довкола стріх. / У долоні у Марії / місяць – золотий горіх» написав

Батьківщину, як і рідну матір, не обирають. Це провідна думка вірша

Зворушливий образ матері, яка подарувала синові «на щастя, на долю» вишиваний рушник, створив

«Як син, тобі доземно уклонюсь, і чесно гляну в чесні твої вічі», – звертається до українського народу

«Це була наша друга Україна, синку... І назви наші люди подавали тут свої, сумуючи за рідним краєм: Київ, Чернігівка, Полтавка, Україна, Катеринославка, Переяславка тощо», – розповідає героїня твору

Представником постмодерного письменства в Україні є

Установіть відповідність між жанром і персонажем твору.

Установіть відповідність між персонажем твору та його автором.

Установіть відповідність між персонажами одного твору.

Установіть відповідність між іменем письменника та висловлюванням про його твір.

Частина З

Власне висловлення

Прочитайте наведений текст.

Життєва дорога неможлива без перепон. Дехто вважає, що проблеми й перешкоди людині варто долати, удаючись до прямих і рішучих дій. Інші ж упевнені, що будь-які проблеми можна розв’язувати спокійно й не поспішаючи, не вступаючи у відкрите протистояння з опонентами, а шукаючи інших шляхів.

Викладіть Ваш погляд на проблему:

Як має чинити людина, коли на шляху їй трапляються проблеми й перешкоди?

Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, що найкраще підтвердять Вашу думку. Проілюструйте Ваші міркування посиланнями на приклади з художньої літератури чи інших видів мистецтва (зазначте автора й назву твору, укажіть проблему, порушену митцем, художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.