Закінчення -ю мають усі іменники у формі кличного відмінка в рядку

Спільнокореневим до слова гора є

Помилково вжито слово в рядку

Граматичну помилку допущено в словосполученні

Неправильно побудовано речення

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) За/багато століть люди звикли охороняти та прикрашати джерела наділяючи їх цілющими і магічними властивостями. (2) Особливо відзначилися в цьому італійці. (3) У/загалі Італія справедливо заслуговує називатися країною криниць і водограїв. (4) Чи/мало з них має багатовікову історію, а тому їх уважають національними пам'ятками, яких не оминають увагою туристи. (5) Це тому, що навіть ті з них, які призначені для суто побутових потреб, зроблені вигадливо та майстерно. (6) На/приклад, у Венеції криниці були споруджені в готичному стилі, а в Римі доба бароко залишила нам славнозвісний фонтан Треві. (7) Таке ж шанобливе ставлення до джерел виплекали покоління у Вірменії, Середній Азії, де криниці в буквальному розумінні «давали» життя людським поселенням, сприяли нормальному функціонуванню господарства.

Окремо в тексті треба писати сполуку слів

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) За/багато століть люди звикли охороняти та прикрашати джерела наділяючи їх цілющими і магічними властивостями. (2) Особливо відзначилися в цьому італійці. (3) У/загалі Італія справедливо заслуговує називатися країною криниць і водограїв. (4) Чи/мало з них має багатовікову історію, а тому їх уважають національними пам'ятками, яких не оминають увагою туристи. (5) Це тому, що навіть ті з них, які призначені для суто побутових потреб, зроблені вигадливо та майстерно. (6) На/приклад, у Венеції криниці були споруджені в готичному стилі, а в Римі доба бароко залишила нам славнозвісний фонтан Треві. (7) Таке ж шанобливе ставлення до джерел виплекали покоління у Вірменії, Середній Азії, де криниці в буквальному розумінні «давали» життя людським поселенням, сприяли нормальному функціонуванню господарства.

Форму однини має в тексті іменник

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) За/багато століть люди звикли охороняти та прикрашати джерела наділяючи їх цілющими і магічними властивостями. (2) Особливо відзначилися в цьому італійці. (3) У/загалі Італія справедливо заслуговує називатися країною криниць і водограїв. (4) Чи/мало з них має багатовікову історію, а тому їх уважають національними пам'ятками, яких не оминають увагою туристи. (5) Це тому, що навіть ті з них, які призначені для суто побутових потреб, зроблені вигадливо та майстерно. (6) На/приклад, у Венеції криниці були споруджені в готичному стилі, а в Римі доба бароко залишила нам славнозвісний фонтан Треві. (7) Таке ж шанобливе ставлення до джерел виплекали покоління у Вірменії, Середній Азії, де криниці в буквальному розумінні «давали» життя людським поселенням, сприяли нормальному функціонуванню господарства.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) За/багато століть люди звикли охороняти та прикрашати джерела наділяючи їх цілющими і магічними властивостями. (2) Особливо відзначилися в цьому італійці. (3) У/загалі Італія справедливо заслуговує називатися країною криниць і водограїв. (4) Чи/мало з них має багатовікову історію, а тому їх уважають національними пам'ятками, яких не оминають увагою туристи. (5) Це тому, що навіть ті з них, які призначені для суто побутових потреб, зроблені вигадливо та майстерно. (6) На/приклад, у Венеції криниці були споруджені в готичному стилі, а в Римі доба бароко залишила нам славнозвісний фонтан Треві. (7) Таке ж шанобливе ставлення до джерел виплекали покоління у Вірменії, Середній Азії, де криниці в буквальному розумінні «давали» життя людським поселенням, сприяли нормальному функціонуванню господарства.

Складносурядним є речення

Букви я, ю, є позначають два звуки в кожному слові рядка

Виділене слово вжито в невластивому йому значенні в реченні

Літеру и на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

Усі слова написано правильно в рядку

Через дефіс треба писати всі слова рядка

Правильно написано всі похідні слова в рядку

Відмінкову форму числівника вжито правильно в реченні

Виділене слово НЕ є часткою в реченні

Правильно утворено форму наказового способу дієслів у рядку

Граматичну помилку допущено в реченні

Прочитайте речення (розділові знаки пропущено).

Бажання дізнатися про найдальших предків (1) пошуки сімейних реліквій (2) розмови з рідними (З) усе це прокладає незримі ниточки духовності між старшими й молодшими членами родини (4) робить їх ближчими (5) ріднішими один одному.

Кому треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ

Відокремленою обставиною можна замінити підрядне речення в рядку

Складнопідрядне речення з підрядним часу утвориться, якщо до частини «Я буду згадувати свої шкільні роки...» додати

Установіть відповідність між фразеологізмом і відповідним за змістом прислівником.

З'ясуйте, яким компонентом ускладнено речення.

Установіть, яким членом речення є кожне зі слів, позначених цифрами (цифра стоїть перед словом, яке вона позначає).

У кого (1)серце мудрістю (2)багате, (3)тому глибини (4)всякі перейти.

З'ясуйте причину вживання тире в наведених реченнях.

Визначте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

Дослідження (1) вчених доводять, що людину, яка не привчила (2) себе працювати напружено, (3) долаючи звичку (4) зайвий раз відпочити, чекає обмеженість мислення, відмова від усього творчого.

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання

Народна медицина

(1-4) Оскільки медицина як наука виникла досить пізно (у ХVІІІ ст.), а люди
хворіли завжди, кожен народ виробив власні знання про лікування. В основі
цих знань лежать спостереження й напрацьовані багатьма поколіннями навички
цілительства.

(5-12) Ще в незбагненно далекі часи люди помітили, що нетравоїдні тварини
час від часу користуються послугами «зеленої аптеки». Коти та собаки в разі
захворювання їдять траву. Про тонізувальні властивості зерен кавового дерева люди
теж дізналися, спостерігаючи за тваринами. За легендою, пастух помітив, що кози,
об'їдаючи гілочки з плодами цього дерева, стають прудкими, грайливими, причому
такий настрій у них зберігається дуже довго. Від природи допитливий пастух теж
пожував кавових плодів і був вельми здивований: куди й поділася втома, звідкись
узялися сили. Нині результати цього відкриття відомі всьому світові.

(13-18) Відомості про використання цілющих властивостей рослин у давнину
можна отримати, вивчаючи дані археології та етнографії. Народні цілителі мали
досить добре уявлення про вплив того чи іншого зілля на організм, ну а дози
випробовувалися на людях. Дуже часто приготування ліків і лікування ними
супроводжувалися магічними діями, що надавало всьому процесу загадковості,
таємничості.

(19-22) Археологічні знахідки підтверджують давність лікування травами:
у різних куточках світу часто знаходять спеціальний посуд для розтирання
лікарських трав. Іноді цей посуд прикрашено якимись символами, що вказує на
використання його в магічних обрядах.

(23-27) На найдавніших писемних пам'ятках – глиняних табличках,
віднайдених в Ассирії, теж є дані про лікарські рослини. З папірусів відомо, що
єгиптяни добре зналися на цілющому зіллі і навіть склали його список. Крім того,
на стінах єгипетських пірамід існують численні зображення лікарських рослин,
які й зараз використовуються у фармації.

(28-33) Вправно лікували травами і в давньому Китаї. Перший китайський
трактат про зцілювальні властивості дев'ятисот рослин датований 2 500 роком
до н.е.; добре зналися на лікуванні травами й стародавні греки Гіппократ і Діоскорид
(у праці «Лікарські рослини», писаній на початку нашої ери, він подає шістсот назв
лікарської флори). Авіценна описав понад 800 ліків рослинного походження, а
давньоримський учений Пліній - близько тисячі рослин, переважно лікарських.

(34-38) Наші предки ще за часів Київської Русі користувалися дарами «зеленої
аптеки». Так, застуду ефективно лікували відваром з кори білої верби й таволги,
а виразки - банною пліснявою, хоча пеніцилін учений Флемінг відкрив набагато
пізніше. Ще у ХІІ столітті онука Мономаха Євпраксія написала трактат «Мазі»,
який мав двадцять дев'ять розділів.

(39-46) Особливу популярність у народі в давнину мало татарське зілля
(аїр тростинний), яке, за однією з версій, було завезено в Україну кримськими
татарами. Вони вважали, що аїр очищає водойми, і брали його, коли йшли в походи
в Україну, там кидали в озера й ставки, знезаражуючи воду, а потім спокійно пили.
Пізніше медики з'ясували, що кореневища аїру виділяють фітонциди - речовини,
які вбивають мікроби. Густий аромат і знезаражувальні властивості зробили цю
рослину популярною в народі: нею посипали на свята долівки, пучечки клали за
образи.

(47-50) Народна медицина - одна з найстаріших галузей людських знань. Її
початки сягають доісторичних часів, але й через багато тисячоліть вона залишилася
такою самою, як і раніше, відфільтрувавши та відшліфувавши досвід і знання про
засоби й методи лікування.

За Т. Лепехою

Археологічними джерелами інформації про давні традиції народної медицини є всі вказані, ОКРІМ

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання

Народна медицина

(1-4) Оскільки медицина як наука виникла досить пізно (у ХVІІІ ст.), а люди
хворіли завжди, кожен народ виробив власні знання про лікування. В основі
цих знань лежать спостереження й напрацьовані багатьма поколіннями навички
цілительства.

(5-12) Ще в незбагненно далекі часи люди помітили, що нетравоїдні тварини
час від часу користуються послугами «зеленої аптеки». Коти та собаки в разі
захворювання їдять траву. Про тонізувальні властивості зерен кавового дерева люди
теж дізналися, спостерігаючи за тваринами. За легендою, пастух помітив, що кози,
об'їдаючи гілочки з плодами цього дерева, стають прудкими, грайливими, причому
такий настрій у них зберігається дуже довго. Від природи допитливий пастух теж
пожував кавових плодів і був вельми здивований: куди й поділася втома, звідкись
узялися сили. Нині результати цього відкриття відомі всьому світові.

(13-18) Відомості про використання цілющих властивостей рослин у давнину
можна отримати, вивчаючи дані археології та етнографії. Народні цілителі мали
досить добре уявлення про вплив того чи іншого зілля на організм, ну а дози
випробовувалися на людях. Дуже часто приготування ліків і лікування ними
супроводжувалися магічними діями, що надавало всьому процесу загадковості,
таємничості.

(19-22) Археологічні знахідки підтверджують давність лікування травами:
у різних куточках світу часто знаходять спеціальний посуд для розтирання
лікарських трав. Іноді цей посуд прикрашено якимись символами, що вказує на
використання його в магічних обрядах.

(23-27) На найдавніших писемних пам'ятках – глиняних табличках,
віднайдених в Ассирії, теж є дані про лікарські рослини. З папірусів відомо, що
єгиптяни добре зналися на цілющому зіллі і навіть склали його список. Крім того,
на стінах єгипетських пірамід існують численні зображення лікарських рослин,
які й зараз використовуються у фармації.

(28-33) Вправно лікували травами і в давньому Китаї. Перший китайський
трактат про зцілювальні властивості дев'ятисот рослин датований 2 500 роком
до н.е.; добре зналися на лікуванні травами й стародавні греки Гіппократ і Діоскорид
(у праці «Лікарські рослини», писаній на початку нашої ери, він подає шістсот назв
лікарської флори). Авіценна описав понад 800 ліків рослинного походження, а
давньоримський учений Пліній - близько тисячі рослин, переважно лікарських.

(34-38) Наші предки ще за часів Київської Русі користувалися дарами «зеленої
аптеки». Так, застуду ефективно лікували відваром з кори білої верби й таволги,
а виразки - банною пліснявою, хоча пеніцилін учений Флемінг відкрив набагато
пізніше. Ще у ХІІ столітті онука Мономаха Євпраксія написала трактат «Мазі»,
який мав двадцять дев'ять розділів.

(39-46) Особливу популярність у народі в давнину мало татарське зілля
(аїр тростинний), яке, за однією з версій, було завезено в Україну кримськими
татарами. Вони вважали, що аїр очищає водойми, і брали його, коли йшли в походи
в Україну, там кидали в озера й ставки, знезаражуючи воду, а потім спокійно пили.
Пізніше медики з'ясували, що кореневища аїру виділяють фітонциди - речовини,
які вбивають мікроби. Густий аромат і знезаражувальні властивості зробили цю
рослину популярною в народі: нею посипали на свята долівки, пучечки клали за
образи.

(47-50) Народна медицина - одна з найстаріших галузей людських знань. Її
початки сягають доісторичних часів, але й через багато тисячоліть вона залишилася
такою самою, як і раніше, відфільтрувавши та відшліфувавши досвід і знання про
засоби й методи лікування.

За Т. Лепехою

Думку про те, що люди набували досвіду цілительства, спостерігаючи за довкіллям, конкретизовано в рядках

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання

Народна медицина

(1-4) Оскільки медицина як наука виникла досить пізно (у ХVІІІ ст.), а люди
хворіли завжди, кожен народ виробив власні знання про лікування. В основі
цих знань лежать спостереження й напрацьовані багатьма поколіннями навички
цілительства.

(5-12) Ще в незбагненно далекі часи люди помітили, що нетравоїдні тварини
час від часу користуються послугами «зеленої аптеки». Коти та собаки в разі
захворювання їдять траву. Про тонізувальні властивості зерен кавового дерева люди
теж дізналися, спостерігаючи за тваринами. За легендою, пастух помітив, що кози,
об'їдаючи гілочки з плодами цього дерева, стають прудкими, грайливими, причому
такий настрій у них зберігається дуже довго. Від природи допитливий пастух теж
пожував кавових плодів і був вельми здивований: куди й поділася втома, звідкись
узялися сили. Нині результати цього відкриття відомі всьому світові.

(13-18) Відомості про використання цілющих властивостей рослин у давнину
можна отримати, вивчаючи дані археології та етнографії. Народні цілителі мали
досить добре уявлення про вплив того чи іншого зілля на організм, ну а дози
випробовувалися на людях. Дуже часто приготування ліків і лікування ними
супроводжувалися магічними діями, що надавало всьому процесу загадковості,
таємничості.

(19-22) Археологічні знахідки підтверджують давність лікування травами:
у різних куточках світу часто знаходять спеціальний посуд для розтирання
лікарських трав. Іноді цей посуд прикрашено якимись символами, що вказує на
використання його в магічних обрядах.

(23-27) На найдавніших писемних пам'ятках – глиняних табличках,
віднайдених в Ассирії, теж є дані про лікарські рослини. З папірусів відомо, що
єгиптяни добре зналися на цілющому зіллі і навіть склали його список. Крім того,
на стінах єгипетських пірамід існують численні зображення лікарських рослин,
які й зараз використовуються у фармації.

(28-33) Вправно лікували травами і в давньому Китаї. Перший китайський
трактат про зцілювальні властивості дев'ятисот рослин датований 2 500 роком
до н.е.; добре зналися на лікуванні травами й стародавні греки Гіппократ і Діоскорид
(у праці «Лікарські рослини», писаній на початку нашої ери, він подає шістсот назв
лікарської флори). Авіценна описав понад 800 ліків рослинного походження, а
давньоримський учений Пліній - близько тисячі рослин, переважно лікарських.

(34-38) Наші предки ще за часів Київської Русі користувалися дарами «зеленої
аптеки». Так, застуду ефективно лікували відваром з кори білої верби й таволги,
а виразки - банною пліснявою, хоча пеніцилін учений Флемінг відкрив набагато
пізніше. Ще у ХІІ столітті онука Мономаха Євпраксія написала трактат «Мазі»,
який мав двадцять дев'ять розділів.

(39-46) Особливу популярність у народі в давнину мало татарське зілля
(аїр тростинний), яке, за однією з версій, було завезено в Україну кримськими
татарами. Вони вважали, що аїр очищає водойми, і брали його, коли йшли в походи
в Україну, там кидали в озера й ставки, знезаражуючи воду, а потім спокійно пили.
Пізніше медики з'ясували, що кореневища аїру виділяють фітонциди - речовини,
які вбивають мікроби. Густий аромат і знезаражувальні властивості зробили цю
рослину популярною в народі: нею посипали на свята долівки, пучечки клали за
образи.

(47-50) Народна медицина - одна з найстаріших галузей людських знань. Її
початки сягають доісторичних часів, але й через багато тисячоліть вона залишилася
такою самою, як і раніше, відфільтрувавши та відшліфувавши досвід і знання про
засоби й методи лікування.

За Т. Лепехою

Рядки 34-46 об'єднані мікротемою

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання

Народна медицина

(1-4) Оскільки медицина як наука виникла досить пізно (у ХVІІІ ст.), а люди
хворіли завжди, кожен народ виробив власні знання про лікування. В основі
цих знань лежать спостереження й напрацьовані багатьма поколіннями навички
цілительства.

(5-12) Ще в незбагненно далекі часи люди помітили, що нетравоїдні тварини
час від часу користуються послугами «зеленої аптеки». Коти та собаки в разі
захворювання їдять траву. Про тонізувальні властивості зерен кавового дерева люди
теж дізналися, спостерігаючи за тваринами. За легендою, пастух помітив, що кози,
об'їдаючи гілочки з плодами цього дерева, стають прудкими, грайливими, причому
такий настрій у них зберігається дуже довго. Від природи допитливий пастух теж
пожував кавових плодів і був вельми здивований: куди й поділася втома, звідкись
узялися сили. Нині результати цього відкриття відомі всьому світові.

(13-18) Відомості про використання цілющих властивостей рослин у давнину
можна отримати, вивчаючи дані археології та етнографії. Народні цілителі мали
досить добре уявлення про вплив того чи іншого зілля на організм, ну а дози
випробовувалися на людях. Дуже часто приготування ліків і лікування ними
супроводжувалися магічними діями, що надавало всьому процесу загадковості,
таємничості.

(19-22) Археологічні знахідки підтверджують давність лікування травами:
у різних куточках світу часто знаходять спеціальний посуд для розтирання
лікарських трав. Іноді цей посуд прикрашено якимись символами, що вказує на
використання його в магічних обрядах.

(23-27) На найдавніших писемних пам'ятках – глиняних табличках,
віднайдених в Ассирії, теж є дані про лікарські рослини. З папірусів відомо, що
єгиптяни добре зналися на цілющому зіллі і навіть склали його список. Крім того,
на стінах єгипетських пірамід існують численні зображення лікарських рослин,
які й зараз використовуються у фармації.

(28-33) Вправно лікували травами і в давньому Китаї. Перший китайський
трактат про зцілювальні властивості дев'ятисот рослин датований 2 500 роком
до н.е.; добре зналися на лікуванні травами й стародавні греки Гіппократ і Діоскорид
(у праці «Лікарські рослини», писаній на початку нашої ери, він подає шістсот назв
лікарської флори). Авіценна описав понад 800 ліків рослинного походження, а
давньоримський учений Пліній - близько тисячі рослин, переважно лікарських.

(34-38) Наші предки ще за часів Київської Русі користувалися дарами «зеленої
аптеки». Так, застуду ефективно лікували відваром з кори білої верби й таволги,
а виразки - банною пліснявою, хоча пеніцилін учений Флемінг відкрив набагато
пізніше. Ще у ХІІ столітті онука Мономаха Євпраксія написала трактат «Мазі»,
який мав двадцять дев'ять розділів.

(39-46) Особливу популярність у народі в давнину мало татарське зілля
(аїр тростинний), яке, за однією з версій, було завезено в Україну кримськими
татарами. Вони вважали, що аїр очищає водойми, і брали його, коли йшли в походи
в Україну, там кидали в озера й ставки, знезаражуючи воду, а потім спокійно пили.
Пізніше медики з'ясували, що кореневища аїру виділяють фітонциди - речовини,
які вбивають мікроби. Густий аромат і знезаражувальні властивості зробили цю
рослину популярною в народі: нею посипали на свята долівки, пучечки клали за
образи.

(47-50) Народна медицина - одна з найстаріших галузей людських знань. Її
початки сягають доісторичних часів, але й через багато тисячоліть вона залишилася
такою самою, як і раніше, відфільтрувавши та відшліфувавши досвід і знання про
засоби й методи лікування.

За Т. Лепехою

Контекстуальним синонімом до виділеного слова в словосполученні «народна медицина» є

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання

Народна медицина

(1-4) Оскільки медицина як наука виникла досить пізно (у ХVІІІ ст.), а люди
хворіли завжди, кожен народ виробив власні знання про лікування. В основі
цих знань лежать спостереження й напрацьовані багатьма поколіннями навички
цілительства.

(5-12) Ще в незбагненно далекі часи люди помітили, що нетравоїдні тварини
час від часу користуються послугами «зеленої аптеки». Коти та собаки в разі
захворювання їдять траву. Про тонізувальні властивості зерен кавового дерева люди
теж дізналися, спостерігаючи за тваринами. За легендою, пастух помітив, що кози,
об'їдаючи гілочки з плодами цього дерева, стають прудкими, грайливими, причому
такий настрій у них зберігається дуже довго. Від природи допитливий пастух теж
пожував кавових плодів і був вельми здивований: куди й поділася втома, звідкись
узялися сили. Нині результати цього відкриття відомі всьому світові.

(13-18) Відомості про використання цілющих властивостей рослин у давнину
можна отримати, вивчаючи дані археології та етнографії. Народні цілителі мали
досить добре уявлення про вплив того чи іншого зілля на організм, ну а дози
випробовувалися на людях. Дуже часто приготування ліків і лікування ними
супроводжувалися магічними діями, що надавало всьому процесу загадковості,
таємничості.

(19-22) Археологічні знахідки підтверджують давність лікування травами:
у різних куточках світу часто знаходять спеціальний посуд для розтирання
лікарських трав. Іноді цей посуд прикрашено якимись символами, що вказує на
використання його в магічних обрядах.

(23-27) На найдавніших писемних пам'ятках – глиняних табличках,
віднайдених в Ассирії, теж є дані про лікарські рослини. З папірусів відомо, що
єгиптяни добре зналися на цілющому зіллі і навіть склали його список. Крім того,
на стінах єгипетських пірамід існують численні зображення лікарських рослин,
які й зараз використовуються у фармації.

(28-33) Вправно лікували травами і в давньому Китаї. Перший китайський
трактат про зцілювальні властивості дев'ятисот рослин датований 2 500 роком
до н.е.; добре зналися на лікуванні травами й стародавні греки Гіппократ і Діоскорид
(у праці «Лікарські рослини», писаній на початку нашої ери, він подає шістсот назв
лікарської флори). Авіценна описав понад 800 ліків рослинного походження, а
давньоримський учений Пліній - близько тисячі рослин, переважно лікарських.

(34-38) Наші предки ще за часів Київської Русі користувалися дарами «зеленої
аптеки». Так, застуду ефективно лікували відваром з кори білої верби й таволги,
а виразки - банною пліснявою, хоча пеніцилін учений Флемінг відкрив набагато
пізніше. Ще у ХІІ столітті онука Мономаха Євпраксія написала трактат «Мазі»,
який мав двадцять дев'ять розділів.

(39-46) Особливу популярність у народі в давнину мало татарське зілля
(аїр тростинний), яке, за однією з версій, було завезено в Україну кримськими
татарами. Вони вважали, що аїр очищає водойми, і брали його, коли йшли в походи
в Україну, там кидали в озера й ставки, знезаражуючи воду, а потім спокійно пили.
Пізніше медики з'ясували, що кореневища аїру виділяють фітонциди - речовини,
які вбивають мікроби. Густий аромат і знезаражувальні властивості зробили цю
рослину популярною в народі: нею посипали на свята долівки, пучечки клали за
образи.

(47-50) Народна медицина - одна з найстаріших галузей людських знань. Її
початки сягають доісторичних часів, але й через багато тисячоліть вона залишилася
такою самою, як і раніше, відфільтрувавши та відшліфувавши досвід і знання про
засоби й методи лікування.

За Т. Лепехою

Загальну ідею тексту найкраще окреслює прислів'я

У творі «Чи не той то Хміль» ідеться про

«Хочу голову свою положити або попити шоломом з Дону», - заявляє герой «Слова про похід Ігорів»

Повчальний сенс байки «Бджола та Шершень» є суголосним вислову

Запорозький полковник Максим Залізняк є персонажем твору

Події часів Руїни у своєму романі відтворив

Побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва змальовано у творі

«Пропащою силою» називають

«Очевидна аналогія з українською нацією та її шляхом – шляхом не сорока років, а цілих століть, - до своєї свободи і державності» простежується у творі

На малюнку зображено епізод твору

Стильову течію експресіонізму в українській літературі започаткував автор твору

У словах Лесі Українки «Я на гору круту крем'яную / Буду камінь важкий підіймать...» переосмислено образ

Образ «тихих озер загірної комуни» служить композиційним обрамленням твору

У рядках

Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди. Цілуй їй очі.
Кохана спить...

провідним художнім засобом є

Справжнє прізвище автора твору «Contra spem spero!»

«Змичка міста й села - це міцна запорука майбутніх міст-садів», - так закінчує вступний твір до інституту

Зіставлення української й російської мов є важливим сюжетним компонентом твору

«Пісня для неї такий же священний олтар, як і любов. Це великі стихії однієї великої душі, які зливаються в ціле, що його несила розділити», - сказано про головну героїню твору

Метафоричний образ сонця, яке «їхало на велосипеді, / Обминаючи хмари на небі», створив

Правнук гетьмана Запорозької Січі Дем'яна Многогрішного є головним героєм твору

Ю. Андрухович, В. Неборак і О. Ірванець заснували поетичне угруповання

Установіть відповідність між письменником і провідним жанром (жанровим різновидом) його творів.

Установіть відповідність між твором та його частиною (розділом).

Установіть відповідність між персонажами того самого твору.

Установіть відповідність між письменником і його висловлюванням.

Частина 3

Власне висловлення

Прочитайте наведений текст.

Для великих справ потрібна злагода й одностайність.

Часто можна почути, що людям важко досягти згоди саме через прагнення кожного до влади, тоді як лідер має бути один. А може, влада багатьох і рівноправність кожного — це і є найкращий спосіб керування?

Який з цих способів організації влади мало б обрати суспільство?

Викладіть Ваш погляд на цю проблему.

Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, що найкраще підтвердять Вашу думку. Проілюструйте Ваші міркування посиланнями на приклади з художньої літератури чи інших видів мистецтва (зазначте автора й назву твору, укажіть проблему, порушену митцем, художний образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.